1.1 Фінансовий стан і показники його оцінки
Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, що є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відношень підприємства, визначається сукупність виробничо-господарських чинників і характеризується системою показників, що визначають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Онисько С.М. та Марич П.М. сформулювали таке визначення: „Фінансовий стан підприємства характеризується забезпеченістю його фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування, доцільністю їх розміщення та ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю"
За визначенням Філімоненкова О.С.: „Під фінансовим станом підприємства розуміють рівень його забезпеченості відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасних грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями”
Під фінансовими ресурсами розуміються кошти, що є в розпорядженні підприємства, тобто до фінансових ресурсів ставляться всі грошові фонди і та частина коштів, що використовуються в нефондовій формі.
Таким чином, фінансовий стан є результатом взаємодії усіх елементів фінансових відносин, що виникають у підприємства в процесі його господарської діяльності, і характеризується як розміщенням і використанням активів, так і джерелами їх формування.
Основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні і допоміжні засоби. До власного ставляться:
статутний фонд;
амортизаційні нарахування;
валовий прибуток;
прибуток.
пайові інші внески, мобілізовані на фінансових і кредитних ринках.
Кожне підприємство намагається досягти стійкого фінансового стану, тобто забезпечити ефективне використання фінансових ресурсів, що є гарантом своєчасності розрахунків з постачальниками, бюджетом та іншими ланками фінансової системи, подальшого економічного та соціального розвитку підприємства. Тому фінансова діяльність підприємства повинна бути спрямована на забезпечення систематичного надходження та ефективного використання фінансових ресурсів, досягнення оптимального співвідношення власних, позичених і залучених фінансових ресурсів.
Таким чином виникає об’єктивна необхідність оцінки фінансового стану суб’єктів господарювання з метою раціонального використання їх фінансових ресурсів.
Отже, метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів збільшення його прибутковості та платоспроможності.
Фінансовий стан підприємства необхідно систематично й всебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити негативні тенденції у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення. Метою аналізу фінансового стану підприємства є оцінка напрямів його розвитку та вивчення його реального фінансового стану і з’ясування можливостей підвищення ефективності функціонування за допомогою проведення раціональної фінансової політики. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції, до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його комерційної, виробничої і фінансово-господарської діяльності. Насамперед, на фінансовий стан підприємства позитивно впливає безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Як правило, чим більше показники виробництва і реалізації продукції, робіт і послуг і нижче їх собівартість, тим вище прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан. Неритмічність виробничих процесів, погіршення якості, призводить до зменшення надходжень на рахунку підприємства, у результаті чого погіршується його платоспроможність.
Фінансовий стан може бути:
стійким;
хитливим;
кризовим.
Спроможність підприємства своєчасно робити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі - свідчить про його гарний фінансовий стан.
Фінансовий стан підприємства визначається такими елементами його економічної діяльності як: прибутковість ( рентабельність ) роботи підприємства; оптимальність, із погляду економічного стану підприємства поділу прибутку, який залишився в його розпорядженні після оплати податків і обов'язкових відрахувань ресурсів, не нижче мінімально необхідного рівня для організації виробництва і процесу реалізації продукції.
Раціональне розміщення основних і оборотних коштів (власних і позичкових), насамперед, випливає, варто не допустити відволікання грошей у запаси непотрібного підприємству устаткування, котре тривалий час не використовується, а також наднормативні запаси товарно-матеріальних цінностей і інші позапланові витрати: платоспроможність, ліквідність.
Головна ціль фінансової діяльності – вирішити де, коли і як використовувати фінансові ресурси для ефективного розвитку виробництва і отримання максимального прибутку. Зміст фінансової діяльності зображений на схемі №1 і має таку структуру:
Зміст фінансової діяльності
- управління структурою капіталу підприємства;
- залучення капіталу власного і позикового;
- управління фінансовими резервами;
- управління кредиторською заборгованістю;
- управління розподілом прибутку;
- формування дивідендної політики;
- формування амортизаційної політики
Формування капіталу (фінансування)
Операційна діяльність підприємства:
- управління матеріальними запасами;
- управління дебіторською заборгованістю;
- управління грошовими коштами;
- управління формуванням прибутку (планування доходів та витрат);
- вибір форм і інструментів розрахунків
Формування активів
(майна)
Інвестиційна діяльність підприємства:
- планування інвестиційного розвитку
- оцінка ефективності інвестиційного проекту;
- моніторинг ефективності проекту;
- управління ризиками інвестиційної діяльності;
- вибір схеми фінансування проекту
Фінансова діяльність підприємства:
- обгрунтування об'єкта інвестування;
- формування портфеля цінних паперів;
- інвестування за методом участі в капіталі;
- управління формуванням прибутку (планування доходів та витрат)
- Фінансовий контроль грошових потоків;
- внутрішній аудит;
- аналіз фінансового стану підприємства;
-розробка антикризових заходів;
- добровільна фінансова санація;
- створення системи фінансового контролінгу;
- управління фінансовими ризиками;
- фінансування антикризових заходів.
Антикризовий фінансовий менеджмент
Схема № 1.1
Якщо підприємство досягає в цих напрямках необхідних параметрів, то фінансовий стан такого підприємства стає стабільним. Стійке фінансове положення у свою чергу робить позитивний вплив на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльності, як складова частина господарської діяльності направлена на забезпечення планомірного надходження і витрат грошових ресурсів; доповнення розрахункової дисципліни; досягнення раціональних пропорцій власного і позичкового капіталу і найбільш ефективного його використання.
Прибуток підприємства - головний початок збільшення обсягу фінансових ресурсів.
Фінансовий стан підприємства не може бути стійким, якщо воно не одержує прибутку в розмірах, що необхідні для забезпечення приросту фінансових ресурсів, у першу чергу для фінансування заходів, спрямованих на зміцнення матеріально-технічної бази і соціальної сфери, більш того, якщо воно не може бути стабільним, якщо підприємство працює збитково. Робота такого роду веде до зменшення статутного фонду підприємства.
Тому, у першу чергу, завданням існуючих спеціальних фінансових служб є фінансовий контроль за виконанням намічених планів і завдань по випуску високоякісної, конкурентноздатної продукції для внутрішніх і зовнішніх ринків; за зниження витрат на виробництво; впровадження режиму економії ресурсів на всіх ланках виробництва і керування ними.
Такий контроль є важливим чинником росту прибутковості підприємства і своєчасного виходу з кризи.
Такий контроль є важливим чинником росту прибутковості підприємства, коли запаси і витрати не забезпечуються джерелами їхнього формування.
Роблячи висновки по всьому вище сказаному можна відзначити, що фінансовий стан підприємства характеризується складом і розміщенням засобів, швидкістю обороту капіталу, спроможністю підприємства погасити свої зобов'язання в термін і в повному обсязі, а також іншими чинниками, за допомогою яких можна досягти ефективного фінансового стану.
Оцінка фінансового стану підприємства - операція неоднозначна. Теорія і практика для цілої оцінки фінансового стану підприємства виділила 4 рівня показників:
рентабельність;
ринкова усталеність;
ліквідність балансу;
платоспроможність.
Аналіз рентабельності суб'єкта , що господарює , характеризується абсолютними і відносними показниками.
Абсолютний показник прибутковості - це сума прибутку.
Відносний показник - це рівень рентабельності, що пов'язаний із виробництвом продукції (товарів, робіт, послуг). Визначається процентним відношенням прибутку від реалізації продукції до собівартості продукції.