
- •Розділ 1 Другорядні члени речення
- •I. 1. Додаток як другорядний член речення
- •I. 2. Обставина як другорядний член речення
- •I. 3. Означення, як другорядний член речення
- •Розділ 2 означеня як другорядний член речення в «казках гуцульщини»
- •2. 2. Неузгоджені означення
- •2. 3 Прикладка
- •2. 4. Діалектні форми означень
- •Розділ 3 додаток, як другорядний член речення в «казках гуцульщини»
- •3. 3. Діалектні форми додатків
- •Розділ 4 обставина як другорядний член речення в «казках гуцульщини»
- •4. 1 Обставини місця
- •4.2. Обставини часу
- •4. 3. Обставини способу дії
- •4. 4. Обставини мети
- •4. 5. Обставина міри і ступеня
- •4. 6. Обставини причини
- •4. 7. Обставини допустовості
- •4.8. Діалектні форми обставин
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Аналіз стану умов праці
- •5.1.1. Характеристика виробничого середовища та чинників трудового процесу
- •Опис трудового процесу
- •Аналіз методів дослідження, обладнання та характеристика речовин
- •5.2. Організаційно-технічні заходи
- •5.2.1. Організація робочого місця і роботи
- •5.2.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
- •5.2.3. Заходи щодо безпеки під час виконання дипломної (кваліфікаційної) роботи
- •5.3. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •5.3.1. Протипожежні та противибухові заходи
- •5.3.2. Організація евакуації працівників
4. 3. Обставини способу дії
У «Казках Гуцульщини» виявлено 34 обставин способу дії: все одно, попід ручку, зблизька, так само, як небудь, нараз, в товаристві, обов’язково, мусово, рівненько, по-своєму, при правді, в коло, у долині, безперестанку, на вухо, згорда, разом, блудом, бричками, лавками, летом, набік, фірою, до очно, рядом, супрахом, попід ручки, на мотузок та ін..
Це можна підтвердити реченнями з тексту:
Але все одно до тебе не піду, бо не маю коли (с. 150);
Панич її попід руку і повів полем (с. 151);
Заграй мені, най я почую зблизька (с. 164);
Тоді вийняла з пазухи сопілку, подула в неї ― так само файно й сопілка заграла (с. 164);
Вжиті обставини способу дії дають якісну характеристику дії чи стану, означають спосіб здійснення або вияву ознаки. Основним способом вираження обставин способу дії виступають:
1) якісно-означальні прислівники:
А я вам приказую, ― міністер каже, ― мусово маєте бути в него в столиці (с. 168);
Заграй мені, най я почую зблизька (с. 164);
2) означальні прислівники способу дії:
Після вечери поодиниі і по двоє всірозходитись (с. 163);
Іде дідусь та все рівненько йде (с. 159);
3) іменник в орудному відмінку без прийменника із загальним порівняльним значенням:
А рідна мама його пішла блудом по світу, на спокуту гріха свого (с. 158);
4) іменник з прийменником:
Скажи мені по правді чи зможеш ти це (с. 161);
Дерева шуміли, мов живі, ніби чули недобре (с. 172);
5) дієприслівниковий зворот:
Повільно, немов боячись, підійшов він до дівчини (с. 157);
4. 4. Обставини мети
Обставин мети у «Казках Гуцульщини» вжито 22 одиниць, серед яких є такі: слухати, назустріч, на танці, готуватися, на весілля, по музиканти, на практику, на спокуту, до помочи, на допит, косити, питати, шукати, гуляти.
Це можна підтвердити такими реченнями із казок:
А ще притім як грала в скрипку, то все село сходилося на її подвір’ячко слухати (с. 165);
Назустріч вони, а мама її вийшла назустріч (с. 165);
Чи не були би ви ласкаві прийти до нас на танці? (с. 150);
Бідний пішов собі до своїх гостей готуватися (с. 150);
Проси їх на весілля (с. 155);
Обставини мети означають мету дії. Обставини мети виражаються:
1) прийменниково-іменниковими формами:
Можемо дати тобі до помочи музик, бо тобі буде тяжко одному на одній скрипці грати (с. 162);
А рідна мама його пішла блудом по світу на спокуту гріха свого (с. 158);
2) інфінітивом:
Щоліта ходив туди косити (с. 153);
А ще притім як грала в скрипку, то все село сходилося на її подвір’ячко слухати (с. 165);
4. 5. Обставина міри і ступеня
У даних казках виявлено 14 обставин міри і ступеня: більше, парцелю, довго, дуже, дужче, ледве, хоч раз.
Це можна підтвердити такими реченнями:
І більше такого музиканта, як був той скрипник, не було й не буде (с. 152);
Від дєді й від мами він мав парцелю грунту за лісом, сінокос (с. 153);
А то треба довго чекати (с. 150);
Дуже багато води втече в ріці, поки це станеться, поки ти вздриш свого сина, бо великі муки маєш прийняти, якщо пристанеш на те, що я тобі скажу (с. 151);
Обставини міри і ступеня характеризують дію або ознаку щодо інтенсивності чи міри їх вияву. В даних казках обставини міри і ступеня виражаються:
1) прислівниками:
Як вона таку велику в’язку дров несла, що ледве би кінь тяг, то вона велику силу має (с. 155);
А то треба довго чекати (с. 150);
Грають вони карти, грають, коли нараз знов дужче вогонь підтиснули вартові (с. 169)
2) прийменниково-іменниковими конструкціями:
Він йшов днями й ночами до болю в тілі (с. 153);