VII. Вимоги до особистості педагога

У процесі соціалізації, виховання і розвитку особистості дитини важлива роль відводиться вчителю-професіоналу. Організуючи групову навчальну діяльність молодших шко­лярів, учитель має створити сприятливі умови для сприйман­ня учнями групового навчального завдання та забезпечити умови для його успішного розв'язання.

Щоб визначити місце групової діяльності на уроках, пе­дагогу варто проаналізувати зміст навчального матеріалу з кожного предмета, йизначити види групової діяльності, підго­тувати завдання для групової роботи молодших школярів. Визначаючи завдання для групової роботи, треба враховува­ти обсяг завдань, рівень складності за навчальними можли­востями учнів, міру допомоги з боку вчителя. Завдання як для усного опитування, так і для тренування у виконанні письмових робіт вчителі можуть брати із шкільного підруч­ника. Вчителю треба ретельно скласти для учйів пам'ятки, інструкції.

Впровадження групової навчальної діяльності потребує де­яких додаткових витрат часу, оскільки необхідно підготувати багато матеріалу до уроку.

Організуючи групову діяльність на занятті, вчитель пови­нен дотримуватися таких вимог:

1. чітко формулювати пізнавальні завдання;

2. завдання мають бути проблемними, спонукати учнів до активності, до творчого мислення, до пошуку нових знань і нових способів дій;

3. уважно спостерігати за ходом навчальної діяльності в малих групах;

4. зосередити увагу на діяльності слабких учнів;

5. заздалегідь інструктувати ланкових, спрямовуючи їх ро­боту в групі;

6. не створювати ніякого змагання на швидкість виконан­ня завдань.

Функція вчителя в груповій навчальній діяльності — за­безпечувати учням позицію справжнього суб'єкта навчання.

85

Керівна роль учителя у навчальному процесі ніяким чином не зменшується. Він опосередковано керує і спрямовує роботу груп. Тому розумна вимогливість учителя повинна поєднува­тися з гуманністю — не пропустити ту мить, коли дітям особ­ливо потрібні допомога та увага. Отже, вчитель має мож­ливість більше уваги приділяти конкретній групі: послухати, як проходить опитування, з'ясувати, як консультант керує ви­конанням групового завдання, допомогти в разі потреби. За­вдяки цьому, якщо якась із груп відчуває певні труднощі під час виконання спільного завдання, вона може розраховувати на консультацію вчителя. Він ретельно вивчає записи в облікових картках консультантів, робить відповідні висновки.

У груповій навчальній діяльності вчитель повинен стати невидимим диригентом, який вміє вчасно почути, помітити, виправити, підтримати кожного учня, організувати співпрацю дітей.

Образна, емоційна мова вчителя допоможе сформувати в учнів уміння запитувати і відповідати, поступово підготувати учнів до навчального діалогу.

VIII. З досвіду роботи шкіл міста Миколаєва

Вивчення проблеми групової навчальної діяльності у шкільній практиці показало, що дехто з учителів Миколаєва і Миколаївської області виявляє побоювання з приводу пере­вантаження учнів організацією групового навчання при ово­лодінні шкільними предметами. Посилаючись на результати дослідження, в нас є всі підстави стверджувати: якщо групова діяльність не стане самоціллю і в її формуванні вчитель ке­руватиметься педагогічною доцільністю спілкування як важ­ливої умови ефективного навчання, зазначені вище побою­вання будуть безпідставними.

Дехто з учителів м. Миколаєва систематично використо­вує групову роботу на уроках. Йдеться про класи, які працю­ють за системою розвивального навчання, тому що формування навчальної діяльності потребує застосування різних її форм. Тут можна назвати школи № 6, № 15, № 38, № 57 та ін.

У системі традиційного навчання групову навчальну діяльність використовують учителі С В. Алімова (зош № 7), О. Г. Ватульова (зош № 57), Л. І. Дитятьєва (зош № 53), В. П. Домкіна (зош. № 6). У цих класах учитель перестає бути монопольним джерелом знань, його функція — забезпе­чувати учням позицію справжнього суб'єкта навчання, він

86

викликає у них зацікавленість у досягненні успіхів, породжує бажання вчитися. Відтепер учитель розподіляє матеріал на той, що опрацьовується під його керівництвом і за його без­посередньою участю, та на той, що опрацьовуватиметься у групі під керівництвом консультанта.

А це ніяким чином не принижує керівної ролі вчителя в навчальному процесі. Адже вся групова навчальна діяльність молодших школярів прогнозується й здійснюється під керівництвом вчителя і за його активною участю. План про­ведення заняття, об'єкт групової діяльності, добирання літе­ратури, консультування в підготовчий період, загальний кон­троль за навчанням у малих групах — все це перебуває в компетенції вчителя.

