- •Isbn 966-539-304-9
- •Концептуальні положення.
- •І. Історія виникнення
- •II. Концептуальні положення
- •III. Ключові слова
- •IV. Еволюція поняття "педагогічна технологія"
- •V. Питання для обговорення та перевірки
- •VI. Література
- •IV. Ключові слова
- •V. Понятійний апарат
- •Vil Питания для обговорення та самоперевірки
- •VIII. Література
- •II. Концептуальні положення
- •IV. Ключові слова
- •V. Понятійний апарат
- •VI, Зміст технологи
- •VII. Вимоги до особистості педагога
- •VIII. З досвіду роботи
- •IX. Питання для обговорення та перевірки
- •X. Література
- •Розділ 4
- •II, Концептуальні положення
- •IV. Ключові слова
- •V. Понятійний апарат
- •VI. Зміст технологи
- •VII. Вимоги до особистості педагога
- •VIII. З досвіду роботи
- •IX. Література
- •II. Концептуальні положення
- •IV. Ключові слова
- •V. Понятійний апарат
- •VI. Зміст технології групової навчальної діяльності учнів
- •VII. Вимоги до особистості педагога
- •VIII. З досвіду роботи шкіл міста Миколаєва
- •IX. Питання для обговорення і перевірки
- •X. Література
- •II. Концептуальні положення системі розвивального навчання л. С Виготського, л. В. Занкова, в. В. Давидова, д. Б. Ельконіна
- •Ш. Мета і завдання
- •IV. Ключові слова
- •V. Понятійний апарат
- •Vl Зміст технології
- •VII. Вимоги до особистості педагога
- •VIII. З досвіду роботи
- •X. Література
- •II. Концептуальні положення
- •III. Мета і завдання технології
- •Fv. Ключові слова
- •V. Понятійний апарат
- •VI. Зміст технолога
- •VII. Вимоги до особистості вчителя
- •Vtil 3 досвіду роботи
- •IX. Завдання для обговорення та перевірки знань
- •X: Література
- •II. Концептуальні положення
- •III. Мета і завдання дослідницької технології
- •IV. Ключові слова
- •V. Понятійний апарат
- •VI. Зміст технології
- •VII. Вимоги до особистості вчителя
- •VIII. З досвіду роботи
- •IX. Питання для обговорення і перевірки
- •X. Література
- •II. Концептуальні положення
- •IV. Ключові слова
- •V. Понятійний апарат
- •VI. Зміст технологи
- •II етап
- •VII. Вимоги до особистості педагога
- •X. Література
- •II. Концептуальні положення
- •III. Мета і завдання hit навчання
- •IV. Ключові слова
- •V. Понятійний апарат
- •VI. Hit у школі
- •VIII. З досвіду роботи
- •IX. Питання для обговорення
- •X. Література
- •Технологія колективного творчого виховання (за і. II. Івановим)
- •IV. Ключові слова
- •III. Мета і завдання
- •V. Понятійний апарат
- •VI. Зміст технології
- •VIII. З досвіду роботи
- •IX. Питання для обговорення і перевірки
- •X. Література
- •Педагогічна технологія "створення ситуації успіху"
- •III. Мета і завдання
- •IV. Ключові слова
- •V. Понятійний апарат
- •Банк ситуації усгпху
- •"Здійснена радість"
- •"Неочікувана радість"
- •"Загальна радість"
- •"Радість пізнання"
- •VIII. Із досвіду роботи
- •IX. Питання для обговорення і перевірки
- •X. Література
- •III. Мета і завдання
- •IV. Ключові слова
- •V. Понятійний апарат
- •VI. Зміст технології
- •VII. Вимоги до особистості педагога
- •VIII. З досвіду роботи
- •IX. Питання для обговорення та перевірки
- •X. Література
- •II. Концептуальні положення
- •III. Мета і завдання
- •IV. Ключові слова
- •V. Понятійний апарат
- •VII. Вимоги до особистості і діяльності педагога
- •VIII. Із досвіду роботи
- •X. Література
- •IV. Література
Ш. Мета і завдання
Головною метою розвивального навчання є формування активного, самостійного творчого мислення учня і на цій основі поступового переходу в самостійне навчання.
