4.3 Електробезпека

Для живлення обладнання: фотоелектроколориметра КФК-2, рН – метра, магнітної мішалки, іонометра універсального ЄВ-74, витяжної шафи, терезів електричних лабораторних, та інших електроприладів передбачена електромережа напругою 220В.

В лабораторії створена система захисту від ураження електричним струмом, яка полягає в наступному:

• ізоляція відкритих електричних частин обладнання;

• огородження енергонесучих частин обладнання та застосування знаків попереджуючих про небезпечну напругу;

• ремонт, монтаж та огляд обладнання дозволяється лише при виключеній напрузі;

• застосування автоматичного відключення як одного із методів захисту електричного обладнання від пробою;

• винесення та огородження силових ключів в окремій шафі;

• не допускається вологе прибирання приміщення при включеному електрообладнанні;

• не допускається робота зіпсованого обладнання, а також при короткому замкненні обмотки.

• Усе електрообладнання, електроінструмент і електроприлади напругою більше 42 В, а також обладнання й механізми, що можуть виявитися під напругою, повинні бути заземлені (занулені) відповідно до розділу 1.7 ПУЕ.

• У приміщенні, де встановлені електроприлади, повинні бути інструкції з їхньої експлуатації з коротким описом кожного приладу.

• До електроприладів, які перебувають під напругою, повинен бути вільний доступ

• Перед використанням електроприладів потрібно перевірити їх справність.

На підлозі перед кожним електроприладом повинен лежати діелектричний килимок.

• У випадку порушення або несправності заземлення, оголення електричних проводів або появи іскор електроустановку необхідно негайно відключити від електромережі.

• При виникненні вогню в електроустановці біля проводів або на проводах установка повинна бути негайно відключена від електромережі рубильником.

• Гасити вогонь у таких випадках необхідно вуглекислотним вогнегасником або сухим піском, не доторкаючись руками до проводів, які горять. Забороняється гасити вогонь водою або (та) хімічними пінними вогнегасниками

З метою попередження електротравматизму не допускається: - працювати з несправними електричними приладами. Про всі виявлені дефекти ізоляції електричних проводів, несправність комутаційних апаратів, штепсельних вилок, розеток тощо, а також заземлення й засобів захисту потрібно негайно повідомити чергового електротехнічного персоналу та керівника робіт;

-переносити включені прилади;

- працювати поблизу відкритих струмопровідних частин електроприладів та доторкатися до них;

-захаращувати підходи до електричних приладів;

- доторкатися до неогороджених щитів, трансформаторів тощо; - працювати у вологих приміщеннях з електроприладами напругою вище 42В; - працювати з електроприладами і наближатися до них у темряві

• У випадках припинення подачі електричної енергії всі електроприлади необхідно відключити від електромережі.

• Електроприлади повинні знаходитися під постійним наглядом електротехнічних працівників.

• Залишаючи приміщення лабораторії, необхідно відключити всі електроприлади від електромережі.

• Заходи з попередження виникнення й проявлення зарядів статичної електрики необхідно здійснювати згідно з ДНАОП 0.00-1.29-97.[2]

Основними причинами враження людей електричним струмом в лабораторії є: випадкове доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування. Проходячи через організм людини електричний струм справляє на нього термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію.

Термічна дія струму проявляються опіками окремих ділянок тіла, нагріванням кровоносних судин, серця, мозку та інших органів, через які проходить струм, що призводить до виникнення в них функціональних розладів.

Електролітична дія струму характеризується розкладом крові та інших органічних речовин, що викликає суттєві порушення їх фізико-хімічного складу.

Механічна дія струму проявляється ушкодженнями тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту.

Біологічна дія струму на живу тканину проявляється небезпечним збудженням клітин та тканин організму, що супроводжується мимовільним судомним скороченням м’язів. Таке збудження може призвести до суттєвих порушень і навіть повного припинення діяльності органів дихання та кровообігу.

Вплив на організм постійного і змінного струму неоднаковий і залежить від величини напруги. Із змінних струмів найбільш небезпечними вважаються струми з частотою 50-500 Гц. Ураження струмом залежить від шляху його проходження в організмі, тривалості дії струму та характеру навколишнього середовища. Струм (змінний чи постійний) більше 5 А викликає миттєву зупинку серця, минаючи стан фібриляції.[3]