133. До поданих слів доберіть синоніми з довідки.

1. Об’єднання. 2. Тин. 3. Швидкий.

Довідка: а) загорожа; б) рухливий; в) меткий; г) федерація; ґ) коаліція; д) паркан; е) огорожа; є) союз; ж) прудкий; з) часто-кіл; и) блок.

1) 1 – а, г, д, є; 2) 1 – г, ґ, є, и; 3) 1 – б, в, г, ґ; 4) 1 – є, ж, з, и;

2 – а, д, е, з; 2 – а, д, е, з; 2 – г, ґ, е, є; 2 – е, є, ж, з, и;

3 – б, г, ж, и; 3 – б, в, ж; 3 – б, в, д, ж; 3 – б, в, ж.

134. Які слова називаються антонімами?

1. Слова, які мають однакове звучання й написання, але зовсім різні за значенням.

2. Слова, близькі або тотожні за значенням, які по-різному називають те саме поняття.

3. Слова, які мають протилежне значення.

135. Які слова називаються омонімами?

1. Слова, які мають однакове звучання й написання, але зовсім різні за значенням.

2. Слова, близькі або тотожні за значенням, які по-різному називають те саме поняття.

3. Слова, які мають протилежне значення.

136. У котрому реченні є омоніми?

1. Поезії ясне світило,

З тобою жить, тебе любить!

Понад сто років ти світило

І будеш вічно з нами жить!..(П. Тичина).

2. Безсмертя нації – у слові,

А слово – Бог земних віків.

Лише нікчемні й безголові

Зрікаються старих батьків (М. Руденко).

3. Якби знала, що у небо хлопчик вибіг –

передала би горобчиком хліба,

горобчиком – хліба, синичкою – солі,

а веселим бусликом – празникову льолю (І. Жиленко).

4. Ой поїдем в чисте поле,

Там дівчина просо поле.

5. Ніхто любив мене, вітав,

І я хилився ні до кого,

Блукав собі, молився Богу

Та люте панство проклинав (Т. Шевченко).

137. У котрому реченні є омоніми?

1. Ідуть копиці вздовж межі,

Косар крилатим кроком крочить (Є. Маланюк).

2. Над Білою Церквою смуга багряна,

і змилені коні аж лука стають (Л. Костенко).

3. Весною, коли одурманює без

і бджоли сідають на цвіті, –

не думай, що зможеш прожити без...

без неї на білому світі (В. Лучук).

4. Так, армія тоді непереможна,

Коли любов зове її на бій! (Б. Олійник).

5. Чумацький віз мене додому віз,

Під наш поріг – де мама, тато, свято... (Л. Проць).

138. Які мовні одиниці називаються фразеологізмами?

1. Це назви та вислови певних понять з науки, техніки й мистецтва.

2. Це стійкі мовні одиниці, граматично організовані за зраз-ком словосполучення чи речення, які мають цілісне значення.

139. Скільки фразеологізмів серед наведених мовних одиниць?

1. Бити байдики. 2. Зачепити за живе. 3. І стіни вуха мають. 4. Ні пари з уст. 5. Зро­би­ти з мухи слона. 6. Бути на сьомому небі.

140. Cкільки фразеологізмів серед наведених мовних одиниць?

1. Радісний настрій. 2. Похмурий день. 3. Тяжко працюва-ти. 4. Володин портфель. 5. Носити воду. 6. Усміхатися до матері.

141. Cкільки фразеологізмів серед наведених мовних одиниць?

1. Нове життя нового прагне слова. 2. Нові ідеї. 3. Брати но-ги на плечі. 4. Ні пари з уст. 5. Дієприкметниковий зворот. 6. Зро-бити з мухи слона.

142. Скільки стійких словосполучень (фразеологізмів)?

1. Писати вірші. 2. Трава в’яне. 3. Водити за ніс. 4. Ви-трішки купувати. 5. Горить у плиті. 6. Героїчний вчинок. 7. Вуха в’януть. 8. Купувати зошити. 9. Годувати кашею. 10. Го­ду­вати жданиками. 11. Без п’яти хвилин студент. 12. Варити борщ.

143. Скільки вільних словосполучень ( не фразеологізмів)?

1. Душа співає. 2. Заговорила совість. 3. Читати оповідан-ня. 4. Вавилонське стовпотворіння. 5. Дівчина співає. 6. По-бачити товариша. 7. Пасти задніх. 8. Жінка заговорила. 9. Наки-вати п’ятами. 10. Кирпу гнути. 11. Виконувати завдання. 12. Зая-ча душа.

144. Який з названих словників є найбагатшим зібранням лексики та фразеології української мови?

1. Етимологічний словник української мови. – К., 1982 – 1989.

2. Словник української мови. – Т. І – ХІ. – К., 1970 – 1980.

3. Орфографічний словник української мови. – К., 1994.

4. Фразеологічний словник української мови. – К., 1993.

145. Які функції виконують тлумачні словники?

1. У них з’ясовуються основні, прямі й переносні значення слів, які входять до лексичного фонду певної мови.

2. У них наводяться відомості про правильне написання слів відповідно до чинних норм.

3. У них з’ясовується походження слів, їхні найдавніші корені, а також розвиток значень слів, зміни в їх будові.

4. У них аналізується структура слів.

5. У них з’ясовуються значення і межі поширення діалект-них слів.

6. У них подано слова іншомовного походження, зазначено, з якої мови вони походять, з яких елементів утворилися, з яким лексичним значенням тепер уживаються.

7. У них подано слова з погляду їх функціонування про-тягом певного історичного періоду.