Міністерство освіти і науки України
Комунальний заклад
Харківська гуманітарно-педагогічна академія
Харківської обласної ради
Тварини. Як тварини добувають корм. Охорона тварин.
Виконала: студентка 211-ш групи
факультету початкової освіти
Борщева Я. Ю.
ПЛАН
Вступ.
Тварини – частина живої природи.
Де живуть і що їдять тварини.
Червона книга України.
Проблеми вимирання.
Значення та охорона.
Цікавий матеріал.
Висновки.
ВСТУП.
Найважливішу роль відіграє найчисельніший тваринний світ.
Тваринний світ – одна з основних складових частин природного середовища і природних багатств нашої країни. Про це сказано в законі про охорону і використання тваринного світу.
Ссавці, або звірі, становлять велику і різноманітну групу серед тваринного світу нашої країни. Вони живуть скрізь, де є для них їжа та сприятливі умови життя: у лісах, на луках, гірських масивах, у морях, на узбережжях водойм, у сільськогосподарських угіддях, у садах і парках, житлових і господарських будівлях.
Склад диких звірів у природному середовищі, незважаючи на іноді здавалося б однакові умови життя, неоднаковий. Він залежить від багатьох екологічних умов: особливостей деревостану, наявності чагарникових заростей, трав’яного покриву, температурних умов, вологості повітря, висоти снігового покриву, склад ґрунту, тощо.
Тварини – частина живої природи.
Тварини, як і рослини – це живі організми, що населяють нашу землю. Тварини – це звірі, які живуть в лісах; птахи, що літають.
Які ж ознаки властиві живим істотам: рослинам і тваринам? Все живе народжується і росте, розвивається і вимирає, живиться і розмножується, залишає після себе потомство. То чому ж живі природу поділяють на рослин і тварин? Чим вони відрізняються? Тварини живляться рослинами, поїдають інших тварин. Рослини виробляють собі їжу самі. На відміну від рослин, тварини можуть швидко рухатися, переміщуватися та інше. [ 3.c.4-5]
Найважливішу роль відіграє найчисельніший тваринний світ.
Тваринний світ – одна з основних складових частин природного середовища і природних багатств нашої країни. Про це сказано в законі про охорону і використання тваринного світу.
Ссавці, або звірі, становлять велику і різноманітну групу серед тваринного світу нашої країни. Вони живуть скрізь, де є для них їжа та сприятливі умови життя: у лісах, на луках, гірських масивах, у морях, на узбережжях водойм, у сільськогосподарських угіддях, у садах і парках, житлових і господарських будівлях.
Склад диких звірів у природному середовищі, незважаючи на іноді здавалося б однакові умови життя, неоднаковий. Він залежить від багатьох екологічних умов: особливостей деревостану, наявності чагарникових заростей, трав’яного покриву, температурних умов, вологості повітря, висоти снігового покриву, склад ґрунту, тощо.
У наш час дуже часто домінуючу роль у розселенні звірів відграють зміни людиною природного середовища, що примушує тварин пристосовуватися до нових умов існування або мігрувати. Є тварини, які не витримують змінних умов і гинуть. Тому кількість окремих звірів у природі невелика.
На будову і спосіб життя звірів вплинули умови навколишнього середовища. Наприклад, ссавці, які живуть під землею, мають слаборозвинений зір, зате в них добре розвинені органи, які дають їм можливість швидко пристосовуватися в ґрунті (лапи, зуби). У них відсутні вушні раковини, коротке хутро вільно прилягає до тіла вперед і назад, що сприяє вільному пересуванню в підземних ходах. У звірів, які живуть у воді, кінцівки перетворилися на плавці або ласти, тіла обтічної форми, волосяний покрив короткий і жорсткий або його немає зовсім. Від переохолодження їх захищає товстий підшкірний шар жиру. Тварини, які ведуть напівводяний спосіб життя, також мають відповідні пристосування (обтічну форму тіла, густий волосяний покрив, який не намокає, на лапах перетинки). Серед звірів є й такі, які можуть швидко і довго літати, полювати в темряві за допомогою ультразвукової ехолокації. Це кажани.
Різноманітні фізіологічні пристосування ссавців – різна швидкість засвоювання їжі і зимова сплячка та інше.
Будова та спосіб життя ссавців визначає значення їх у житті людини. Ссавці є джерелом промислової і лікарської сировини, харчових та інших продуктів, необхідних для народного господарства. Хутрові звірі дають народному господарству цінне хутро, деяких з них розводять на звірофермах, м'ясо диких копитних використовується як їжа.
Крім користі, окремі види диких звірів завдають і шкоду. Наприклад, дуже шкодять сільському господарству миловидні гризуни, які в роки масового розмноження знищують значну частину врожаю. Не менш шкідливі ссавці для людини як джерело небезпечних хвороб. Звірі впливають також на процеси лісовідновлення, формування трав’янистого покриву та структури ґрунту. [1.c.13-16]