IX. Питання для обговорення і перевірки

1. Що ви розумієте під тешалогією навчання ш дослідження?

2. Що є головним для організації роботи з цією технологією?

3. Які етапи підготовки до використання дослідницької технології в навчанні школярів?

4. Виконання якої умови є обов'язковим під час організації навчання за технологічним варіантом?

5. Чи існують методи дослідження, спільні для досліджень у різноманітних навчальних предметах шкільної програми?

6. Які окремі дослідницькі прийоми відповідають на­вчальному предмету, що ви викладаєте?

7. Чи варто розробити стратегію формування дослідниць­ких навичок учнів і тактику організації цієї роботи за роками навчання в школі?

8. Які види мотивації дослідницької діяльності учнів?

9. Який зміст діяльності педагога в організації навчання на основі дослідницької технології?

10. Який зміст навчально-дослідницької діяльності учнів за умов орієнтації школи на дослідницьку технологію?

I. Вилькеев Д. В. Методы научного познания в школьном обу­ чении. — Казань, 1975. — 164 с.

8. Гилъбух Ю. 3. Розумово обдарована дитина: Психологія, діаг­ностика, педагогіка. — К.: Віпол, 1993. — 75 с.

9. Горелик Ф.Б. Некоторые приемы применения исследователь­ского метода в обучении истории. — Сб.: За повышение эфектив-ности уроков истории и обществоведения в средней школе. — М.: Просвещение, 1964. — С, 69—76.

10. Жариков Е. С, Золотое А. Б. Как приблизить час открытий. Введение в психологию научного труда. — Кишинев: Штиница, 1990. — 336 с.

II. Кларин М. В. Педагогическая технология в учебном процессе (Анализ зарубежного опыта). — М.: Знание, 1989. — 89 с.

12. Киктенко А.И. Исследовательская технология в школьном обучении. Збірник статей "Освітні технології у школі та ВНЗ". — Миколаїв, 1999. — С. 82—86.

13. Левитес Д.Г. Практика обучения: современные образователь­ные технологии. — М.: Изд-во "Институт практической психоло­гии", 1998. — 288 с.

14. Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості: Навч. посіб. — К.: ІЗИН. — 1996. — 236 с

15. Шапоринский С А. Методы науки к методы обучения. — М.: Педагогика, 1976. — С 42—61.

X. Література

1. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология лич­ности. — М.: Наука, 1980. — 336 с.

2. Алексюк А. М. Загальні методи навчання в школі. — К.: Рад. шк., 1981. —205 с.

3. Ананьев Б. Г. Психология чувственного познания. — М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. — 187 с.

4. Андреев В. И. Определение границ применения исследователь­ского метода учения на основе оценок уровней сформированное™ исследовательских умений и способностей учащихся. — В кн.: Вос­питание познавательной активности и самостоятельности школьни­ков. — Казань, 1975. — 314 с.

5. Блейхер В. М., Бурлачук Л. Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности. — К.: Вища шк., 1978. — 143 с.

6. Ерунер Дзк. Процесс обучения — М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. — 193 с.

146

147

Розділ 9 ПРОЕКТНА ТЕХНОЛОГІЯ

І. Історія виникнення технологи

Навчальне проектування не є принципово новою техно­логією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття у США. Спершу його називали "методом проблем" і розвивався він у межах гуманістичного напряму у філософії Та освіті, в педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї. У ньому містилися ідеї побудови навчан­ня на активній основі, через доцільну діяльність учня, у' співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знан­нях. Надзвичайно важливо було показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть їй знадобитись у житті. Проблема мусить бути з ре­ального життя, знайома і значуща для дитини, для її роз­в'язання дитині необхідно застосовувати здобуті знання або ті, що їх належить здобути.

Одному з послідовників Дж. Дьюї — В. X. Кілпатрику вдалося вдосконалити систему роботи над проектами. Під проектом у той час мався на увазі цільовий акт діяльності, в основі якого лежить інтерес дитини. В. X. Кілпатрик дав таку класифікацію проектів:

• створюваний (продуктивний) проект, пов'язаний з тру­довою діяльністю — доглядом за рослинами і тваринами, підготовкою макета, конструкторською діяльністю тощо;

• споживчий (його метою є споживання у найширшому розумінні, включаючи розваги) — підготовка екскурсій, роз­робка і надання різних послуг (ремонт одягу, взуття, інфор­маційні послуги тощо), проекти розв'язання проблем життєза­безпечення табору тощо;

• проект розв'язання проблеми (науково-дослідницький проект);

148

• дослідження впливу умов догляду за рослинами на вро­жайність, фізико-математичні проекти, технічні проекти, проек­ти розв'язання історичних або літературних проблем (які, як правило, поєднуються з дискусійними формами роботи) тощо;

• проект-вправа (проекти навчання і тренування для ово­лодіння певними навичками).

Робота над проектом включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту [3].

Метод проектів привернув увагу і російських педагогів по­чатку XX ст. Ідеї проектного навчання виникли в Росії прак­тично паралельно з розробками американських вчених. У 1905 р. під керівництвом російського педагога С, Т. Шацько-го було організовано невелику групу працівників, які нама­галися активно запроваджувати проектні методи у практику викладання,

Пізніше, вже за радянської влади, ідеї проектування поча­ли широко використовувати і включати в навчально-вихов­ний процес школи. Але, на жаль, недостатньо продумано і послідовно, через що постановою ЦК ВКП(б) 1931 року метод проектів було засуджено і заборонено. Відтоді і в Росії, і в Україні більше не робилося якихось серйозних спроб відродити метод в освітянській практиці. На жаль, повернен­ня до методу проектів сьогодні відбувається повільно, вико­ристовуються лише окремі елементи технології.

У школах США, Великої Британії, Бельгії, Ізраїлю, Фінляндії, Німеччини, Італії, Нідерландів ідеї гуманістичного підходу Дж. Дьюї набули більшого поширення і популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань з їх практичним застосуванням для розв'язання конкретних про­блем довкілля у спільній діяльності школярів. Згодом ідея ме­тоду проектів зазнала достатньої еволюції. Народившись з Ідеї вільного виховання, у наш час проектування стає інтег­рованим компонентом цілком розробленої і структурованої системи освіти.