VIII. З досвіду роботи

Деякі шкільні колективи м. Миколаєва працюють за ме­тодикою колективного творчого виховання, наприклад гуманітарна гімназія №2, загальноосвітня школа №50. Вони переробили методику колективного творчого виховання, при­стосувавши до наших днів. І в цій якості вона своєчасна і вкрай потрібна.

Шкільний колектив — це складна система різноманітних за типами колективів і об'єднань. У шкільному колективі учень вступає в спілкування і взаємодію з багатьма доросли­ми, вчителями, школярами різного віку, що відкриває великі можливості для спільної творчої діяльності.

У цих школах досягнуто єдності дорослих і дітей різного віку. Спільно вирішувати завдання різних видів вони почина­ють з 1 вересня, коли для розробки річного плану роботи збираються на "велику раду" керівники школи (директор, його заступники) і керівники учнівського колективу. І потім цілий рік дорослі я діти діють за виробленим спільними зу­силлями планом. Тут скасовано цілу низку дитячих "посад без роботи". Замість старости працюють чергові командири, що обираються на певний період. їх наділено більшими пов­новаженнями, отже, вони несуть більшу відповідальність. Це дозволяє дітям бути як у ролі тих, які віддають накази (і від­повідають за них), так і в ролі виконувача наказів. Щороку проводиться декілька комплексних колективних творчих справ. Гуманний, довірливий стиль стосунків, доброзич­ливість і емоційна щирість, без підкресленої учительської ви-

да

щосп, однакова зацікавленість і захопленість учасників — усе це максимально зближує дітей і дорослих, дає їм задо­волення.

Цікавою формою в технології колективних творчих справ є Великий збір, що проводиться на виїзді один раз в навчаль­ному році. Наведемо опис Великого збору в школі №50.

День перший. Біля входу в школу дітей зустрічає стар­ший — представник загону, що агітує щойно прибулих всту­пати в його загін. Після комплектації загонів було проведено операцію "Затишок". Наступним у плані стояли "вогники знайомства" у загонах. У "колі орлят" діти знайомляться одне з одним, вирішують, яким бути їхньому загону (назва, девіз, пісня), виготовляють "візитки" з тими іменами, які во­ни для себе обрали, обирають чергового командира, розроб­ляють проект заповідей збору, грають і співають. Ввечері збираються на "Загальний вогник". Загони захищають своє ім'я, обраний девіз і пісню; в театралізованій формі роблять свої заявки на творчість до загальної "Скарбниці талантів збору"; обирають раду командирів. По закінченні заходу збирається Велика рада. Підбиваються підсумки: "більше творчості"; "педагогам не нав'язувати свою точку зору, поз­буватися шаблонів"; "позбуватися командирства й окриків"; "вожатим не залишатися осторонь"; "думати і робити разом"; "раді справи закінчити доопрацьовування заповідей збору до ранку".

День другий. Урочисте відкриття збору, затвердження заповідей: 1. Закон території — нога розумної людини не ступає туди, куди не радить вожатий. 2. Закон доброти — давайте поважати одне одного і створювати атмосферу за­гальних радощів. 3. Закон тиші — тихо, слід спати, хто не хоче, не заважати. 4. Закон точного часу — хто запізнився, просимо не ображатися. 5. Закон піднятої руки — хочу ви­словитися. Після сніданку — туристичний похід у пошуках скарбів. Перед обідом — година експромту "За сторінками улюблених телепередач". Відпочиваємо. Готуємося до колек­тивної творчої справи "Бабусина скриня" за планом: 1) фото­монтаж "Історія сім'ї"; 2) листи воєнних років; 3) нове життя народного костюма; 4) улюблена пісня бабусі; 5) бабусине рукоділля. Завершили захід віночком народних пісень. Вве­чері у кінозалі перегляд мультфільмів із серії "Як козаки...". У Великій раді робиться аналіз цього дня і обговорюється план на наступний.

День третій. Підйом на півгодини раніше за тривогою. Замість ранкової фіззарядки шукають викрадених друзів за

194

маршрутними листами. Після сніданку — трудовий десант на різних об'єктах. Перед обідом — година експромтів "Жарт і праця поруч ідуть". Показували з гумором, як загони працю­вали. Після обіду готували творчу справу: "Вулкан чемності": чемні вітання; "Аукціон на чемні слова" ("атака віялом"); пісенний конкурс "Не варто подяки"; ситуаційний конкурс "Дай чемну відсіч"; конкурс капітанів (чемно дати зрозуміти супернику, що перемога буде на вашому боці). Проведена після вечері КТС показала найвищу точку творчості. На засіданні Великої ради вперше не було претензій та критич­них зауважень, діти стали дослухатися до дорослих, дорослі стали уважнішими до дітей.

День четвертий. Взаєморозуміння між дорослими і дітьми досягло епогею. Відбувається підготовка до прощального карнавалу "На три дні всі забудьте про мене": вітання "Наше вам..."; сюрпризи-подарунки з танцем на знак подяки; роз­минка; домашнє завдання з теми карнавалу; конкурс уболівальників "Здоровенькі були і до побаченння" (прощан­ня і зустріч з батьками); "Сюрприз" (придумати 10 слів на одну літеру і скласти оповідання, всі речення в якому почи­налися б з цих слів); вимпели з побажаннями загонів і про­щальним словом; "Лебедина пісня" вожатих.

От і закрито Великий збір. Пролунали пісні. Але ніхто не квапиться додому. Жаль розлучатися з новими друзями. Діти відчули смак нового життя, нових стосунків, прагнули зрозуміти одне одного і дорослих, педагоги почали прислу­хатися до дітей, думати разом із ними, їхніми категоріями.