
- •1. Поняття та співвідношення приватного права та цивільного права. Право приватне та публічне.
- •2. Європейські системи приватного права.
- •3. Цивільне право як галузь права. Предмет,метод та функції цивільного права.
- •4. Цивільне право як наука (цивілістика) і навчальна дисципліна.
- •5. Поняття цивільного законодавства України. Акти цивільного законодавства. Загальна характеристика Цивільного кодексу України
- •6. Дія цивільних законів у часі, просторі та за колом осіб.
- •7. Застосування цивільного законодавства по аналогії. Тлумачення цивільно-правових норм.
- •8. Поняття, зміст та види цивільних правовідносин.
- •9. Поняття суб'єктивного цивільного права і цивільного обов'язку. Зміст суб'єктивного цивільного права.
- •10. Захист суб'єктивних цивільних прав та інтересів.
- •11. Виникнення, зміна та припинення цивільних правовідносин.
- •12. Поняття та види юридичних фактів. Юридичний склад.
- •13. Загальні положення про фізичну особу. Поняття та значення місця проживання фізичної особи.
- •14. Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатності. Правоздатність та суб'єктивне право.
- •15. Поняття та види дієздатності фізичної особи.
- •16. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною.
- •17. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.
- •18. Опіка та піклування. Порядок встановлення опіки та піклування.
- •19. Поняття цивільного стану. Порядок державної реєстрації актів цивільного стану. Порядок внесення змін, поновлення та анулювання актових записів.
- •20. Поняття, ознаки та види юридичних осіб. Правосуб'єктність юридичної особи.
- •21. Сутність юридичної особи. Теорії виникнення юридичної особи.
- •22. Філії та представництва юридичних осіб.
- •23. Види та зміст установчих документів юридичних осіб. Органи юридичної особи.
- •24. Порядок виникнення юридичних осіб.
- •25. Припинення юридичних осіб.
- •26. Визнання юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства.
- •27. Правове положення господарських товариств.
- •28. Поняття та види кооперативів.
- •29. Об'єднання громадян як суб'єкти цивільного права.
- •30. Правовий статус релігійних організацій.
- •31. Держава як суб'єкт цивільного права. Причини правосуб'єктності держави Україна. Державний імунітет.
- •32. Загальні принципи та форми участі держави, арк, територіальних громад у цивільних правовідносинах.
- •33. Відповідальність по зобов'язанням держави України, арк, територіальних громад.
- •34. Поняття об'єктів цивільних прав(правовідносин). Загальні положення про об'єкти цивільних прав(правовідносин).
- •35. Поняття та класифікація речей. Майно. Єдиний майновий комплекс.
- •36. Гроші та цінні папери як об'єкти цивільних прав.
- •37. Дії та результати як об'єкт цивільних прав. Результати інтелектуальної та творчої діяльності та інші нематеріальні блага як об'єкти цивільних прав.
- •38. Поняття та види правочинів. Умови дійсності правочинів.
- •39. Сторони та зміст правочину. Тлумачення змісту правочинів.
- •40. Форма правочину. Державна реєстрація правочину.
- •41. Умовні правочини. Відмова від правочину.
- •42. Недійсність правочинів та її правові наслідки. Момент недійсності правочину.
- •43. Види та підстави недійсності правочинів.
- •44. Поняття, зміст та підстави відносин представництва.
- •45. Суб'єкти представництва. Повноваження представника.
- •46. Види представництва. Співвідношення інституту представництва з суміжними інститутами.
- •47. Представництво без повноважень або з перевищенням повноважень.
- •48. Поняття, форма та строк довіреності. Припинення представництва за довіреністю.
- •49. Поняття та значення строків і термінів у цивільному праві. Початок перебігу та закінчення строку.
- •50. Класифікація строків і термінів у цивільному праві.
- •51. Поняття та види позовної давності. Початок і кінець течії позовної давності.
- •52. Зупинення, переривання і відновлення строків позовної давності.
- •53. Наслідки спливу позовної давності. Вимоги на які позовна давність не поширюється.
- •54. Загальні положення про особисті немайнові права. Види та зміст особистих немайнових прав.
- •55. Здійснення та захист особистих немайнових прав.
- •56. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •57. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •58. Загальна характеристика та види речових прав.
- •59. Поняття власності та права власності. Види права власності.
- •60. Суб'єкти та об'єкти права власності. Зміст та порядок здійснення права власності.
- •61. Способи набуття права власності.
- •62. Припинення права власності.
- •63. Поняття захисту права власності. Співвідношення понять "захист права власності" та "охорона права власності".
- •64. Способи захисту права власності.
