595. У скількох реченнях є відокремлена обставина?

1. Деякі сіли на буреломі, деякі слухали стоячи (О. Гончар).

2. Мово наша! Передчасно постаріла, посивіла, змарніла, на хресті мук розіп’ята, на палю посаджена, за ребро на гак по-вішена дітьми-покручами (К. Мотрич).

3. Колись відкриються причини

І не одна звихнеться голова –

Судитимуть за зраду Батьківщини

Усіх, хто рідне слово забува (Б. Британ).

4. На ясні зорі, на тихі води

Нас великодний покликав дзвін.

Ми триста років ждали свободи,

Пора настала – вставай з колін (Д. Павличко).

5. Дивитися на радощі обнови,

Та материнської не чути мови –

Ото була б загибель – смерть моя (Д. Павличко).

596. У котрому реченні правильно вжиті розділові знаки при відокремленій обставині?

1. Якби я втратив очі, Україно,

То зміг би жить не бачачи ланів,

Поліських плес, подільських ясенів,

Дніпра, що стелить хвилі, наче сіно (Д. Павличко).

2. Слово, вилущене з полови,

може вашу змінити долю! (О. Різниченко).

3. Воєнком знову глянув на нього збоку і, так нічого й не сказавши, пішов геть, швидко й рішуче крокуючи по багнюці, розбризкуючи калюжі (О. Сизоненко).

4. Німці брели в колонах похиливши голови, ні на кого не дивлячись (О. Гончар).

5. Сонце, цілий день закрите хмарами, надвечір вибилося з своєї неволі і, сідаючи за гору, обливало червоним світлом усе село (Панас Мирний).

6. Обсмалене лоша пирхаючи вискочило з полум’я, і стало злякано озираючись (О. Гончар).

597. Як називається додаток, який залежить від перехідного дієслова і стоїть у знахідному відмінку без прийменника?

1. Перехідний. 2. Неперехідний. 3. Узгоджений. 4. Неуз-годжений. 5. Прямий. 6. Не­прямий.

598. У скількох реченнях є відокремлений додаток?

1. На його дворі, замість похилої хатини, стояв великий будинок (Панас Мирний).

2. Усі учні, крім хворого Миколи, взяли участь у поході.

3. Я, власне, збиралась писати тобі листа з запитанням, що б то могло значити, що ніхто з вас не пише (Леся Українка).

4. Я не на те, слова, ховала вас

і напоїла крів’ю свого серця,

щоб ви лилися, мов отрута млява... (Леся Українка).

5. Зрештою, все добре, що добре кінчається, а я думаю, що воно вже кінчилось і не зле, – правда ж? (Леся Українка).

599. У котрих реченнях є порівняльний зворот?

1. У рідний край, грозою вмитий, ідуть усі шляхи на світі (М. Стельмах).

2. Пшениці лан до обрію розлився, наче море (О. Гончар).

3. Сріблиться дощ в тоненькому тумані, Як ниточка в про-зорім полотні (Д. Павличко).

4. Висока мудрість гроз. Гроза, і мисль, і діло (М. Бажан).

5. Заходила тепла, тиха, лагідна літня ніч (В. Козаченко).

600. У котрих реченнях є порівняльний зворот?

1. Як чудесно мчати в ніч, у невідомість, у манливу даль (М. Чабанівський).

2. На тлі блакитного неба, обмитого нічним дощем, ви-різьблюється кожна брунька, кожна пелюстка (В. Бабляк).

3. Я на повен зріст, мов явір, в сивій пам’яті стою (Б. Олій-ник).

4. Совість – теж, кінець кінцем, прояв сонячної енергії (М. Шу-мило).

5. Дніпро заграв, замигтів, скільки видно, мовби прикритий сліпучою широколистою травою (О. Гончар).