Де живуть і що їдять тварини.
Тварини живуть скрізь, де є їжа. На землі нема куточка, де б не жили тварини. В умовах вічного снігу та льоду живуть білі ведмеді, моржі, пінгвіни та інші. Вони чудове себе там почувають. Під шкірою в них товстий шар жиру, який захищає їх від холоду, а в морях достатньо риби, якою вони живляться. В жарких і сухих пустелях живуть змії, ящірки, верблюди, джейрани, тушканчики та багато інших тварин.
Що допомагає вижити, адже пісок нагрівається до +80 ֯С, дощі випадають дуже рідко, та немає куди заховатися від ворогів? Дрібні тварини ведуть нічний спосіб життя, а вдень ховаються в нори, де рятуються від спеки та ворогів. Великі тварини швидко бігають, що дає змогу відшукати їжу та воду, втікати від ворогів. [3.с.6-7]
Їжа тварин дуже різноманітна. В залежності від того, що вони їдять, тварин можна поділити на три групи: рослиноїдні, хижаки, всеїдні. Рослиноїдні тварини – це такі, які живляться нектаром квітів, травою, листками та гілками. Багато тварин їдять зерно, насіння, плоди.
Хижаки живляться іншими тваринами, попередньо вбиваючи їх. Жаби, ящірки, кажани живляться комахами та личинками.
Всеїдні тварини – це ті, що живляться рослинною та тваринною їжею (ведмідь, борсук, короп, рак) [3.с.7]
Червона книга україни.
Створення Червоної книги України, як державний стан видів рослин і тварин України, що перебувають під загрозою зникнення.
Червона книга України є основним документом, у якому містяться узагальненні відомості про сучасний стан видів тварин і рослин України, що перебувають під загрозою зникнення та заходи щодо їх збереження та науково обґрунтованого відтворення.
До Червоної книги України заносять види тварин, які постійно, або тимчасово перебувають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, і знаходиться під загрозою зникнення. Занесені до Червоної книги України види тварин підлягають особливій охороні на всій території України.
У залежності від стану та ступеня загрози для популяції видів тварин, занесених до Червоної книги, вони поділяються на такі категорії:
- зниклі – види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях, або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь яка інформація про їх існування у дикій природі;
- зникаючі – види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан;
- вразливі – види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їх стан;
- рідкісні – види, популяція яких невеликі, які у даний час не відносяться до категорії «зникаючі» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека;
- невизначені – види, про які відомо, що вони відносяться до категорії «зникаючих», «вразливих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити, до якої із зазначених категорій вони відносяться відсутня;
- недостатньо відомі – види, які можна було б віднести до однієї з вище перерахованих категорій, однак у зв’язку з відсутністю повної достовірної інформації питання залишаться невизначеним. [9]