- •1.Поняття «Історіографія історії України»
- •2. Мета курсу «Історіографія історії України»
- •3.Предмет курсу «Історіографія історії України»
- •4. Завдання курсу «Історіографія історії України»
- •5. Методологія курсу «Історіографія історії України»
- •6. Понятійний апарат курсу «Історіографія історії України»
- •7. Періодизація курсу «Історіографія історії України».
- •8. Література курсу «Історіографія історії України».
- •9.Соціально- економічна і культурна основа історичних знань в Русі XI-xiIст.
- •10. Південно- руські літописи XI-xiIст. Та їх місце в і і у.
- •11. Галицько-Волинський літопис як пам*ятка історіоргафії.
- •12. «Повість минулих літ» та її редакції : історіографія.
- •13. Суспільно-політичні умови розвитку укр. Історіогр. В XIV- на поч. XviIст.
- •14. Західноруські літописи:історіографія.
- •15.Густинський літопис як пам*ятка історіографії.
- •16. Українські літописи кінця XVI- поч. XviIст. І їх місце в історіографії.
- •17. Мемуари XVI- поч. XviIст.
- •18. Козацько-старшинські літописи XVII ст. Літопис Самовидця.(1)
- •18. Козацько-старшинські літописи XVII ст. Літопис Самовидця.(2)
- •19. Монастирські літописи xviIст.Історіогр.
- •20. Історіографічна характеристика «Синопсиса»
- •21. «Хроніка з літописців стародавніх» Феодосія Сафоновича
- •22. Суспільно-політична основа і загальні риси укр. Історіогр. XviiIст.
- •23. Літопис г. Грабянки.
- •24. Літопис Самійла Величка.
- •25. Українська історіографія другої половини xviiІст.
- •25. Українська історіографія другої половини xviiІст.(2)
- •26. Історичні дослідження о. Рігельмана.
- •27. Історична спадщина п. Симоновського
- •28. Мемуарна література xviiIст.
- •29. Суспільно-політичні умови розвитку історичних знань в Україні напр. XVIII-перш. Пол. XiXст.
- •30. Місце « Історії Русів» в укр. Історіографії.
- •31. «Історія Малої Росії» м. А. Маркевича
- •32. «Історія Малої Росії» д. М. Бантиш-Каменського.
- •33. Історичні дослідження Якова і Олександра Марковічів.
- •50. Наукова спадщина ф. П. Шевченка
- •51. Виклад концепції розвитку українського народу в «Історії України-Руси» м. Грушевського
- •52. Київська школа істориків України
- •53. Історичні погляди о. М. Лазаревського
- •54. Історія козацтва в дослідженнях д. І. Яворницького
- •55.Історична спадщина д. І. Дорошенка.
- •56.Українська історична наука за рубіжем. Осередки дослідження української історії в діаспорі.
- •57. Західноукраїнська історіографія кінця хvііі – першої половини хіх ст.
- •58.Історична наука після Другої світової війни.
- •59.Основні напрямки наукових досліджень український істориків в 60-80-і рр. Хх ст.
- •60.Гурток харківських романтиків. Ізмаїл Срезневський як історик України.
- •61.Одеське товариство історії і древностей. А. О. Скальковський.
- •63.Сучасний етап розвитку української історичної науки (1991-2014 рр.).
- •66.Загальні тенденції розвитку української історичної наука в др. Пол. 50-х – 60-і рр. Хх ст.
7. Періодизація курсу «Історіографія історії України».
такі основні теми, виділені авторами на основі схем М.Грушевського, Д.Дорошенка, Д.Багалія, М.Брайчевського, О. Оглоблина, М. Марченка, так і незалежно:
історіографія давньої історії України;
історичні знання в Київській Русі та Галицько-Волинській державі;
українська історіографія XIV - першої половини XVII ст.;
історіографія часів Визвольної війни середини XVII ст. і складання державності українського народу;
особливості української історіографії XVIII ст.;
— історична думка в Україні XIX ст.;
— українські історичні дослідження на початку XX ст.;
— українська історіографія тоталітарної доби;
—- сучасна українська історіографія.
8. Література курсу «Історіографія історії України».
Тут вспоминаем всех историков которых только сможем. (не забываем про Коцур и Колесник)
+ Оскільки українська історіографія досягла значних успіхів у XIX ст., цьому періоду присвячується значна частина курсу лекцій. Починаючи з XX ст. була створена перша наукова схема української історії (М. Грушевський), а далі українська історіографія входить в новий період, позначений перемогою національно-державницького напряму (В.Липинський). Різні течії цього напряму репрезентують сучасну українську історичну науку. Великої шкоди історіографії історії України завдали десятиліття панування тоталітарного режиму. Останнім часом відкрилась можливість для ознайомлення з великими джерельними матеріалами та історіографією, залишеною нашими попередниками та вчителями, насамперед В.Антоновичем, М.Драгомановим, Д.Яворницьким, М.Грушевським, Д.Дорошенком та ін. Аналіз історичної думки в Україні на сучасному етапі дає нам підстави заявити, що головним завданням вчених-істориків є повернення історичної пам'яті народові всіх українських земель, прищеплення йому розуміння, що він є народом світового масштабу.
9.Соціально- економічна і культурна основа історичних знань в Русі XI-xiIст.
Про появу КР знаходимо повідомлення арабських, візантійських авторів згадки у скандинавських сагах та французьких епічних творах ( Аль Масуді, «Пісня про Роланда») З зарубіжними згадками росло ще й уявлення самих русичів як частини світової історії.
КР консолідувала Сл племена в одну етнічну спільність + мали вплив на історію інших народів.
Літописи відобразили найхарактерніші риси соц-економ становища. Писемні памятки 11-12 ст. збереглися переважно в пізніших переписах. Крім того їх списки осучаснені і змінені переписувачами пізніших століть.
Писемництво і література розвивались у зв’язку з загальним розвитком культури і освіти. Значне місце посідали перекладна література. Запровадження християнства зумовило введення богослужебних книг і літ творів.
Зародженню літописної творчості сприяв ряд чинників:
діяльність могутньої Київської держави,
відносно високий рівень матеріальної і духовної культури в давньокиївський період,
заснування Київської митрополії,
спорудження Софійського собору та ін.
Літописання почалося у Києві. Вважають, що давніше зведення літописних матеріалів різного характеру і походження належить до кін. X ст. Його склала, мабуть, група світських і духовних осіб з оточення Великого князя Володимира Святославича.
