- •1.Поняття «Історіографія історії України»
- •2. Мета курсу «Історіографія історії України»
- •3.Предмет курсу «Історіографія історії України»
- •4. Завдання курсу «Історіографія історії України»
- •5. Методологія курсу «Історіографія історії України»
- •6. Понятійний апарат курсу «Історіографія історії України»
- •7. Періодизація курсу «Історіографія історії України».
- •8. Література курсу «Історіографія історії України».
- •9.Соціально- економічна і культурна основа історичних знань в Русі XI-xiIст.
- •10. Південно- руські літописи XI-xiIст. Та їх місце в і і у.
- •11. Галицько-Волинський літопис як пам*ятка історіоргафії.
- •12. «Повість минулих літ» та її редакції : історіографія.
- •13. Суспільно-політичні умови розвитку укр. Історіогр. В XIV- на поч. XviIст.
- •14. Західноруські літописи:історіографія.
- •15.Густинський літопис як пам*ятка історіографії.
- •16. Українські літописи кінця XVI- поч. XviIст. І їх місце в історіографії.
- •17. Мемуари XVI- поч. XviIст.
- •18. Козацько-старшинські літописи XVII ст. Літопис Самовидця.(1)
- •18. Козацько-старшинські літописи XVII ст. Літопис Самовидця.(2)
- •19. Монастирські літописи xviIст.Історіогр.
- •20. Історіографічна характеристика «Синопсиса»
- •21. «Хроніка з літописців стародавніх» Феодосія Сафоновича
- •22. Суспільно-політична основа і загальні риси укр. Історіогр. XviiIст.
- •23. Літопис г. Грабянки.
- •24. Літопис Самійла Величка.
- •25. Українська історіографія другої половини xviiІст.
- •25. Українська історіографія другої половини xviiІст.(2)
- •26. Історичні дослідження о. Рігельмана.
- •27. Історична спадщина п. Симоновського
- •28. Мемуарна література xviiIст.
- •29. Суспільно-політичні умови розвитку історичних знань в Україні напр. XVIII-перш. Пол. XiXст.
- •30. Місце « Історії Русів» в укр. Історіографії.
- •31. «Історія Малої Росії» м. А. Маркевича
- •32. «Історія Малої Росії» д. М. Бантиш-Каменського.
- •33. Історичні дослідження Якова і Олександра Марковічів.
- •50. Наукова спадщина ф. П. Шевченка
- •51. Виклад концепції розвитку українського народу в «Історії України-Руси» м. Грушевського
- •52. Київська школа істориків України
- •53. Історичні погляди о. М. Лазаревського
- •54. Історія козацтва в дослідженнях д. І. Яворницького
- •55.Історична спадщина д. І. Дорошенка.
- •56.Українська історична наука за рубіжем. Осередки дослідження української історії в діаспорі.
- •57. Західноукраїнська історіографія кінця хvііі – першої половини хіх ст.
- •58.Історична наука після Другої світової війни.
- •59.Основні напрямки наукових досліджень український істориків в 60-80-і рр. Хх ст.
- •60.Гурток харківських романтиків. Ізмаїл Срезневський як історик України.
- •61.Одеське товариство історії і древностей. А. О. Скальковський.
- •63.Сучасний етап розвитку української історичної науки (1991-2014 рр.).
- •66.Загальні тенденції розвитку української історичної наука в др. Пол. 50-х – 60-і рр. Хх ст.
31. «Історія Малої Росії» м. А. Маркевича
Історик, етнограф, фольклорист, поет. Народився на Сумщині, у старовинній старшинській сім’ї. Життя присвятив вивченню історії України XVII– XVIII ст. Основна наукова праця – п’ятитомна «История Малороссии» (1842–1843), в якій викладається історія України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. Він одним із перших в українській романтичній поезії витворив образ народного співця («Бандурист»), став першим, хто «пов’язав мотив героїзму козацтва з політичною сучасністю України та її національно-визвольними потребами і прагненнями. Автор кількох етнографічних праць, найвідоміша з яких – «Звичаї, повір’я, кухня та напої сучасних малоросіян» (1860).
Головним джерелом для написання твору стала «Історія Русів» та праці М. і Д. Бантиш-Каменських. Перші два томи не мають наукової цінності; 3-5 томи, які містять документальні додатки, примітки, опис джерел, списки генеральної старшини та вищого духовенства, хронологічні таблиці, зберігають певне довідкове значення. З інших історичних розвідок найвідоміші: Мазепа (1841) Гетьманство Барабаша (1841) Про перших гетьманів Малоросійських (1848) Про козаків (1858) Науковий інтерес становить зібрана Миколою Андрійовичем колекція документів з історії України 17-18 ст. (зберігається в Москві). Етнографічні праці «Збірник малоросійських пісень» (1840) «Південноруські пісні» (1857)
«Звичаї, повір'я, кухня та напої сучасних малоросіян» (1860) .
Маркевич прагне якомога повніше відтворити масові народні рухи, використовуючи при цьому цілі пласти документальних джерел. "Історія Малоросії" Маркевича викликала інтерес широкого кола українських істориків та читачів. Чимало елементів історичної схеми Маркевича, розвинуті в подальшій українській історіографії, сприяли розробці її важливих проблем.
32. «Історія Малої Росії» д. М. Бантиш-Каменського.
Дмитро Миколайович
Головною працею Д.М.Бантиш-Каменського була «Історія Малої Росії» в чотирьох томах, що вийшла вперше з друку у Москві в 1822 р. В 1830 р. вийшло друге видання в трьох частинах і в 1843 р. третє видання.
«Історія Малої Росії» охоплює собою період з найдавніших часів до скасування гетьманства в Україні. Перше видання її являє собою ніби чорнову роботу над вивченням історії України. Так, наприклад, стародавньому періоду Русі було присвячено лише кілька сторінок значної за обсягом праці.
Наступні перевидання були дещо поліпшені. Приведено в певну систему використання джерел, з'являється вперше в науковому обіході «Історія Русів», якої в часи першого видання автор не знав. Проте до цього нового джерела, як і до багатьох інших, Бантиш-Каменський залишався некритичним, а тому удар критики по «Історії Русів» неминуче зачіпав також «Історію Малої Росії». Д.Бантиш-Каменський був представником і ідейним виразником дворянства. Його ідеологія наклала свій відбиток на історичну концепцію, виражену в головній праці «Історія Малої Росії». Проте заслуга Бантиш-Каменського полягає в тому, що він здійснив задум багатьох своїх попередників-істориків, звівши виклад історичного матеріалу від давніх часів до 60-х років XVIII ст. в певну систему цілісної історії України. Він перший використав значну кількість архівних матеріалів та друкованих джерел і, незважаючи на відсутність критичного підходу до них, сприяв науково-археографічній роботі в галузі історії України. «Історія Малої Росії» становила для свого часу значний інтерес, вона була вихідною точкою для багатьох праць українських, російських і польських істориків, що займалися історією України. Цим самим вона сприяла дальшому розвиткові української історіографії XIX ст.
