- •1. Поняття та співвідношення приватного права та цивільного права. Право приватне та публічне.
- •2. Європейські системи приватного права.
- •3. Цивільне право як галузь права. Предмет,метод та функції цивільного права.
- •4. Цивільне право як наука (цивілістика) і навчальна дисципліна.
- •5. Поняття цивільного законодавства України. Акти цивільного законодавства. Загальна характеристика Цивільного кодексу України
- •6. Дія цивільних законів у часі, просторі та за колом осіб.
- •7. Застосування цивільного законодавства по аналогії. Тлумачення цивільно-правових норм.
- •8. Поняття, зміст та види цивільних правовідносин.
- •10. Захист суб'єктивних цивільних прав та інтересів.
- •9. Поняття суб'єктивного цивільного права і цивільного обов'язку. Зміст суб'єктивного цивільного права.
- •11. Виникнення, зміна та припинення цивільних правовідносин.
- •12. Поняття та види юридичних фактів. Юридичний склад.
- •13. Загальні положення про фізичну особу. Поняття та значення місця проживання фізичної особи.
- •14. Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатності. Правоздатність та суб'єктивне право.
- •15. Поняття та види дієздатності фізичної особи.
- •16. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною.
- •17. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.
- •18. Опіка та піклування. Порядок встановлення опіки та піклування.
- •19. Поняття цивільного стану. Порядок державної реєстрації актів цивільного стану. Порядок внесення змін, поновлення та анулювання актових записів.
- •20. Поняття, ознаки та види юридичних осіб. Правосуб'єктність юридичної особи.
- •21. Сутність юридичної особи. Теорії виникнення юридичної особи.
- •22. Філії та представництва юридичних осіб.
- •23. Види та зміст установчих документів юридичних осіб. Органи юридичної особи.
- •24. Порядок виникнення юридичних осіб.
- •25. Припинення юридичних осіб.
- •26. Визнання юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства.
- •27. Правове положення господарських товариств.
- •28. Поняття та види кооперативів.
- •29. Об'єднання громадян як суб'єкти цивільного права.
- •30. Правовий статус релігійних організацій.
- •31. Держава як суб'єкт цивільного права. Причини правосуб'єктності держави Україна. Державний імунітет.
- •32. Загальні принципи та форми участі держави, арк, територіальних громад у цивільних правовідносинах.
- •33. Відповідальність по зобов'язанням держави України, арк, територіальних громад.
- •34. Поняття об'єктів цивільних прав(правовідносин). Загальні положення про об'єкти цивільних прав(правовідносин).
- •35. Поняття та класифікація речей. Майно. Єдиний майновий комплекс.
- •36. Гроші та цінні папери як об'єкти цивільних прав.
- •37. Дії та результати як об'єкт цивільних прав. Результати інтелектуальної та творчої діяльності та інші нематеріальні блага як об'єкти цивільних прав.
- •38. Поняття та види правочинів. Умови дійсності правочинів.
- •39. Сторони та зміст правочину. Тлумачення змісту правочинів.
- •40. Форма правочину. Державна реєстрація правочину.
- •41. Умовні правочини. Відмова від правочину.
- •42. Недійсність правочинів та її правові наслідки. Момент недійсності правочину.
- •43. Види та підстави недійсності правочинів.
- •44. Поняття, зміст та підстави відносин представництва.
- •45. Суб'єкти представництва. Повноваження представника.
- •46. Види представництва. Співвідношення інституту представництва з суміжними інститутами.
- •47. Представництво без повноважень або з перевищенням повноважень.
- •48. Поняття, форма та строк довіреності. Припинення представництва за довіреністю.
- •49. Поняття та значення строків і термінів у цивільному праві. Початок перебігу та закінчення строку.
- •50. Класифікація строків і термінів у цивільному праві.
- •51. Поняття та види позовної давності. Початок і кінець течії позовної давності.
- •52. Зупинення, переривання і відновлення строків позовної давності.
- •53. Наслідки спливу позовної давності. Вимоги на які позовна давність не поширюється.
- •54. Загальні положення про особисті немайнові права. Види та зміст особистих немайнових прав.
- •55. Здійснення та захист особистих немайнових прав.
- •56. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •57. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •58. Загальна характеристика та види речових прав.
- •59. Поняття власності та права власності. Види права власності.
- •60. Суб'єкти та об'єкти права власності. Зміст та порядок здійснення права власності.
- •61. Способи набуття права власності.
- •62. Припинення права власності.
- •63. Поняття захисту права власності. Співвідношення понять "захист права власності" та "охорона права власності".
- •64. Способи захисту права власності.
- •65. Право власності на землю (земельну ділянку).
- •66. Право власності на житло.
- •67. Загальна характеристика та види прав на чуже майно.
- •68. Сервітути. Поняття та види.
- •69. Емфітевзис.
- •70. Суперфіцій. Володіня та право володіння.
- •71. Похідні речові права.
