- •1. Державний лад скіфів
- •2. Суспільний лад скіфів
- •3. Державний лад античних міст – держав Північного Причорномор’я.
- •4. . Суспільний лад античних міст - держав Північного Причорномор’я.
- •5. Основні риси права античних міст - держав Північного Причорномор’я.
- •6. Державний лад Боспорського царства
- •7. Суспільний лад Боспорського царства.
- •8. Зародження класового ладу і формування державності у східних слов’ян.
- •9. Утворення союзів племен у східних слов’ян
- •10. Теорії виникнення Київської Русі.
- •11. Періодизація становлення та розвитку Київської Русі.
- •12. . Суспільний лад Київської Русі в другій половині іх – першій третині хіі ст.
- •13. . Характеристика класу феодалів в Київській Русі.
- •14. Характеристика селянства в Київській Русі.
- •15. Державний лад Київської Русі.
- •16. Суд і судочинство в Київській Русі.
- •17. Характеристика джерел права Київської Русі.
- •18. “Руська правда” – основне джерело права в Київській Русі
- •19. . Право власності, спадкове та зобов’язальне право в Київській Русі.
- •20. . Поняття та види злочинів в Київській Русі.
- •21. Поняття, мета та види покарання в Київській Русі.
- •22. Держава і право феодально роздробленої Русі (30-ті роки хіі-хіу ст.).
- •23. Галицько-Волинське князівство: державний, суспільний лад, право.
- •24. Українські землі під владою Польщі та Литви ( кінець хіу – перша половина хуіі ст.) : загальна характеристика періоду.
- •25. Кревська та Люблынська уніъ та їх наслідки для України.
- •26. Берестейська унія та її наслідки для України.
- •27. Державний лад Речі Посполитої .
- •28. Суспільний лад Речі Посполитої.
- •29. Характеристика класу феодалів в Україні в період литовсько-польської доби.
- •30. Характеристика селянства в Україні в Україні в період литовсько-польської доби.
- •31.Виникнення та історичне значення козацтва.
- •32. Джерела права в литовсько-польську добу.
- •33.Право власності та спадкове право в литовсько-польську добу.
- •34.Поняття та види злочинів в Україні в литовсько-польську добу
- •35.Поняття та види покарання в литовсько-польську добу.
- •36.Суд та судочинство в литовсько-польську добу.
- •37.Причини та привід національної революції 1648-1657 р.Р.
- •38.Періодизація та основні події національної революції 1648-1657 р.Р.
- •39. Перший період національної революції 1648-1657 р.Р.Та його наслідки для України.
- •40. Міжнародна дипломатична діяльність Гетьманщини в 1648-1657 р.Р
- •41.Формування української національної держави у 1648-1654р.Р.
- •42.Основні риси права української національної держави.
- •43.Переяславський договір 1654р. Та його значення для України.
- •44.Перехід України під протекторат російського царя.
- •45.Правове оформлення переходу України під протекторат російського царя.
- •46.Правовий статус України і українського народу за договором 1654р.
- •47.Українська держава Гетьманщина в 1657-1659р.Р.
- •48.Суспільний устрій Гетьманщини у другій половині хvіІст.
- •49. Державний лад Гетьманщини у другій половині хvіІст.
- •50.Наступ російського царизму на права і вольності українського нараду в другій половині хvіІст.
- •51.Українська політика Петра і.
- •52.Українська політика Катерини іі.
- •53.Органи влади Російської імперії створені для управління Україною в хvііІст.
- •54.Право Гетьманщини хvііІст.
- •55.Суспільний устрій України в першій половині хіх ст.
- •56.Державний устрій України в першій половині хіх ст.
- •57.Кодифікація права в Україні в першій половині хіх ст.
- •58.Основні риси права в першій половині хіх ст.
- •59.Причини проведення реформ 60 – 70 –х роках хіх ст.
- •60.Селянська реформа 1861 року , хід та історичне значення.
- •61.Зміни в державному та суспільному ладі після реформ 60 – 70 –х роках хіх ст.
- •62.Буржуазні реформи 60 – 70 –х років хіх ст.
- •63.Лютнева буржуазно – демократична революція та події на Україні.
- •64.Створення Центральної Ради та її діяльність у березні-листопаді 1917 р.
- •65.Створення та державний лад Української Народної Республіки.
- •66.Українська гетьманська держава (квітень – листопад 1918 р.).
- •67.Державний лад Української гетьманської держави.
- •68.Унр періоду Директорії
- •69.Формування радянської державності в Україні (1917-1920 рр.)
- •70.Нова економічна політика в Україні
- •71.Державний лад в Україні на поч.. 20-х років хх ст..
- •72.Основні риси цивільного права в 20-х роках хх ст..
- •73.Основні риси кримінального права в 20-х роках хх ст
- •74.Основні риси трудового права в 20-х роках хх ст..
- •75.Зміни в правовій системі України в 30-х роках хх ст..
- •76.Конституція усрр 1937 року та зміни в державному устрої.
- •77.Зміни в державному апараті України на початку Великої Вітчизняної війни.
- •78. Зміни в державному устрої в перші повоєнні роки.
- •79. Держава і право України в період десталінізації.
