2.4 Розрахунок чисельність основних виробничих робітників

Чисельність основних робітників залежно від прийомів нормування трудових витрат встановлюють по професіях і розрядах на підставі трудомісткості робіт (продукції) або за нормами обслуговування (при багатоверстатному обслуговуванні).

При одноверстатному обслуговуванні чисельність робітників визначають за формулою:

(1.12)

де – плановий фонд часу робітника за розрахунковий період;

,

(1.13)

Плановий фонд часу робітника годин

При багатоверстатному обслуговуванні:

(1.14)

де – коефіцієнт, що враховує можливість багатоверстатного обслуговування (для верстатів з напівавтоматичним циклом він дорівнює 1,5-2,5, для автоматів – 3).

У розрахунку курсової роботи прийняти параметри одноверстатного обслуговування.

Розрахована кількість робітників, округлюється до більшого цілого значення та корегується за кожною професією і кваліфікацією з урахуванням виробничих умов.

Чисельність робітників:

Токарі:

Фрезерувальники:

Шліфувальники:

2.5 Розрахунок тривалості виробничого циклу та вибір виду руху деталей

Структура виробничого циклу виготовлення будь-якої продукції складається з часу виробництва й часу перерв. Затрати часу, що входять до складу виробничого циклу, відображені на рис. 1.

Рис. 1. Структура виробничого циклу

Технологічна тривалість циклу партії деталей на ділянці залежить від кількості і виду операцій обробки деталей, розміру партії деталей і норм часу виконання операцій, а також виду руху деталей від операції до операції [1-10].

У межах курсової роботи необхідно вибрати один з видів руху деталей в процесі виробництва, що забезпечить мінімальну тривалість виробничого циклу. Тобто необхідно визначити тривалість технологічного циклу обробки партії j-го найменування деталей при послідовному, паралельному та паралельно-послідовному виді їх руху та обрати той вид, що має мінімальну тривалість.

Послідовний вид руху партій деталей.

Сутність цього виду руху характеризується такими умовами: вироби передаються на кожну наступну операцію всією партією після обробки її на попередній; устаткування в межах обробки партії виробів працює без простоїв. Тривалість технологічного циклу обробки партії j-го найменування деталей при послідовному виді їх руху:

(1.15)

Тривалість технологічного циклу при послідовному виді руху:

Виріб А: хв.

Виріб Б: хв.

Виріб В: хв.

Паралельний вид руху партій деталей.

Сутність паралельного виду руху полягає в тому, що деталі (поштучно або транспортними партіями) передаються на наступну операцію негайно після закінчення обробки на попередній операції, незалежно від часу виконання суміжних операцій та готовності всієї партії. Таким чином, обробка деталей партії здійснюється одночасно на багатьох операціях. У разі великих партій предмети праці передаються не поштучно, а частинами, на які поділяється обробна партія ( ). Вони називаються транспортними (або передатними) партіями (р). Кількість деталей у транспорт­ній партії установлюється практичним шляхом. У разі поштучного передавання р = 1. Тут немає пауз в обробленні деталей (перерв партіонності), що веде до скорочення тривалості технологічної частини виробничого циклу й зменшення незавер­шеного виробництва.

Тривалість технологічного циклу обробки партії j-го найменування деталей при паралельному виді їх руху:

(1.16)

де — час найтривалішої (головної) операції.

Час найтривалішої (головної) операції:

Виріб А:

– токарна:

– фрезерувальна:

– шліфувальна:

Виріб Б:

– токарна:

– фрезерувальна:

– шліфувальна:

Виріб В:

– токарна:

– фрезерувальна:

– шліфувальна:

Особливої уваги за паралельного виду руху заслуговує голов­на операція. Скорочення часу на її здійснення веде до зменшення простоїв на всіх інших операціях.

Слід зазначити, що також і при паралельному виді руху партій деталей по операціях спостерігаються простої: по-перше, до початку обробки на першій операції і після закінчення обробки на останній операції; по-друге, деталі пролежують усередині транспортної партії.

Тривалість технологічного циклу при паралельному виді руху:

Виріб А: хв.

Виріб Б: хв.

Виріб В: хв.

Паралельно-послідовний вид руху партій деталей.

Сутність паралельно-послідовного виду руху полягає в тому, що на кожному робочому місці робота провадиться без перерв, як при послідовному русі, але разом з тим має місце паралельна обробка однієї й тієї самої партії деталей на суміжних операціях. Іншими словами, такий вид руху характеризується порядком передавання предметів праці на наступну операцію, за якого її виконання починається до закінчення обробки всієї партії на попередній операції, тобто є паралельність виконання операцій. При цьому обробка деталей усієї партії на кожній операції провадиться безперервно.

(1.17)

— час найкоротшої операції при порівняння двох сусідніх.

Тривалість технологічного циклу при паралельно-послідовному виді руху:

Виріб А: хв.

Виріб Б: хв.

Виріб В: хв.

За такої організації виробничий цикл виготовлення партії деталей характеризується тим, що, по-перше, його тривалість менша, ніж при послідовному виді руху; по-друге, у ньому відсутні перерви в роботі устаткування й робітників; по-третє, при цьому виді руху загальний час пролежування деталей на операціях набагато менший, ніж при послідовному виді руху.

Тобто, для кожної деталі А, Б та В обрано певний вид руху під час обробки (за мінімальним часом). Для цього виду руху деталей розраховують тривалість виробничого циклу. У загальному вигляді тривалість виробничого циклу у хвилинах розраховується для окремих деталей (Тц j) (або їх партій):

=

(1.18)

де ti j, tпр j, tп-з j, tтр j, tк j, tмоп j, tмц j — час технологічних операцій, природних процесів, підготовчо-завершальних, транспортних операцій, контрольних операцій, міжопераційної і відповідно міжцехової (міжзмінної) перерв в обробленні деталей, пов'язаних з режимом роботи дільниці.

Параметрами, що є відсутніми у курсовій роботі (часом природних процесів, транспортування, контролю, міжцехової та міжзмінної перерв) можна знехтувати (вони дорівнюватимуть нулю).

Тривалість виробничого циклу у хвилинах:

Виріб А: хв.

Виріб Б: хв.

Виріб В: хв.

Тривалість виробничого циклу у робочих днях розраховується для окремих деталей (Тц рд j) (або їх партій):

(1.19)

Тривалість виробничого циклу у робочих днях:

Виріб А: днів.

Виріб Б: днів.

Виріб В: днів.

Для відображення тривалості виробничого циклу в календарних днях (Тц кд j) тривалість виробничого циклу у робочих днях треба помножити на співвідношення календарних (Дк) і робочих (Др) днів у році, тобто коефіцієнт календарності (Кк):

,	(1.20)
.	(1.21)

Тривалість виробничого циклу в календарних днях:

Виріб А: днів.

Виріб Б: днів.

Виріб В: днів.