Завдання розвивального навчання: формування особистості з: 1) гнучким розумом, 2) розвиненими потребами до дальшого пізнання та самостійних дій, 3) певними навичками та творчими здібностями.
Розвивальне навчання — основа формування творчої осо бистості, а в подальшому — креативної особистості, яка ма» внутрішні передумови, що забезпечують її творчу активність, тобто не стимульовану зовнішніми факторами.
Для того щоб навчання було справді розвивальним, звернемо увагу на сам урок, його побудову. Вже стало традицією 70% уроків з предмета робити комбінованими, де опитування змінюється поясненням, за яким відбувається закріплення тощо. Але психологи встановили, що рівень засвоєння матеріалу на різних етапах відбувається всупереч його побудові. Вони дали ілюстрацію цього процесу.
Графік рівня пізнавальної активності учнів під час уроку
99
Ми бачимо, що найвищий рівень розумової діяльності учнів — з четвертої до Двадцять четвертої хвилини уроку, але ж на цей час припадає етап опитування, а сприйняття та засвоєння нових знань проходить під час зниження розумової активності.
Крім того, вивчення технології традиційного уроку дає змогу стверджувати, що вчителями найчастіше обирається така структура розподілу часу^уроку: опитування — 24%, пояснення матеріалу — 67%, самостійна робота — 9%, закріплення — 4%, пояснення домашнього завдання — 0,56% або зовсім не відбувається.
Тобто самостійна робота учнів, що сприяє розвиткові їх пізнавальної активності і яка може бути за разком, у схожій ситуації, в новій ситуації, практично зведена до мінімуму. Плануючи комбінований урок, який сприятиме розвитку розумової діяльності учнів, потрібно зменшити час, відведений • на опитування та пояснення матеріалу, і збільшити його для самостійної роботи.
Виходячи з різного рівня розумової активності під час уроку, слід звернути увагу на саму модель організації навчання [11]. Цією моделлю передбачається реалізація таких етапів:
1) формування в учнів мотивів навчання, позитивного ставлення до нього;
оволодіння новою інформацією, що являє собою пізнавальну діяльність школярів, спрямовану на опанування нових знань та способів навчальних дій;
відтворення учнями засвоєного матеріалу;
формування вмінь та навичок у стандартних і нових умовах;
узагальнення знань, умінь та навичок школярів;
продуктивна пізнавальна діяльність учнів для формування знань, умінь та навичок на творчому рівні.
Навчальна діяльність дитини формується під впливом потреб, які, в свою чергу, реалізуються в мотивах.
Провідні потреби, що визначають позитивне ставлення учнів до навчання: прагнення до інтелектуальної активності, самостійного здобуття знань та свідомого оволодіння раціональними способами розумової роботи, намагання пов'язати теоретичні положення з практикою і навпаки.
Мотиви, які свідчать про позитивне ставлення до навчання, пізнавальні інтереси; впевненість у необхідності різнобічної освіти; усвідомлення навчальної діяльності як суспільно вагомої;' усвідомлення громадянського обов'язку; особиста Зацікавленість та іншії '''
Перелічені потреби та мотиви не розвиваються стихійно, а формуються у практиці навчання вчителем на кожному уроці.
Щоб вирішити цю проблему, вчителю потрібно організувати роботу з учнями за трьома напрямками:
1) правильно формулювати настанову (відзначати, перелічувати факти, все, що підлягає засвоєнню; давати загальне уявлення про тему, яку потрібно освоїти; звертати увагу на новизну виучуваного матеріалу; приділяти увагу критиці, критичному ставленню до підручника; робити прогнозування); 4 2) активізувати контроль за сприйняттям (незрозуміле, сумнівне, неправильне);
3) підвищувати темп уявних операцій, звертати увагу на глибину та чіткість « усвідомлення, на зорове уявлення фактів, вилучення головного, прогнозування прочитаного, встановлення причннно-наслідкових зв'язків, критичне ставлення до тексту.
Розвивальне навчання — такий процес діяльності учнів, у ході якого кожна дитина повинна самостійно або з допомогою вчителя осмислити матеріал, творчо застосувати його в нестандартних умовах та свідомо запам'ятати для дальшого навчання. При цьому відбувається самовдосконалення та самовираження дитини.
Модель розвивального навчання розрахована на вдосконалення розумових процесів з урахуванням можливостей кожної дитини.
