2. Поняття комп’ютерних злочинів та їх кримінально-правова характеристика

Під комп’ютерним злочином розуміють протизаконні дії в сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку в разі спричинення таких наслідків як витік, втрата, знищення, блокування, модифікація або копіювання інформації, порушення роботи ЕОМ, системи або їх мережі або, якщо це призвело до порушення чи припинення роботи ЕОМ (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж. Особливістю цих злочинів є те, що комп’ютер у них може виступати одночасно як предмет посягання і як знаряддя вчинення злочину.

Відповідальність за даного роду злочини передбачена Розділом ХVI «Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку» Кримінального кодексу України, який містить шість статей (361, 361¹, 361², 362, 363, 363¹)

Об’єкт комп’ютерного злочину. Об’єкт комп’ютерних злочинів різний і залежить від диспозицій статей вказаного вище розділу.

Загальний об’єкт (загальним об’єктом виступають суспільні відносини як цілісна система). Суспільні відносини в сфері інформаційних технологій, що пов’язані з використанням електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.

Родовий (видовий) об’єкт. Під час визначення родового об’єкту мова йде про суспільні відносини, котрим завдається шкода, які виникають не з приводу комп’ютерної техніки або безпеки її використання, а з приводу інформації, що опрацьовується комп’ютерами, системами та комп’ютерними мережами і мережами електрозв’язку. Тому родовим об’єктом є суспільні відносини у сфері безпеки використання комп’ютерної інформації і нормального функціонування ЕОМ (комп’ютерів), їх систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.

Безпосередній об’єкт (те, на що конкретно спрямований умисел злочинця). У сфері зазначеної категорії злочинів несанкціоновані дії спрямовані на:

• порушення функціонування автоматизованих систем;

• порушення цілісності інформації в автоматизованих системах;

• доступ та використання інформації в автоматизованих системах.

Наслідки посягання на цей специфічний об’єкт можуть бути різноманітними.

При порушення функціонування АС це може бути:

• повне або часткове фізичне знищення обладнання чи компонентів ЕОМ, в яких зберігається або за допомогою яких обробляється інформація;

• блокування надходження або передачі інформації;

• повна або часткова втрата інформації.

Порушення цілісності інформації в АС може призвести до спотворення або знищення окремих даних на певному етапі збирання, зберігання, обробки чи передачі інформації.

Несанкціонований доступ та використання інформації в автоматизованих системах означає:

• доступ до даних та програмних засобів куди надходить, де зберігається та опрацьовується або передається в автоматизовані системи інформація з порушенням встановлених правил доступу до неї;

• неправомірне використання даних та програмних засобів куди надходить, де зберігається та опрацьовується або передається в автоматизовані системи інформація з завданням збитків власникові чи користувачеві інформації.

Отже, в разі посягання на зазначені об’єкти комп’ютерних злочинів, відбувається порушення прав власників та законних користувачів інформації, що обробляється і зберігається в засобах комп’ютерної техніки.

Предмет злочину (елемент об’єкту злочинного посягання впливаючи на який злочинець порушує або намагається порушити суспільні відносини):

1) електронно-обчислювальні машини (будь-який технічний пристрій, що здатний виконувати дії по зберіганню, запису, обробці, відтворенню, передачі, прийому, зміні та перезапису комп’ютерної інформації);

2) автоматизовані системи;

3) комп’ютерні мережі (сукупність програмних і технічних засобів, за допомогою яких забезпечується можливість доступу з однієї ЕОМ до програмних або технічних засобів іншої (інших) ЕОМ і до інформації, яка зберігається в системі іншої (інших) ЕОМ);

4) мережі електрозв’язку (сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обміну інформацією шляхом передавання, випромінювання або приймання її у вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб);

5) комп’ютерна інформація;

6) інформація, що передається мережами електрозв’язку.

Існують такі злочини, при вчиненні яких комп’ютерна інформація в одних випадках може бути лише предметом злочину, в інших – лише знаряддям злочину.

Об’єктивна сторона. Виражається в активних діях чи бездіяльності. Для об’єктивної сторони даного роду злочинів потрібна наявність причинного зв’язку (причинний зв’язок – це об’єктивно існуючий зв’язок між діянням – дією чи бездіяльністю (причиною) – і суспільно небезпечними наслідками (наслідком), коли дія або бездіяльність викликає (породжує) настання суспільно небезпечного наслідку). Характеризується як злочини як з формальним так і матеріальним складом.

Суб’єктивна сторона. Характеризується умисною виною суб’єкта щодо вчинюваних дій (при порушенні правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем можлива необережність), а психічне ставлення винного щодо наслідків може характеризуватися прямим чи непрямим умислом.

Мотиви та цілі можуть бути різними – помста, заздрість, прагнення до володіння інформацією. Якщо ж, наприклад, викрадення інформації, вчиняється з корисливих мотивів і містить ознаки складу шахрайства, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 16 років. У ст. 362 (службова особа) та 363 (особа, що відповідає за експлуатацію ЕОМ) КК України суб’єкт злочину спеціальний.