- •80. Державний устрій України в 60-80-х роках хх ст.
- •81. Суспільний лад України в 60-80-х роках хх ст.
- •82. Правова система в 60-80-х роках хх ст.
- •83. Судова система в 60-80-х роках хх ст.
- •85. Декларація про державний суверенітет України та її значення.
- •88. Конституційний процес в Україні.Конституція 1996 року
- •89. Зміни в правовій системі України після проголошення незалежності
- •90.Судова система та правоохоронні органи України.
- •4. Верховний суд України
- •Перелік питань для підготовки до підсумкового контролю
- •1 . Державний лад скіфів.
- •2. Суспільний лад скіфів.
32. Джерела права в литовсько-польську добу.
Значний вплив на розвиток права Великого князівства Литовського справила видатна законодавча пам’ятка Київської Русі — «Руська Правда». Литовські князі, проголосивши принцип «старовини не рухати, новини не заводити», не лише підтвердили законність дії староруського права, але й надали йому державної санкції. Правова система держави сформувалася на основі синтезу давньоруського права, місцевих звичаїв та нормативних актів епохи раннього феодалізму. При цьому роль звичаєвого права була досить значною, тривалий час (до кінця XV ст.) воно діяло поряд з нормами писаного права.
Привілейні грамоти як джерело права дістають найбільше поширення наприкінці XIV ст. – в першій половині XVI ст. Вони були дуже різноманітними за змістом, а через брак писаних законів нерідко становили єдине джерело законодавства. Зрозуміло, привілеї не нормували загальних прав, а стосувалися лише окремих суспільних верств, осіб чи станів. Вони поділялися на пожалувані, пільгові, охоронні. Пожалувані привілеї діяли при виділенні землеволодінь, наданні шляхетського титулу, посади; пільгові стосувалися звільнення від податків, підсудності, сплати мита тощо; охоронні застосовувались у випадку порушення особистих чи майнових прав. Були ще земські привілеї, в яких йшлося про взаємовідносини шляхти з іншими верствами населення чи державними урядовцями. Обласні привілеї визначали організацію місцевого управління, правове становище певного регіону в складі держави.-Поширеними були грамоти або привілеї про надання містам магдебурзького права.
Ще одне джерело права — земські устави — законодавчі акти для земель-намісництв, воєводств, князівств. Вони стосувалися не окремих осіб чи станів, а всієї землі та всіх жителів, їхнє головне призначення полягало у регулюванні стосунків між громадянами, державними й міськими органами влади. Як правило, земські устави видавалися у випадку ліквідації удільних князівств та створення намісництв, з метою заспокоєння населення.
Важливе місце серед джерел права посідали збірники законів, які до певної міри уніфікували діюче законодавство. Це сприяло кращому застосуванню його норм у судовій практиці. Такими збірниками були Судебник великого князя Казимира (1468 р.) та Литовські статути (утрьох редакціях). Судебник великого князя Казимира був укладений урядовцями-правниками великокнязівської канцелярії та затверджений на провінційному сеймі у Вільно. Його джерелами була «Руська правда», привілейні грамоти, звичаєве право, новий законодавчий матеріал. Судебник налічував всього 25 статей, які за своїм змістом стосувались маєткових прав, порушення межі володінь, наїздів на чужі маєтності, крадіжок майна тощо. Так, у стані 7 зазначалося, що злодій мусить заплатити штраф, якщо його впіймано з речовим доказом факту крадіжки, якщо ж платити буде нічим, то грошовий штраф стягувався із дорослих дітей і дружини за умови, що вони знали про крадіжку. Самого злодія в такому разі карали на смерть.
В Судебнику чітко простежується поєднання давньоруського права і нових законодавчих джерел литовської доби. Скажімо, ряд статей взято із «Руської Правди», але характер передбачених покарань значно суворіший, зустрічається покарання на смерть, якого не було у «Руській Правді». Зокрема, стаття 13 встановлювала смертну кару (повішення) за крадіжку корови або у випадку, коли сума вкраденого майна складала півкопи грошей. У цілому Судебник охоплював незначну частку правовідносин у галузі карного права.
Значно ґрунтовнішою та ширшою кодифікацією стали Литовські статути: Перший («Старий») 1529 р., Другий («Волинський») 1566 р. та Третій («Новий») 1588 р. Вони були досить подібними один до одного, тому часом їх називають трьома редакціями Литовського статуту. Ці кодекси виникли як правові акти багатонаціональної держави, тому в них широко використано звичаєве право всіх народів, які проживали на її території, зокрема, норми давньоруського, римського, німецького, польського права, законодавства Великого князівства Литовського. Одним із вагомих джерел цих актів була «Руська Правда», їх норми відтворювали звичні «давні права» і розглядалися українцями як власне споконвічне право. Саме цим можна пояснити той факт, що Литовські статути залишались найавторитетнішим джерелом діючого права в Україні в добу Української Гетьманської держави XVII—XVIII ст. Вони стали джерелом всіх кодифікаційних проектів XVIII – початку XIX ст. і продовжували діяти в лівобережних і правобережних губерніях України аж до 1840-1842 рр., коли на останні було поширене російське законодавство.