3.6 Розрахунок тривалості циклу виготовлення одного об’єкта виробництва та кількості виробів, що одночасно перебувають на безперервно-потоковій лінії

Тривалість циклу Т_ц виготовлення одного об’єкта виробництва (складальної одиниці):

(2.21)

Тривалість циклу виготовлення складальної одиниці:

хв.

Кількість виробів (Nк), що одночасно перебувають на конвеєрі (округлювати до більшого цілого значення):

(2.22)

Кількість виробів, що одночасно перебувають на конвеєрі:

шт.

3.7 Розрахунок величини заділів безперервно-потокової лінії та потужності приводного двигуна конвеєра

На однопредметній потоковій лінії створюються заділи трьох видів у штуках: технологічний, транспортний та резервний (округлюється до більшого цілого значення).

Вироби, що перебувають у даний період на робочих місцях у процесі обробки (складання), створюють технологічний заділ Z_тех:

за умови поштучного подавання —

(2.23)

у разі надходження виробів транспортними партіями —

(2.24)

У роботі прийняти надходження виробів транспортними партіями.

Технологічний заділ:

шт.

Вироби, що перебувають у процесі транспортування, формують транспортний заділ Z_тр:

за умови поштучного подавання —

(2.25)

у разі надходження виробів транспортними партіями —

(2.26)

Транспортний заділ:

шт.

Резервний (страховий) заділ Z_рез установлюється на випадок відхилень від заданого такту роботи лінії:

(2.27)

де t_рез — час, на який створюється резервний запас предметів праці на і-й операції, хвилин. Для устаткування потокової лінії величина резервного часу має відповідати тривалості циклу їх ремонту, тобто втратам робочого часу на планові ремонти конвеєра (βк, %).

Резервний (страховий) заділ:

шт.

Загальна величина заділу (Z_заг) визначається за формулою:

(2.28)

Загальна величина заділу:

шт.

Потужність приводного двигуна конвеєра (Р_дв.к, кВт) визначається за формулою:

(2.29)

де W — потужність, що споживається конвеєром і яка вимірюється в кінських силах (к. с.).

(2.30)

де Q_к — маса стрічки (ланцюга) конвеєра, зазвичай 4-8 кг/м.

Потужність, що споживається конвеєром:

кінських сил

Потужність приводного двигуна конвеєра:

кВт

3.8 Розрахунок кількості робітників-операторів безперервно-потокової лінії

Кількість робітників на потокових лініях визначають виходячи з кількості робочих місць, норм обслуговування і коефіцієнта завантаження робочих місць (округлюється до більшого цілого значення).

Кількість робітників-операторів (Чоп і) на і-й операції дорівнює:

(2.31)

де РМ_{і. (пр)}, РМ_і.н.обс — відповідно, прийнята кількість робочих місць та норма обслуговування на і-й операції. Норма обслуговування на і-й операції - кількість робочих місць, що може бути обслужена одним робітником.

Кількість робітників-операторів:

Робоча операція 1: чол.

Робоча операція 2: м

Робоча операція 3: м

Загальна чисельність робітників на потоковій лінії (Чоп заг), дорівнює кількості робітників з урахуванням резерву, що зайняті на кожній операції (робочому місці):

(2.32)

де Р_ч — додаткова (резервна) кількість робітників-операторів, у % до розрахункової кількості робітників на потоковій лінії (у межах 5-10 %).

Загальна чисельність робітників на потоковій лінії:

чол.

Після визначення техніко-економічних параметрів поточної лінії на дільниці №2 необхідно зробити загальний висновок про основні результати, що отримані при розрахунку, та ефективність організації виробництва на дільниці.

ЕТАП №4. ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ВИРОБНИЦТВА

Тип виробництва дільниць №1 та №2 визначається рівнем їх спеціалізації за допомогою коефіцієнту закріплення операцій (Кзо), що являє собою відношення кількості всіх різноманітних технологічних операцій, що виконуються або мають виконуватися протягом місяця на даному робочому місці, до кількості робочих місць:

(3.1)

де m j — кількість операцій, що проходить j -та деталь у процесі обробки на робочому місці;

j - найменування деталей, що обробляються на даному устаткуванні (на робочому місці) за розрахунковий період j=[ 1, 2, 3, ..., n];

РМ_{і (пр)} — кількість робочих місць на даній і-й операції;

i - найменування операції з оброблення деталей і=[ 1, 2, 3, ..., m].

Коефіцієнт закріплення операцій:

Дільниця 1:

Дільниця 2:

Віднесення дільниці до того або іншого типу виробництва визначається на підставі приведених нижче значень К_зо:

– одиничний тип виробництва ;

– дрібносерійний тип виробництва ;

– середньосерійний тип виробництва

– крупносерійний тип виробництва

– масовий тип виробництва.

Дільниця 1 – крупносерійний тип виробництва

Дільниця 2 – масовий тип виробництва.

Після визначення типу виробництва на дільницях 1 та 2 необхідно зробити загальний висновок про основні результати, що отримані при розрахунку курсової роботи та ефективність організації виробництва на дільницях.