
- •Увага! Приклад розрахунків приведений за даними варіанту 28. Приклад є лише прикладом для спрощення розрахунку, а не оформлення частини курсової роботи!!!
- •2.1 Розрахунок мінімального, оптимального розмірів партії деталей та кількості партій
- •2.2 Розрахунок відхилення розміру місячної програми випуску від запланованого
- •2.3 Розрахунок кількості одиниць обладнання та його завантаження
- •2.4 Розрахунок чисельність основних виробничих робітників
- •2.5 Розрахунок тривалості виробничого циклу та вибір виду руху деталей
- •2.6 Визначення середнього розміру заділів
- •Етап №3. Організація потокового виробництва
- •3.1 Розрахунок такту, темпу та ритму безперервно-потокової лінії
- •3.2 Синхронізація операцій безперервно-потокової лінії
- •3.3 Розрахунок кількості робочих місць безперервно-потокової лінії та коефіцієнту їх завантаження
- •3.4 Розрахунок швидкості руху, продуктивності та пропускної спроможності безперервно-потокової лінії
- •3.5 Розрахунок довжини робочої частини конвеєра безперервно-потокової лінії
- •3.6 Розрахунок тривалості циклу виготовлення одного об’єкта виробництва та кількості виробів, що одночасно перебувають на безперервно-потоковій лінії
- •3.7 Розрахунок величини заділів безперервно-потокової лінії та потужності приводного двигуна конвеєра
- •3.8 Розрахунок кількості робітників-операторів безперервно-потокової лінії
2.2 Розрахунок відхилення розміру місячної програми випуску від запланованого
При ефективній організації виробництва обсяги партій є рівними. Отже, обсяг запланової місячної програми випуску продукції може відхиляться від обсягу фактичного випуску через те, що вона не є кратною кількості запланованих партій випуску. Таким чином, необхідно розрахувати відхилення розміру випуску від запланованого, що буде враховано при плануванні виробництва у наступному періоді.
Відхилення розміру випуску від запланованого(∆Nj):
|
(1.7) |
Відхилення розміру випуску від запланованого:
Виріб
А:
Виріб
Б:
Виріб
В:
Допустиме відхилення фактичної величини від норми 5 - 10%. Перевищення відхилення допустимої норми свідчитиме про неефективну організацію виробництва та незадовільне планування, отже необхідно переглянути програму виробництва.
Таким чином, розраховується виробнича програма (Nзап j) запуску деталей j-го найменування, що можуть бути фактично оброблені за розрахунковий період з врахуванням кількості партій, у штуках:
|
(1.8) |
де γ – технологічно неминучі втрати деталей (брак, випробування) (приймається 1 - 3%), %.
Виробнича програма запуску деталей:
Виріб
А:
штук
Виріб
Б:
штук
Виріб
В:
штук
2.3 Розрахунок кількості одиниць обладнання та його завантаження
Організація виробництва дільниці передбачає розрахунок кількості одиниць обладнання та його завантаження. Для цього необхідно визначити плановий ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування за розрахунковий період (Фпл і) у хвилинах з урахуванням режиму роботи дільниці, хвилин визначається за формулою:
|
(1.9) |
де S – кількість змін роботи дільниці;
Dс – кількість святкових днів у плановому періоді (скорочення тривалості зміни в передсвяткові дні складає 1 годину);
βі – втрати робочого часу на планові ремонти і - го виду устаткування та інші регламентовані перерви, % (від 3 до 10% залежно від віку устаткування).
Плановий ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування:
Токарний
верстат:
год.
Фрезерувальний
верстат:
год.
Шліфувальний
верстат:
год.
Кількість одиниць обладнання дільниці (або кількість робочих місць) на кожній i-й операції (Gi) визначається за кожним видом устаткування (або за групами однотипних верстатів) за формулою:
|
(1.10) |
tij – тривалість обробки j - й деталі на і - му робочому місці, хвилин;
Квн.і – плановий коефіцієнт виконання норм на і – му устаткуванні (приймають 1,1 – 1,25 або за даними підприємства);
Кількість одиниць обладнання дільниці (Gi) округлюється до найбільшого цілого значення (Gпрi).
Кількість одиниць обладнання:
Токарне:
прийнята кількість (Gпрi)
= 1.
Фрезерувальне:
прийнята кількість (Gпрi)
= 1.
Шліфувальне:
прийнята кількість (Gпрi)
= 2.
Коефіцієнт завантаження устаткування по кожній i-й операції (Кз.об.і) визначається за формулою:
|
(1.11) |
Якщо в основних групах верстатів Кз.об.і £ 0,8, то потрібно розширити номенклатуру деталей на даній дільниці.
Коефіцієнт завантаження устаткування:
Токарне:
Фрезерувальне:
Шліфувальне: