Розділ іі екранізація складнопідрядних речень у творах володимира лиса

2.1 Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними

Підрядне речення в складнопідрядному з підрядним з'ясувальним відповідає на питання всіх відмінків і відноситься до дієслова в головному реченні. Головна частина в таких реченнях інформаційно неповна. Для повноти висловлення необхідна підрядна частина, яка завершує думку. Найчастіше підрядні з'ясувальні залежать від дієслів із значенням мовлення (заявляти, питати, зауважувати, оголошувати, говорити, казати, передавати, інформувати, повідомляти, розповідати тощо

Часто підрядні з'ясувальні залежать від дієслів зі значенням мислення (думати, розуміти, гадати, вважати, планувати, передбачати, визначати, дізнаватись, припускати, пам'ятати, зазначати тощо). В окрему групу виділяють дієслова зі значенням відчуття, сприймання (чути, бачити, відчувати, помічати почувати, уявляти, спостерігати, дивитися, примічати, стежити тощо).

З інших груп дієслів виділяють дієслова зі значенням волевиявлення, спонукання (вимагати, хотіти, бажати, прагнути, застерігати, попереджувати, забороняти, заохочувати, дозволяти, радити, наполягати, нагадувати тощо). При дієсловах, що позначають психічний стан, також групуються підрядні з'ясувальні речення (радіти, шкодувати жалкувати, сумувати, ображатися, боятися, соромитися, журитися, вітати тощо. Підрядні частини можуть бути приєднані до групи дієслів зі значенням сподівання, віри (чекати, сподіватися, вірити, впевнюватися тощо).

      Деякі дієслова при підрядних з'ясувальних означають підсумок (визначати, показувати, стверджувати, підкреслювати, підтверджувати). Додають підрядні з'ясувальні до дієслів зі значенням буття та виявлення (виявляти, траплятися, статися, виділяти, виявлятися, свідчити тощо). Іноді підрядні з'ясувальні приєднують до дієслів, що означають цікавість, піклування, пошану, турботу (дбати, піклуватися, турбуватися, шанувати, переживати тощо).

Деякі дієслова зі значенням дії вимагають підрядних з'ясувальних (знайти, роздобути, перебудувати, робити, додати, дописати тощо). Можна ще виділити групу дієслів зі значенням невдоволення, при яких уживають підрядні з'ясувальні (сердитися, ображатися, не вірити, не миритися, забувати, доносити тощо). Слова категорії стану в головній частині вимагають підрядної з'ясувальної частини й мають значення інформативності, мислення (відомо, ясно, зрозуміло, очевидно тощо). З інших груп слів категорії стану виділяються слова зі значенням характеристики, оцінки явища (правильно, чудово, добре, важливо, головне, дарма, однаково тощо). Приєднують підрядні з'ясувальні до групи слів категорії стану зі значенням сприймання, відчуття (чутно, видно, приємно, помітно тощо).

    Група слів категорії стану означає психічний стан, почуття (радісно, цікаво, жаль, шкода, соромно, дивно тощо. Підрядні з'ясувальні частини можуть відноситися до деяких прикметників та дієприкметників. Це в основному слова, що означають емоційний, вольовий стан (щасливий, байдужий, вартий, впевнений, достойний, радий, задоволений, переконаний тощо).

Зрідка підрядні з'ясувальні відносяться до сталих (лексикалізованих) словосполучень головної частини, таких, як дати слово, дати знати, спасти (спало) на думку, вбити собі в голову, дати голову на відруб, звернути увагу, мати гадку, мати на увазі тощо.

Приклади складнопідрядних речень з підрядними з'ясувальними:

• І тут збагнув, що йде таки до полкової брами.(«Століття Якова»)

• Йому здається, що за тим вікном стоїть Улянка.(«Століття Якова»)

• Мені хлопці з варти передали, сказали, що до мене якась дівка прийшла, родичкою назвалася.(«Століття Якова»)

• Яків почув, що мати в Оленки була повією й доньку рано до цього ремесла привчила.(«Століття Якова»)

• Тут Яків відчув, що він от-от пожаліє цього чоловіка.(«Століття Якова»)

• Ніяк уторопати не міг, що то за диво-самовільник сам і з’явився, під замок хоче.(«Століття Якова»)

• Позбавлений чогось такого, що було значно більше за саме життя.(«Століття Якова»)

• Він збагнув, що з такої малої та полохливої може вирости й жінка добра та слухняна.(«Століття Якова»)

• І збагнув, що до Гандзі не піде.(«Століття Якова»)

• Перша нота обвалу — Зося дізнається від приятельки, що її сусідка (ха-ха, Зосенько) була спокушена цим, ну, цим, дженджуристим Тадиком, племінником цієї старої набурмосеної дурепи Геновефи Маєвської. («Століття Якова»)

•  Вона стала вірити, що Тадик неодмінно вернеться до неї, на колінах приповзе до її будинку й проситиме прощення.(«Століття Якова»)

• Вона знала, що до кімнати, до спальні їхнього жаского кохання, залетів невидимий чорний птах.(«Століття Якова»)

• Вона, що кожен день приймала ванни з пахучим милом і зіллям, мусила тепер раз на тиждень митися у невеличких дерев’яних ночвах.(«Століття Якова»)

• Капітан доволі м’яко заперечив, що така жертва непотрібна і нерозумна.(«Століття Якова»)

• Олька прибігла вранці — каже, серце підказало, що з батьком щось вночі сталося.(«Століття Якова»)

•  І почув Яків, що Вікторія навмисне в цеє село на роботу приїхала колись. («Століття Якова»)

•  Яків подумав, що не раз вона те слово вимовляла. («Століття Якова»)

• А Кшиштоф казав, що давно мріяв побувати в цих краях.(«Століття Якова»)

•  Та тут Яків дізнається те, що змушує шалено битися серце.(«Століття Якова»)

• Я таки вірю, що колись Тиміш зновика у вікно постукає.(«Століття Якова»)

• І далі подумав, який то важкий тягар звалить на Ольку перед своєю смертю.(«Століття Якова»)

• І тут подумав Яків, що найбільше йому навіть не до століття свого дожити хочеться.(«Століття Якова»)

• Його оточили, йому тисли руки і висловлювали своє захоплення, питали, що йому сказав злочинець.(«Маска»)

• Цієї ночі йому явно показали, що можуть проникнути і в палац.(«Маска»)

• Міг лише здогуватися, що злочинець вже має спільники серед його прислуги.(«Маска»)

• Адже вони вже мали можливість переконатися, що небезпека може загрожувати всім.(«Маска»)

• Він розповів, що ні світ ні зоря до його хати під'їхав вершник.(«Маска»)