5. Поняття цивільного законодавства України. Акти цивільного законодавства. Загальна характеристика Цивільного кодексу України

Цивільне законодавство — це система нормативних актів, що регулюють цивільні відносини. Цивільне законодавство включає різні нормативні акти, які за своєю суттю є формою виявлення волі осіб, що можуть створювати норми права і встановлювати правила поведінки в цій сфері.

Основу всього цивільного законодавства України (як і інших галузей національного права) становить Конституція України. На основі її норм, які стосовно цивільного права є закріпленням на конституційному рівні положень природного права, формуються і застосовуються (а щодо звичаїв -- лише застосовуються, бо вони сформувалися раніше за прийняття Конституції) різні форми цивільного законодавства.

Як випливає зі змісту гл. 1 ЦК, цивільне законодавство може існувати в таких формах:

1. Акти цивільного законодавства України.

2. Договори суб'єктів цивільного права.

3. Звичаї.

4. Міжнародні договори.

5. Інші акти цивільного законодавства (правова доктрина, прецеденти, корпоративні норми тощо).

Характеризуючи акти цивільного законодавства України, слід звернути увагу на те, що ЦК розрізняє основу цивільного законодавства України (Конституція) і акти цивільного законодавства як такого.

Акти цивільного законодавства як такого в свою чергу поділяються на головний акт — ЦК та інші закони України, які видаються відповідно до Конституції та ЦК. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів, що мають загальнонормативний характер і регулюють цивільні відносини.

6. Дія цивільних законів у часі, просторі та за колом осіб.

Дія цивільного законодавства у часі – момент набуття ним чинності і момент припинення його дії. Цивільне законодавство періодично оновлюється. В ньому з'являються нові норми цивільного права, а застарілі норми припиняють свою дію. В Україні постійно виникають суспільні відносини, які піддаються регулюванню нормами цивільного права. В цих умовах дуже важливо встановити, з якого моменту набирає чинності відповідна цивільно-правова норма і на які відносини вона поширюється. Порядок набрання чинності законами визначається ст. 94 Конституції України, в якій передбачається, що закон набирає чинності після 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Дія цивільного законодавства у просторі і за колом осіб. Закони Верховної Ради України, укази Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативні акти міністерств і відомств поширюють свою дію на всю територію України. Разом з тим орган, що видав цивільно-правовий нормативний акт, може обмежити територію дії даного акта.

Дія цивільного законодавства України поширюється на всіх осіб, що перебувають на її триторії. До цих осіб належать громадяни України, українські юридичні особи, держава Україна, територіальні громади. Дія цивільного законодавства поширюється також на іноземних громадян, осіб без громадянства, на іноземні юридичні особи, якщо інше не передбачено законами України. Якщо дія цивільно-правового нормативного акта поширюється на певну територію України, то зазначений нормативний акт діє тільки щодо тих осіб, які перебувають на даній території.

Припинення дії законі та інших нормативно-правових актів настає у випадках, коли спливає строк, на який вони приймалися, при прямому скасування їх дії, а також у випадках прийняття нового закону або іншого нормативно-правовго акту, які по-іншому регулюють ті самі відносини.