Наведемо приклад групової навчальної діяльності учнів 3-А класу зош № 7, вчитель С В. Алімова.

Починаючи урок читання, учні розподіляються на групи і займають зручні для роботи місця, обирається консультант. Вчитель знайомить учнів із завданнями всього уроку і його першої частини. Усна перевірка домашнього завдання триває кілька хвилин, потім учні працюють у парах, читаючи один одному текст, ставлять запитання, роблять висновки про підготовку домашнього завдання. Далі відбувається робота в малих групах. Вчитель перевіряє, наскільки уважно діти чи­тали текст вдома, зрозуміли його. Кожне запитання, яке ста­вить учитель, обговорюється в групі, обирається доповідач. Якщо завдання виконано правильно, консультант замальовує одну клітинку червоним кольором, якщо є помилка — зеле­ним, неправильно — жовтим. У кінці уроку кожна група оцінювала свою роботу, вчитель мав змогу подивитися, як працювала кожна група. Групова навчальна діяльність вико­ристовувалась і на етапі засвоєння нового матеріалу, і на етапі узагальнення знань.

Вивчення нового матеріалу з української мови на тему "Називний та знахідний відмінок прикметників чоловічого роду однини" О. Г. Ватульова організувала за картками в ланковій роботі.

Картки мали такий вигляд:

Тема	Картка № 1
Дубок' (який?)	молодий
Дубок (який!)	красивий
Дубок (який?)	високий
Зроби висновок, перевір себе за правилом

87

Допиши пропущені закінчення,	постав наголос, виділи
закінчення:
Міськ... парк	молод... ліс
Красив... значок	зелен... трава
Тема	Картка № 2
Вітер (який!)	холодний
Вітер (який!)	весняний
Вітер (який?)	степовий
Зроби висновок, перевір себе за правилом.
Допиши пропущені закінчення, постав наголос,
виділи закінчення:
Дружн... клас	холоди... день
Сусіда... дім	зимн... шч

Як бачимо, картки аналогічні, але одна зайва пара слів — словосполучення не з теми. Це робиться для того, щоб активізу­вати увагу дітей і навчити їх виконувати завдання самостійно. Ланкам дається- інструкція.. (Інструкцію записано на дошці).

1. Прочитайте-і розгляньте, що дано у верхній частині картки.

2. Дайте відповідь на запитання і виконайте завдання.

3. Прочитайте нижню частину картки, виконайте ці за­вдання в зошитах.

4. Поясніть своє завдання в групі, зробіть висновок про правопис закінчень прикметників чоловічого роду.

5. Визначте, хто буде доповідати класові.

Діти працювали 10—12 хвилин. Про закінчення роботи сигналізували фішками: зелена — кінець роботи, жовта — група ще працює, червона — просить допомоги. Вчитель мав можливість більше уваги приділити конкретній групі: послу­хати, як проходить обговорення, з'ясувати, як консультант керує виконанням групового завдання, допомогти в разі по­треби тощо. Тому та група, яка відчувала певні труднощі під час виконання завдання, могла звернутися до вчителя.

За сигналом учителя діти завершують роботу, допові­дають, який висновок вони зробили, у фронтальній роботі обговорюють усі відповіді, виправляють помилки.

Після цього знову робота відбувається в малих групах. Діти читають правило у підручнику, пояснюють його одне одному, наводять приклади. Закріплення нової теми відбува­ється у фронтальній роботі.

Учитель ретельно перевіряє дані здійсненого контролю групової роботи, аналізує записи в облікових картках кон­сультантів, робить відповідні висновки. Олена Григорівна

88

безпомилково встановила, як справився з вивченням теми кожен учасник групової діяльності, відразу помітила, в кого виникли труднощі.

Як бачимо, впровадження групової навчальної діяльності потребує деяких додаткових витрат часу, оскільки необхідно здійснити відповідне тематичне планування, розробити струк­туру проведення занять, скласти варіанти завдань. Шкільна практика свідчить, що в тих класах, де застосовується групо­ва навчальна діяльність, учні показують високі результати в навчанні. Слабкі учні збагачуються новою інформацією, мають змогу вчасно отримати додаткові пояснення з незро-t зумілих питань. Завдяки контролю з боку сильних учнів вона припускаються менше помилок. Середні учні в умовах групо­вої роботи оперативно опановують незрозумілі питання, ефективні способи розв'язування математичних задач. Сильні учні, допомагаючи засвоювати навчальний матеріал товари­щам у групі, перевіряють і закріплюють свої знання. Вміло організована групова навчальна діяльність підтверджує ви­сновок Л. С Виготського про те, що "в співпраці дитина може зробити більше, ніж самостійно" [4, с 274].