Розділ 2 означеня як другорядний член речення в «казках гуцульщини»

«Казки Гуцульщини» книга українських народних казок, яка започатковує серію, що складається з регіональних збірок, які в сукупності відображають стан побутування казкового епосу в Україні в другій половині XX ст. Казки згруповані за етнографічними регіонами (казки Гуцульщини, Бойківщини, Буковини, Покуття, Закарпаття тощо), у межах цих регіонів ― за адміністративними районами та окремими селами. Мова казок наближена до літературної, але деякі найхарактерніші діалектизми збережені ¹.

У "Казках Гуцульщини" ми виявили 200 означень, які згодом залежно від характеру синтаксичного звязку між означенням і означуваним словом поділили на: узгоджені та неузгоджені. Також окремо виділили прикладку, відокремлені означення та означення вжиті в діалектній формі.

Означення з означуваним словом являють собою підрядне атрибутивне словосполучення, в якому означуване слово, є носієм ознаки, а означення ― виразником цієї ознаки. ²

2. 1 Узгоджені означення

Узгоджене означення найчастіше виражається прикметником, числівником, займенником прикметникової форми, дієприкметником. З пояснювальним словом таке означення узгоджується в роді, числі і відмінку¹.

У даних казках вжито 174 узгоджені означенн: суха, ціле, камяній, найліпшу, їхнього, твоєю, проспанський, ударений, першої, дужий, другому, щаслива, третя, незнаний, свему, облатаний, цему, оден, той, розумний, наймудріший, вищий, найвищім, ніяких, до відання, зелена, твердий, чарівний, чорне, лівого, мізерного, зелене, літня, золотий, міністерський, сільському, заблуджений, людський, хлопцевих, чортова, багачева, соломоновому, братового, попелюжників, королівська, цісареву, царська, панський, королевим, файний, рідна, посліднім, живі, ударений, найрозумніший, прос панський, різна, пуста, радої, лиха, роботящий, сухе, найліпші, найслабші, слабі, чемні, чужа, дідичиве, сільський, поганських, одно, горбатий, дике, премудрого, не дуже старий, бідний-найбідніший, страшенно великої, багатьох, оден-однісінький, ціле,обірваний, найфайніша і ін.

Серед узгоджених означень є такі, які виражені прикметниками, займенниками, числівниками, дієприкметниками, прикметниковими та дієприкметниковими зворотами.

2. 1. 1 Означення виражені прикметником

Узгоджених означень виражених прикметником у "Казках Гуцульщини" вжито 130 одиниць. Таких означень є найбільше, і це не дивно, адже прикметник є найтиповішим зразком означення в українській мові. Разом з тим функіонування в ролі узгоджуваного означення є основною синтаксичною характеристикою прикметника.²

Наприклад:

Питають вони одні в других, хто би з них дав найліпшу пораду (с. 223);

Зігнений, горбатий, що майже лицем до землі кивається (с. 40);

Зробив собі колибу і літом харчувався ягодами, малинами, грибами, а зимою собі ловив зайців, кіз диких, кресав собі вогню, смажив собі мясо дике (с. 58);

Твої брати насміхалися з тебе, і зробили тебе дурним, а я тебе зроблю найрозумнішим у світі і наймудрішим;(с. 26);

Молодий улютився та й хапнув ту жабу рукою, та й хотів верчи її в стіну та й убити, бо страшенний встид йому був перед гостями. (с.44)

Узгоджені означення в "Казках Гуцульщини" виражаються прикметниками різних розрядів, а саме:

а) якісними;

б) відносними;

в) присвійними.

До першої групи належать такі означення: чорний, чарівний, лівий, зелений, живий, жалісливий, найфайніша, темні, теменна, прекрасна, далеку, нещасного, пірваного, довгі, бородатий, пуста, старенька, велика, простий, страшенний, зачаровані, найліпшу, данцьовитий, файна та ін. Це яскраво можна побачити в реченнях:

А Перевернигора й Звернидуб не сплять, а думають своє чорне діло зробити;(с. 38)

Коли король оголосить той день, що мають зїхатися всі королевичі й царевичі, тоді би ти прийшов до мене, і я дам тобі весь мундир, шаблю, коня чарівного й нагайку (с. 62);

Котрий знайдеться в світі такий молодець, щоб зняв їй перстень з лівого мізерного пальця, то буде її чоловіком, а моїм зятем (с. 44);

Кожного разу лиш клене мене й клене, і називає мене зеленою жабою (с. 26);

Паничику, не бий нас, не луцькуй нас, най ми дійдем живими до короля (с. 26).

До відносних зараховуємо такі прикметники: золотий, кам’яний, міністерський, сільський, літній та ін. Це можна побачити у прикладах:

Бо я маю стати коло тебе така файна, коли я обдарую тебе золотим перстенем (с. 37);

Жили у такій камяній печері, що там би навіть пташина була не долетіла (с. 75);

Пристав король на міністерський суд (с. 28);

А коли постаріла верба, то лист на ній почав жовтіти літньою порою (с. 48);

Але я хочу взяти в короля дочку по простому сільському звичаю (с. 33).

