2. Періоди навчання грамоти

Процес навчання грамоти в 1 класі поділяється на 3 періоди: добукварний, букварний, післябукварний.

У добукварний період навчання грамоти реалізуються важливі навчально-виховні завдання з рідної мови, які мають підготовчий характер. Протягом першого місяця навчання який відповідає добукварному періодові, у шестирічних першокласників необхідно виробляти найважливіші уміння й навички загальнонавчального характеру. Це передусім такі організаційні та загальномовленнєві уміння й навички: а) зосереджено слухати вчителя і однокласників; б) відповідати на запитання педагога; в) вчасно і правильно виконувати його завдання і розпорядження, висловлені не тільки в індивідуальному звертанні, а й ті, що мають фронтальний характер — спрямовані до всіх учнів класу; г) дотримуватись правильної постави за партою під час виконання різних робіт, особливо під час письма; д) уміння відібрати навчальне приладдя до уроку, розкласти його в належному порядку; є) тримати правильно ручку, олівець і зошит під час письма; є) дотримуватись єдиних вимог до оформлення письмових завдань. У цей період учитель підтримує і розвиває у дітей інтерес до шкільного навчання.

У підготовчий період в учнів формуються початкові вміння здійснювати різні види мовного аналізу: виділяти речення з мовного потоку, аналізувати їх за кількістю слів і будувати графічні моделі речень, виділяти з речень окремі слова, ділити їх на склади, визначати наголошений склад, встановлювати послідовність усіх звуків у слові і на цій основі будувати звуко-складові графічні моделі слів.

У сучасній методиці навчання грамоти букварний період навчання грамоти ділиться на два етапи.

На першому етапі букварного періоду учні спочатку вивчають ряд букв, що позначають голосні звуки: а, о, у, и, і. Найголовніше завдання цього етапу — сформувати у першокласників уміння читати прямі склади, від чого буде залежати успішність просування дітей в оволодінні навичкою читання. Паралельна робота з твердими і м'якими приголосними звуками, що позначаються однією й тією самою буквою, сприяє розвитку в дітей орієнтації на букву голосного звука в складі, тобто усвідомленню складового принципу українського письма.

На другому етапі букварного періоду учні знайомляться з іншими способами позначення на письмі м'яких приголосних (буквами ь, я, ю, є); дізнаються про те, що буквою «ге» позначаються на письмі два різні звуки — [г] і [ґ]; що буква «йот» позначає на письмі м'який приголосний звук [й], який не має парного твердого; засвоюють звукове значення букви «ща», відпрацьовують літературну вимову і вміння позначати на письмі звуки (африкати) — [дж], [дж'], [дз], [дз']; знайомляться з роллю апострофа в українській графіці.

У системі навчання грамоти післябукварний період є незначним за обсягом. Основне його завдання – систематизувати знання, уміння і навички, одержані першокласниками в добукварний і букварний періоди навчання грамоти, забезпечити плавний перехід до навчання рідної мови в 2 класі за підручниками „Читанка” і „Рідна мова”. Значна увага приділяється виразності читання тексту. Тексти букваря в цей період створюють основу для розвитку мовлення школярів. За ними проводяться вступні та підсумкові бесіди, переказування стисле і близьке до тексту, продовження тексту за уявою або за інформацією з книжок, кінофільмів, телепередач тощо.

На уроках письма учням пропонуються вправи з посильним орфографічним навантаженням: коментоване письмо, списування слів із вставлянням пропущених літер, різні види навчальних диктантів (зорово-слухові, попереджувальні, пояснювальні).

На всіх уроках післябукварного періоду застосовуються аналітико-синтетичні вправи з різними мовними одиницями: реченнями, словами, звуками.