Орієнтовані тестові завдання та ситуаційні задачі

1. До пародонтом відносять:

A. фіброму, папілому, ліпому, епуліс

B. фіброму, ліпому, епуліс, фіброматоз ясен

C. ліпому, папілому, фіброматоз ясен

D. епуліс, фіброму, фіброматоз ясен, міому

E. ліпому, міому, папілому, фіброму

2. У межах яких величин коливається розмір епулісу?

А. 0,2 -0,5 см

B. 0,5-2 см

C. 2-2,5 см

D. 1-1,5 см

Е. 1,5-2 мм

3. Фіброма – це пухлина:

1. із зрілих елементів сполучної тканини, кровоносних і лімфатичних судин

2. із елементів фіброзної тканини, кровоносних та лімфатичних судин

3. із елементів сполучної тканини і кровоносних судин

4. із елементів сполучної та фіброзної тканини, кровоносних і лімфатичних судин

5. Із кровоносних та лімфатичних судин

4. Яких епулісів не існує?

А. ангіоматозних

B. гігантоклітинних

C. фіброматозних

D. Фібро-ангіоматозних

Е. Жодна відповідь не є вірною

5. Вказати найхарактерніше місце локалізації епулісу:

А. Оральна поверхня жувальної групи зубів

B. вестибулярна поверхня ікол та молярів

C. оральна поверхня в ділянці різців та премолярів

D. апроксимальна поверхня різців, ікол та премолярів

E. вестибулярна поверхня різців, ікол та премолярів

6. Доброякісна пухлина, що складається з зрілих елементів сполучної тканини, рухома, не спаяна з підлеглими тканинами, не болюча при пальпації, це:

А. фіброма

В. епуліс

С. ліпома

D. фіброматоз ясен

E. папілома

7. Утворення грибовидної чи округлої форми, прикріплене ніжкою або широкою основою до надальвеолярних тканин:

А. фіброма

В. ліпома

С. епуліс

D. міома

Е. гемангіома

8. Ясенний край піднятий у вигляді валика, що покриває нижню частину коронки зубів, форма сосочків змінена, розростання досягає 1/2 висоти коронки зуба. Яка ступінь ураження?

А. І

В. ІІ

С. ІІІ

D. Початковий

Е. немає правильної відповіді

9. Ясенні сосочки потовщені у вигляді валика на всьому протязі зони ураження та збільшені на 1/3 висоти коронки зуба, форма їх змінена. Який ступінь ураження?

А. І

В. ІІ

С. ІІІ

D. Початковий

Е. немає правильної відповіді

10. Гіперплазія ясенного краю, збільшені ясна покривають 2/3 і більше висоти коронки зуба. Розрослі сосочки часто покриваються множинними дрібними і великими кровоточивими грануляціями. Який ступінь ураження?

А. І

В. ІІ

С. ІІІ

D. Початковий

Е. немає правильної відповіді

Практичне заняття № 14

Тема: особливості лікування пацієнтів із захворюваннями тканин пародонту на тлі патології внутрішніх органів і систем.

Мета заняття: навчити студентів виявляти прояви системних захворювань у порожнині рота і складати план лікування у співпраці з лікарями-інтерністами.

Коротка характеристика теми

Поширеність захворювань тканин пародонту становить у середньому 85-90 %. За останні двадцять років, незважаючи на суттєве збільшення використання засобів гігієни, зусиль стоматологів щодо рекомендацій по проведенню гігієни порожнини рота, ці показники не змінилися. Отож, можна зробити висновок, що гігієна порожнини рота поліпшується, а пародонтит залишається вагомою проблемою, тобто бактерії є необхідним, але не єдиним чинником розвитку захворювань пародонту. Пародонтит є поліетіологічним захворюванням, в патогенезі якого відіграють роль три взаємопов’язані чинники: сприйнятливий організм, екологічні фактори, що сприяють розвитку хвороби, та змінені реакції організму. У ході численних досліджень встановлено значну поширеність соматичних захворювань у хворих на генералізований пародонтит. Ще у 1923 г. McCall і Box ввели термін „parodontitis complex” − для захворювань тканин пародонту, основну роль у виникненні яких відіграють системні захворювання. Серед типових соматичних захворювань у таких хворих виявляються: ендокринна патологія (цукровий діабет, тироїдит), серцево-судинні захворювання (гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, природжені вади серця, ревматичні ураження серця та посткоронарний тромбоз), захворювання шлунково-кишкового тракту, ревматоїдний артрит та ін. У таких пацієнтів часто діагностують хронічні вогнища інфекції різної локалізації:

- одонтогенні − апікальні гранульоми, кісти, періодонтити;

- ЛОР-органів − хронічні тонзиліти, фарингіти, гайморити та ін.;

- гепато-біліарної системи − хронічні холецистити, холангіти;

- сечовидільної системи та урогенітальної ділянки − хронічні пієлонефрити, простатити, аднексити та ін.

Завданням стоматологів є вчасне виявлення загальносоматичної патології та лікування пародонтологічних хворих у співпраці із лікарями суміжних спеціальностей.