УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ЛУЦЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник директора

з навчальної роботи

Є. С.Філіпович

_________________

"__" _________ 2014 року

Методичні рекомендації для підготовки студентів до державного екзамену з психології

Шифр галузі: 0101

Найменування галузі: “Педагогічна освіта”

Напрям підготовки: “Початкова освіта ”

Код напряму підготовки: 6.010102

Програма складена Уліцька Г. С., Міліщук С. О. «____»______________2014 року

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри психолого-педагогічних дисциплін Протокол № __ від ___________року Завідувач кафедрою _____________________ О. А. Гузенко

Пояснювальна записка

Одним із актуальних завдань розвитку вищої педагогічної освіти України є створення умов для підготовки висококваліфікованих спеціалістів, здатних сприймати, аналізувати та синтезувати інформацію, готових до роботи у сучаній школі. Майбутні педагоги, які здобувають освіту за напрямом підготовки 6.010102 «Початкова освіта», повинні володіти новими освітніми технологіями, методами і формами роботи з молодшими школярами.

Державна атестація студентів напряму підготовки 6.010102 «Початкова освіта» передбачає складання іспиту з психології загальної та вікової й педагогічної психології.

Майбутні педагоги повинні знати:

• предмет і завдання загальної і вікової психології;

• методологічні принципи і методи дослідження психіки;

• сутність і специфіку психічного відображення дійсності;

- рівні розвитку і форми прояву психіки;

- зміст, психологічні механізми і умови становлення розвитку свідомості та самосвідомості людини;

• характеристику неусвідомлюваних психічних явищ;

- сутність, структуру та психологічні властивості особистості як си­стемної якості індивіда;

- зміст, основні характеристики та умови розвитку когнітивної, регулятивної афективної сфери особистості;

- індивідуально-типологічні особливості особистості (темперамент, характер, здібності) та можливості впливу на їхній розвиток;

- зміст, структуру, види діяльності та поведінки як психологічних феноменів тощо;

- сучасні тенденції розвитку психологічної науки;

уміти:

- застосовувати психологічні знання у педагогічній практиці;

- володіти методами і формами організації навчально-виховного процесу;

- сприяти самовихованню, саморозвитку учнів;

- вивчати, узагальнювати та використовувати передовий педагогічний досвід і досягнення психолого-педагогічної науки;

- аргументувати вибір методів, принципів, форм організації процесу виховання, навчання під час підготовки виховних заходів, навчальних занять.

Програмою державного іспиту передбачено … питань: 16 – з психології загальної та вікової, … – з педагогічної психології.

Питання до державного екзамену і. Психологія загальна та вікова

1. Вікова психологія як наука: її об’єкт, предмет, основні завдання, структура, функції.

2. Проблема вікової періодизації психічного та особистісного розвитку дитини: основні типи та критерії.

3. Чинники і механізми психічного розвитку особистості.

4. Групи методів психологічних досліджень.

5. Вікові кризи особистості: причини виникнення і шляхи подолання.

6. Загальна психологічна характеристика ситуації розвитку

молодшого школяра.

7. Учіння як провідна діяльність молодших школярів.

8. Емоційно-вольова сфера учнів молодшого шкільного віку.

9. Особливості процесів сприймання і уваги в молодших школярів.

10. Особливості розвитку мислення молодших школярів.

11. Особливості особистісного розвитку дитини в молодшому шкільному віці.

12. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання: зміст та складові компоненти.

13. Поняття про уяву. Прийоми створення образів уяви.

14. Здібності: їх види, рівні прояву та механізми розвитку.

15. Загальна психологія як наука: поняття, предмет вивчення та завдання.

16. Принципи та етапи психологічного дослідження.

ІІ. Педагогічна психологія

…

…

ЗМІСТ ВИКЛАДУ ПИТАНЬ

І. Психологія загальна та вікова

1. Вікова психологія як наука: її об’єкт, предмет, основні завдання,

структура, функції.

Вікова психологія — це галузь психологічної науки, що вивчає питання розвитку психіки в онтогенезі, закономірності переходу від одного періоду психічного розвитку до іншого. Об'єктом дослідження вікової психології є людина, у процесі її переходу від одного віку до іншого. Предметом вікової психології є закономірності психічного розвитку людини на різних етапах її індивідуального життя. Конкретизуючи ці положення, слід зазначити, що вікова психологія вивчає: 1) розвиток психічних процесів (відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення, мовлення, уяви, емоцій) і властивостей у дітей, підлітків, юнаків і дорослих; 2) становлення різних видів діяльності (гри, навчання, труда, спілкування та ін.); 3) вікові можливості засвоєння знань; 4) основні фактори розвитку й формування особистості; 5) умови, які визначають психічний розвиток людського індивіда (співвідношення природних і суспільних факторів); 6) роль історично відпрацьованих суспільством цінностей у формуванні людини як особистості, а саме — мови, досягнень науки, техніки, мистецтва, суспільних норм поведінки тощо.

Вікова психологія як наука розгалужується на дитячу психологію; психологію підлітка; психологію юності; акмеологію (від грец. "akme" — вищий ступінь, вершина) — психологію людини, яка знаходиться в періоді її зрілості; геронтопсихологію (від грец. "gerontos" — старець), яка вивчає психологічні аспекти старості й підготовки особистості до неї.

Як навчальний курс вікова психологія охоплює такі теми: вікова психологія як галузь психологічної науки; виникнення і розвиток вікової психології; теоретичні основи вікової психології; початок людського життя; психічний і особистісний розвиток дитини від народження до вступу в школу; психологія молодшого школяра; психологія підлітка; психологія ранньої і зрілої юності; рання дорослість; зрілий дорослий вік; старість.

Вікова психологія реалізує всі властиві психологічній науці функції. Теоретико-пізнавальна функція вікової психології передбачає пізнання психічної реальності, її структури, механізмів розвитку та функціонування з позиції інтересів дитини, дорослої і старої людини, а також з’ясування закономірностей і чинників вікового розвитку. Прогностична функція реалізується у формуванні психологічних прогнозів щодо співвідношення вікового та індивідуального розвитку.

Завданнями вікової психології є дослідження особливостей розвитку особистості на кожному її віковому етапі, надання відповідних рекомендацій щодо попередження спричинених віковими кризами психологічних проблем, а також конкретної психологічної допомоги:

- вивчення особливостей розвитку людини на етапах ранньої та зрілої дорослості (Я-концепції, системи життєдіяльності, особливостей інтересів та інтелекту, проблем і криз розвитку тощо);

- розвиток психічно здорової особистості та дослідження особливостей відхилень у психічному здоров’ї людини;

- дослідження психології старих людей та особливостей їхньої життєдіяльності;

- розвиток обдарованих дітей (їхніх здібностей, особистісних якостей, окремих психічних функцій);

- з’ясування індивідуальних відмінностей дітей, відкриття їхніх творчих здібностей;

- дослідження сенситивних періодів у розвитку особистості та окремих психічних функцій;

- створення психологічних умов для забезпечення саморозвитку;

- вивчення відхилень у психічному та особистісному розвитку;

- дослідження взаємин дітей і дорослих;

- з’ясування особливостей впливу масової культури та засобів масової інформації на психічний та особистісний розвиток дітей;

- забезпечення психологічних умов розвитку цілісної та гармонійної особистості дитини, підлітка та юнака.