До третьої групи належать такі означення: братового, Попелюжників, чортова, хлопцева, людський та ін. Це можна побачити у реченнях:

Управителі сказали йому, що вуйко передав фільварок на братового сина (с. 33);

Зажурився король, Попелюжників тесть, що треба буде під чужу власть іти (с. 47);

А чортова голова ще не відпала від тулуба (с. 56);

Найшла хату хлопцевих родичів, хлопця лишила надворі, а сама ввійшла в хату і сказала:...(с. 41);

А з верби заговорив голос людський: "Хлопче чув ти, що по світі голос ударений?" (с. 69).

2. 1. 2 Виражені займенником

У "Казках Гуцульщини вжито 35 узгоджених означень виражених займенником: мої, твої, свеї, наших, їхнього, такий, цю, твоя, вашого, меї, свему, свойому, свої, цего, своя, цеї, цему, той, та, того, свої, цего, твої, ваших, оцім, тої, такий, цей, цю, моїм, іншого, наших, їхнього, свою, тої, цих, такої та ін. Зокрема це вказівні (такий, цю, цего, цеї, цему, той, та, того, оцім, тої, такий, цей), та присвійні займенники (мої, твої, свеї, наших, їхнього, твоя, вашого, меї, свойому, свої, твої, моїм). Це яскраво можна побачити у реченнях:

"Приведіть того обірваного і облатаного юнака у світлицю(с. 71);

Такий мав собі звичай (с.26);

А цему хлопцеви дуже хотілося ті гроші від них відобрати (с.37);

Тату, ― І як зять повернувся, король оголосив по всій країні: весь народ має зійтися до столиці, щоби видіти, як передає король свему зятеви Попелюжникови, простому, невченому хлопцеви з села свою королівську корону;

Бо не хочемо залишати нашого сплячого друга (с. 28);

Ти будеш моїм чоловіком, а я ― твоєю жінкою (с. 33);

2. 1. 3. Виражені числівником

Не менш вагоме місце, серед узгоджених означень, займають означення виражені числівником. Зокрема такі: оден, друга, третя, першої, другому, один, два, одним, п’ятого та ін. Як бачимо, їх всього 9. Ці означення представлені кількісними та порядковими розрядами числівників. Кількісні числівники можна зустріти у таких реченнях:

А Попелюжник як скочив до королівни, то лиш два метри не доскочив (с. 28);

Ми тебе підіздрили в лісі, що ти з одним хлопчиком у холиво бавилась (с. 34);

А у таких реченнях ми можемо побачити порядкові числівники:

"Настала й третя днина, щаслива для Попелюжника (с. 66);

На цей раз уже й ті послухали, що програли першої весни (с. 54);

Настала друга днина (с. 27).

4. Виражені дієприкметником

За характером синтаксичного функціонування в ролі означень від прикметників майже нічим не відрізняються узгоджувані займенники і дієприкметники ¹. Пор.:

А цему хлопцеви дуже хотілося ті гроші від них відібрати сказала вона, ― ви не знаєте, я вам все отут розповім, на оцім кроці посліднім (с. 29);

Зігнений, горбатий, що майже лицем до землі кивається (с. 40);

Кінь, запряжений у вуздечку, тюпав собі потихеньку (с.243);

2. 1. 4 Виражені прикметниковими та дієприкметниковими зворотами.

У «Казках Гуцульщини» виявлено 5 означень, виражених прикметниковими та дієприкметниковими зворотами. До них можна віднести такі: щаслива для Попелюжника, запродану Бабою Ягою, гірша від чортів, камінням розбита, повний сили та одваги. Це можна підтвердити реченнями із казок:

«Настала й третя днина, щаслива для Попелюжника (с. 28);

А ту панночку, запродану Бабою Ягою, чорти взяли у велику неволю (с.73);

Що за теменна сила йде, гірша від чортів?(с. 74).

Також серед узгоджених означень є й відокремлені. Морфологічно, синтаксично і стилістично відокремлені означення не однотипні. Вони можуть бути виражені прикметниками, дієприкметниками, прикметниковими чи дієприкметниковими зворотами.¹ У «Казках Гуцульщини» виявлено 5 таких означень: гірша від чортів, щаслива для Попелюжника, погідлива, запродану Бабою Ягою, малий. Це яскраво можна побачити у прикладах:

Що за теменна сила йде, гірша від чортів? (с. 74).

Настала й третя днина, щаслива для Попелюжника (с. 28);

Файна дитина була, погідлива (с. 43);

А ту панночку, запродану Бабою Ягою, чорти взяли у велику неволю(с. 73);

Малий, сиджу біля вікна і всього боюся (с. 84).