- •65. Право власності на землю (земельну ділянку).
- •66. Право власності на житло.
- •67. Загальна характеристика та види прав на чуже майно.
- •68. Сервітути. Поняття та види.
- •69. Емфітевзис.
- •70. Суперфіцій. Володіня та право володіння.
- •71. Похідні речові права.
- •72. Захист прав на чужі речі.
- •73. Поняття та види права спільної власності. Порядок здійснення права спільної власності.
- •74. Загальна характеристика права спільної часткової власності. Виділ частки та поділ майна, що є у спільній частковій власності.
- •75. Загальна характеристика права спільної сумісної власності. Виділ частки та поділ майна, що є у спільній сумісній власності.
- •76. Право інтелектуальної власності. Співвідношення права власності та права інтелектуальної власності.
- •77. Загальна характеристика права інтелектуальної власності. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності.
- •78. Загальна характеристика авторського права.
- •79. Суб'єкт та об'єкти авторського права. Співавторство.
- •80. Особисті немайнові права автора.
- •81. Суміжні права: поняття та види.
- •82. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок.
- •83. Право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми та раціоналізаторську пропозицію.
- •84. Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин та географічне значення.
- •85. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування та торговельну марку.
- •86. Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю.
- •87. Поняття та види цивільно-правової відповідальності
- •88. Умови цивільно-правової відповідальності.
- •89. Відшкодування майнової та моральної шкоди. Принцип повного відшкодування.
- •90. Відповідальність за дії третіх осіб. Випадки відповідальності незалежно від вини. Підстави звільнення від відповідальності.
26. Визнання юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства.
Під банкрутством, розуміється пов'язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений для цього строк пред'явлені до нього з боку кредиторів вимоги і виконати зобов'язання перед бюджетом.
Підставою для порушення справи про банкрутство є письмова заява будь-кого з кредиторів чи боржника до арбітражного суду. Кредитор може звернутися з заявою про порушення справи про банкрутство юридичної особи в разі, коли остання неспроможна задовольнити протягом одного місяця визнані нею претензійні вимоги або сплатити борг за виконавчими документами.
Після прийняття заяви арбітражний суд упродовж п'яти днів від дня її надходження виносить і надсилає боржникові, кредиторам та банкам, що здійснюють розрахунково-касове обслуговування, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій повідомляється про прийняття заяви і призначення справи до розгляду в попередньому засіданні, час і місце його проведення, а також витребує необхідні для розгляду справи документи, що свідчать про фінансовий і майновий стан боржника.
За результатами попереднього засідання арбітражний суд ухвалою, в разі необхідності, призначає розпорядника майна боржника, а також зобов'язує заявника подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство. Арбітражний суд покладає на банк, що здійснює розрахунково-касове обслуговування боржника, на Фонд державного (комунального) майна, якщо боржник - державне підприємство чи організація, або на іншу особу, за пропозицією боржника чи кредиторів, повноваження щодо розпорядження і контролю за майном боржника.
Кредитори у місячний строк від дня опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство подають до арбітражного суду письмові заяви з майновими вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Арбітражний суд за результатами розгляду цих вимог своєю ухвалою визначає їх чи відхиляє. Громадяни та юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника (допомогти йому), у той же строк повинні подати до арбітражного суду заяви з письмовим зобов'язанням про переведення на них боргу.
27. Правове положення господарських товариств.
Господарські товариства - це господарські організації, які створюються фізичними та/або юридичними особами на договірних засадах шляхом об'єднання майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.
Правове становище господарських товариств регулюється Господарським кодексом України (статті 79-92), Цивільним кодексом України (статті 113-162), Законом України від 19.09.1991 р. "Про господарські товариства".
Характерні риси:
1)господарські організації корпоративного типу (як правила, наявність двох і більше засновників - фізичних та/або юридичних осіб, а також подільність майна на частки та корпоративна форма управління справами);
2)універсальність цієї організаційно-правової форми: можливість її застосування для підприємств, інших господарських організацій низової ланки економіки, що мають на меті отримання прибутку (банків, страхових компаній, корпоративних інвестиційних фондів), неприбуткових господарських організацій (фондові біржі тощо), господарських об'єднань у формі холдингових груп, кожна з яких складається з холдингової компанії та її корпоративних/дочірніх підприємств;
3)наявність статусу юридичної особи;
4)основний правовий титул майна товариства - право власності, основними джерелами формування якого є: вклади засновників та учасників товариства; вироблена продукція; отримані доходи; майно, набуте на підставі договорів та інших правочинів, не заборонених законом;