- •72. Захист прав на чужі речі.
- •73. Поняття та види права спільної власності. Порядок здійснення права спільної власності.
- •74. Загальна характеристика права спільної часткової власності. Виділ частки та поділ майна, що є у спільній частковій власності.
- •75. Загальна характеристика права спільної сумісної власності. Виділ частки та поділ майна, що є у спільній сумісній власності.
- •76. Право інтелектуальної власності. Співвідношення права власності та права інтелектуальної власності.
- •77. Загальна характеристика права інтелектуальної власності. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності.
- •78. Загальна характеристика авторського права.
- •79. Суб'єкт та об'єкти авторського права. Співавторство.
- •80. Особисті немайнові права автора.
- •81. Суміжні права: поняття та види.
- •82. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок.
- •83. Право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми та раціоналізаторську пропозицію.
- •84. Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин та географічне значення.
- •85. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування та торговельну марку.
- •86. Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю.
- •87. Поняття та види цивільно-правової відповідальності
- •88. Умови цивільно-правової відповідальності.
- •89. Відшкодування майнової та моральної шкоди. Принцип повного відшкодування.
- •90. Відповідальність за дії третіх осіб. Випадки відповідальності незалежно від вини. Підстави звільнення від відповідальності.
3. Цивільне право як галузь права. Предмет,метод та функції цивільного права.
Цивільне право як галузь права — це системна сукупність правових норм, що становлять основний зміст приватного права та регулюють особисті немайнові й майнові відносини, які грунтуються на юридичній рівності; вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, з метою задоволення останніми власних матеріальних і духовних потреб та інтересів.
Основну роль при визначенні цивільного права як галузі права відіграють його предмет, метод, функції та принципи.
Предметом цивільного права як галузі права є сукупність відносин, що регулюються його нормами, тобто особисті немайнові та майнові правовідносини.
Метод є визначальною категорією, тобто навіть якщо відносини за своїм змістом є майновими, проте засновані на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій, наприклад, фінансові, податкові, бюджетні тощо, то вони не належать до предмета цивільно-правового регулювання (ч. 2 ст. 1 ЦК).
Цивільне право як галузь права виконує цілу низку функцій. Під поняттям "функція цивільного права" слід розуміти певний напрям впливу цивільно-правових норм, що визначається специфікою предмета, методу та завдань, що стоять перед ним. Цивільному праву притаманні такі основні функції:
1) регулятивна, яка полягає в тому, що цивільне право здійснює регулювання правовими нормами відносин, що належать до його предмета;
2) охоронна, суть якої в захисті порушених суб'єктивних цивільних прав, шляхом їх відновлення чи еквівалентного відшкодування завданої шкоди;
3) попереджувально-виховна, яка полягає в застосуванні до правопорушника засобів цивільно-правового захисту, чим здійснює виховний вплив на його подальшу поведінку та запобігає подальшим правопорушенням з його боку;
4) попереджувально-стимулююча, тобто стимулювання до правомірної поведінки інших осіб, а також запобігання здійсненню ними неправомірних діянь, внаслідок невідворотного застосування до правопорушників цивільно-правових санкцій.
Важливу роль для цивільного права як правової галузі відіграють його принципи. Принципи цивільного права — основні начала, найбільш загальні керівні положення (засади) цивільного права, що мають в силу їхнього законодавчого закріплення загальнообов'язковий характер.
4. Цивільне право як наука (цивілістика) і навчальна дисципліна.
Цивільне право є поняттям багатозначним. І окрім того, що цивільне право виступає як галузь права та галузь законодавства, його також слід розглядати і як науку та навчальну дисципліну.
Цивільне право як наука має найменування “цивілістика” і означає систему знань, положень та висновків про цивільно-правові явища.
Предметом цивільно-правової науки є чинне законодавство, практика його застосування, історія розвитку, досвід цивільно-правового розвитку в зарубіжних країнах. Окрім цього, цивілістика вивчає також поняття цивільного права, його місце в правовій системі, його походження та закономірності розвитку, систему та зміст цивільно-правових норм, інститутів та підгалузей, їх роль у правовому оформленні життя суспільства та ефективність їх застосування.
Зміст цивілістичної науки складає сукупність знань про цивільно-правові явища. Ця сукупність знань стосується, насамперед, розроблених основних наукових положень, правових категорій та конструкцій, що дозволяють пояснити та аналізувати цивільно-правові явища, а в певній мірі і прогнозувати їх розвиток та отримувати обґрунтовані знання про нові явища в цій сфері. Однак, цивілістичні знання само по собі не наділені загальнообов'язковістю, проте є підґрунтям для правотворчої діяльності.
З огляду на це, наука цивільного права – це систематизована сукупність знань про цивільно-правове регулювання суспільних відносин, властивості та закономірності його функціонування та розвитку, способи досягнення його ефективності, засоби отримання нових знань, необхідних для подальшого вдосконалення цивільного права.
