4. 1 Обставини місця

У «Казках Гуцульщини» вжито 82 обставин місця: перед палац, додому, в майстерню, на похоронку, надворі, під підлогу, з долини, під ліс, в себе, в селі, тут, у ліжку, палаті, за лісом, в хаті, у чортів, на фіру, назад, до світлиці, з майстерні, у сад, під ворота, на села, перед столиці, на ганку, у голову, у світ, до печери, перед брами, з печери, в сад, на світ, на лавочку, на подвір’ю, з хати, коло дідуся, сюди, дома, надвір, по державі, в хатині, на приспу, світ за очі, за столи, отут, між деревами, навколо, над дорогою, при горбикови, на окопі, під ним, при дорозі, під яблінкою, перед брамою, під підлогу, під ними, по стінах, навпроти неї, у королівство, десь і ін..

Це ми можемо побачити в таких реченнях :

Та й підеш гуляти перед чортівський палац (с. 153);

По тих танцях вона піде собі додому (с. 152);

Спер цар хлопця, взяв черевики в майстерню (с. 152);

І я був на похоронку (с. 156);

Перейшли вони те поле, і стемнилося надворі (с. 151);

Обставини місця в казках дають просторову характеристику дії, ознаки, події. Обставини місця означають:

1) місце дії:

На горі сонце завжди скорше сходить (с. 159) ;

В одному селі була вдова (с. 158);

Почали на подвір’ю грати, і так грали, що аж на треті села було чути (с. 155);

2) напрям руху:

І повернула вона назад до жінки, що жила триста років (с. 157);

Хлопець обережно, але впевнено йшов вперед (с. 162);

Мама йому наказала, щоби не було ніколи не вертатися назад (с. 158);

Обставини місця ми поділили на:

• власне обставини місця;

• обставини напряму дії чи стану;

Власне-обставини місця вказують на локалізацію дії в просторі на відповідній площині дії чи стану, що виражається присудком двоскладного речення або головним членом односкладного речення. Власне обставини місця виражаються:

1) прислівниками місця:

Дівчина вийшла на гору і повиділа що хтось дивиться на неї знизу (с. 154);

Ану сідай отут на приспу,жінко Божа (с. 159);

2) прийменниково-іменниковими конструкціями:

Це була неділя, але не гріхувався багач, різав свині й на фіру тягав (с. 150);

І надибають, що сидить чоловік на окопі дороги (с. 168);

Будемо балакати завтра по днині (с. 169);

Обставини напряму дії чи стану конкретизують перебіг дії в просторі, указуючи кінцеву вихідну точку поширення дії чи стану або ж виражають шлях дії чи руху. Характерною особливістю цих обставин є те, що вживані для їх вираження лексеми (синтетичні або аналітичні) поєднуються з дієсловами загальне значення яких полягає у вираженні руху, переміщення:

А тим часом, з лісу вже батько повернувся (с. 162);

Царівна зайшла до своєї світлиці, лягла і зразу заснула, бо дуже втомлена була (с. 151);

Дуй носом, щоби іній був по стінах (с. 169);

4.2. Обставини часу

У «Казках Гуцульщини» вжито 37 обставин часу: щоліта, зо два-три, цілий рік, дві годині, цілий вік, зразу, за ніч, рік за роком, назавтра, днями й ночами, годину-дві, сьогодні, зараз, рано, до півночі, за рік, ввечері, завтра, за ніч, на завтра, завтра на полудне, днями й ночами, вже, зроду, завтра, по днині, недавно, отепер.

Їх ми можемо побачити в таких реченнях:

Щоліта ходив туди косити (с. 153);

Довгі роки вона ходила, може, зо два-три роки , поки найшла одного дідуся, щоби їй дав пораду (с. 159);

І гуляла так царівна з паничами перед того палацу цілий рік (с. 151);

Даємо, легіню, дві годині, а потому знов нам будеш грати (с. 162);

Бо великий камінь цілий вік буде носитися на моїм серци (с. 159);

У «Казках Гуцульщини» обставини часу характеризують дію, ознаку, стан за їх відношенням до певного часу й виражаються:

1) прислівниками:

Назавтра ввечері принесу більше взуття (с. 151);

Я зроду не чув такої музики, як чув отепер недавно (с. 164);

Завтра в меї дочки починається весілля (с. 161);

2) прийменниками з іменниками у таких відмінках:

• Р. в одн. Напр: І так до півночі пірвала вона всі десять пар черевик (с. 151);

• О. в. одн. Напр: Та й жили вони собі рік за роком (с. 156);

3) безприйменниковими іменниками у формі непрямих відмінків. Зокрема іменниками у формі О. в. одн:

Грати добре не грав , а все скреготів та й скреготів днями та й ночами (с. 156);

Він до неї ходив тільки ночами (с. 159);

Серед виявлених обставин часу є непоширені. Зокрема такі:

У суботу до них мали прийти свати (с. 164);

Будемо балакати завтра по днині (с. 167);

Також вживаються і поширені обставини:

На світанку сьомого січня рік за роком всі йшли до церкви (с. 156);

І гуляла так царівна з паничами перед того палацу цілий рік (с. 151);

Вжиті обставини часу вказують:

1) на часову межу дії — її вихідний або кінцевий момент:

І так до півночі пірвала вона всі десять пар черевик (с. 151);

Впереді була не мала дорога, а повернутися він мав до завтра (с. 160);

2) на момент, у який відбувається, відбувалася чи відбуватиметься дія:

Щоліта ходив туди косити (с. 153);

Встає царівна рано і замовляє шевцям, щоби вони їй пошили на вечір десять пар черевик (с. 151);

3) на характеристику дії безвідносно щодо її вихідного й кінцевого моменту перебігу:

Чи здибиться він ще коли з нею (с. 167)?