X. Література

1. Кручинина Т.Г. Проектная деятельность. — Вестник НМЛ Международного детского центра "Артек". — 1998. — №1. — С. 4—7.

2. Левшпес Д. Г. Практика обучения: современные образователь­ные технологии. — М.; Воронеж, 1998.

3. Новые педагогические и информационные технологии в сис­теме образования /Под ред. Е С. Полат. — М., 1999.

4. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии. — М., 1998.

Розділ 10

НОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ

Чи варто використовувати комп'ютери в школі? Багато хто з педагогів відповідають на це запитання позитивно. У декого є заперечення філософського або чисто практичного характеру. Однак усі згодні з тим, що певна адаптація школи до комп'ютерного століття необхідна. Єдиної ж думки про те, якою вона повинна бути, на сьогоднішній день не існує.

Суспільство зазнає швидких та фундаментальних змін в структурі й галузях діяльності. Корені багатьох змін криють­ся в нових способах створення, збереження, передачі та ви­користання інформації. Ми існуємо в стані переходу від індустріального століття до інформаційного. Це означає, зок­рема, що все більша кількість людей усе частіше і частіше стикається з потребою опрацювання постійно зростаючого обсягу інформації. Комп'ютерні і комунікаційні технології є цілком очевидними проявами інформаційної революції. Тому стає зрозумілою та зацікавленість, що виявляють до. комп'ютера педагоги, які займаються пошуками шляхів адап­тації школи до сучасного світу.

Частина людей переконана в тому, що комп'ютер дає нові можливості для творчого розвитку дітей і вчителів, дозволяє звільнитися від нудного традиційного навчання і розробити нові ідеї, дає можливість вирішувати цікавіші і складніші про­блеми. Інші вважають, що всі: і діти, і дорослі — повинні навчитися здійснювати контроль над машинами, не чекаючи того моменту, коли ті почнуть управляти ними. На погляд цієї групи людей, уміння користуватися комп'ютером — не що інше, як засіб самозахисту. Проте і прихильники, і про­тивники комп'ютерів переконані у тому, що, здобувши знан­ня про комп'ютери і відпрацювавши навички роботи на них, діти будуть краще підготовлені до життя і здобуття матеріальних благ у цьому мінливому світі.

162

163

І. Історія виникнення технології

Розробка комп'ютерних технологій навчання на теренах України почалася в середині 70-х років і розвивалася пере­важно у вищій школі. Найбільшого поширення набули авто­матизовані навчальні системи. Обчислювальна техніка того часу була дорогою і недосконалою, тому можливості таких систем були обмежені. Здебільшого це були довідкові та тес-тувальні системи, побудовані за принципами програмованого навчання.

Точкою відліку появи нових інформаційних технологій на­вчання в масовій школі вважається урядова постанова "Про заходи щодо забезпечення комп'ютерної грамотності учнів се­редніх навчальних закладів і широкого впровадження елект­ронно-обчислювальної техніки в навчальний процес", прийня­та 1985 року. Ця постанова передбачала введення в 9-10 кла­сах нового предмета "Основи інформатики та обчислювальної техніки". Було обрано курс на розробку вітчизняної обчис­лювальної техніки навчального призначення і програмно-ме­тодичного забезпечення курсу інформатики в школі. Педа­гогічні інститути відкривали нові спеціальності, пов'язані з підготовкою вчителів інформатики. Багато вчителів матема­тики і фізики пройшли курсову перепідготовку на базі інсти­тутів підвищення кваліфікації і почали викладати інформати­ку. З оснащенням шкіл класами навчальної обчислювальної техніки з'явилася можливість проведення масових педа­гогічних досліджень з питань використання комп'ютерів у се­редній та вищій освіті.

У 1988 році робоча група під головуванням академіка А. П. Єршова запропонувала на обговорення Концепцію інформатизації освіти [2], в якій давалося визначення понят­тям "інформатизація суспільства", "інформатизація освіти" і впроваджувався термін "нова інформаційна технологія (HIT)". На жаль, незважаючи на часте використання цього терміна, у тексті концепції відсутнє його чітке визначення. Цей документ фіксував поточний стан справ у галузі інфор­матизації освіти і визначав головні напрями розвитку цього процесу. Згодом з'являються фундаментальні і прикладні вітчизняні психолого-педагогічні дослідження з питань нових інформаційних технологій навчання. Дидактичні проблеми і перспективи використання інформаційних технологій у на­вчанні досліджувала І. В. Роберт; психологічні основи комп'ютерного навчання визначив Ю. І. Машбіц, систему підготовки вчителя до використання інформаційної технології

164

в навчальному процесі запропонував і обґрунтував М. І. Жал-дак. Американському вченому С. Пейперту належить ідея "комп'ютерних навчальних середовищ", на якій базується більшість сучасних навчальних комп'ютерних програм. Він досліджував можливості комп'ютера як засобу для розвитку розумової діяльності школярів [7]."

Незважаючи на величезний педагогічний і дидактичний \ потенціал, HIT навчання ледве знаходять місце в сучасній школі. Це обумовлено низкою причин: слабкою матеріаль­ною базою багатьох шкіл, непідготовленістю вчителів, прак­тичною відсутністю методик використання комп'ютерів для викладання шкільних предметів.

Багато хто з педагогів-дослідників уже сьогодні говорить про те, що комп'ютер погано поєднується з традиційною си­стемою освіти. Застосування його в межах класно-урочної системи має незначний вплив на результати навчання, хоч і підвищує мотивацію навчальної діяльності. Проте можливості комп'ютера як інструмента розвитку пізнавальних, творчих, дослідницьких здібностей дітей можуть цілком проявитися зі зміною мети і змісту сучасної освіти у бік індивідуально-орієнтованої моделі навчання.