4. 6. Обставини причини

У «Казках Гуцульщини» вжито 9 одиниць обставин причини: від болю, за гріхи, через батька і матір, від смутку, мамі навкірки, на сміх і ін..

Це можна продемонструвати такими реченнями з казок:

Що ви, на сміх таке заговорили?(с. 165);

Не від болю, а від смутку плакала царівна (с. 152);

Не від болю, а від смутку плакала царівна (с. 152);

Обставини причини вказують на причину, підставу виникнення дії чи ознаки. У «Казках Гуцульщини» обставини причини виражаються:

1) прислівниками причини:

А він навмисне, мамі навкірки ще дужче скреготів (с. 156);

Наперекір батькові він пішов з рідної домівки (с. 151);

2) прийменниково-іменниковими конструкціями:

Не від болю, а від смутку плакала царівна (с. 156);

А то їй все тикало в ноги за гріхи, за сина (с. 159);

3) дієприслівниками:

Натомившись дівчина заснула, як дитина (с. 159);

4. 7. Обставини допустовості

Обставин допустовості у «Казках Гоцульщини» виявлено всього дві: незважаючи на лютий мороз, наперекір батькові.

Це можна побачити в таких реченнях:

Королевич, наперекір батькові, взяв собі за жінку просту дівчину, а не царівну (с. 164);

Незважаючи на лютий мороз, королівський син сів на коня і помчав геть з палацу (с. 168).

Обставини допусту вказують на умову, «супереч якій відбувається дія.

Обставини допусту у виявлених прикладах виражаються:

1) прийменниково-іменниковою конструкцією з прийменником незважаючи на:

Незважаючи на лютий мороз, королівський син сів на коня і помчав геть з палацу (с. 168).

2) прийменниково-іменниковою конструкцією з прийменниками усупереч, наперекір:

Королевич, наперекір батькові, взяв собі за жінку просту дівчину, а не царівну (с. 164);

Як можемо побачити вище обставини у «Казках Гоцульщини» виражені різними частинами мови, зокрема:

• прислівниками: Нараз дивиться дівчина, а навпроти неї йде дорогою такий файний панич, як лялька (с. 164);

• дієприслівниками: Довгий час вони йшли не говорячи (с. 158);

• іменниками: Та й ідуть собі вдвох дорогою, і надибають, що сидить чоловік на окопі дороги (с. 168);

• інфінітивом: Замкла мати свою хату і пішла у світ питати та шукати віщунів, щоби навернули їй синочка (с. 159);

• фразеологізмами: І одна нога під ним, а друга на плечах (с. 168);

• синтаксично нерозкладними словосполученнями: З вечора до самого раня сиділа мати на присьбі і чекала на сина (с. 167).

4.8. Діалектні форми обставин

Як уже зазначалось «Казки Гуцульщини» записані гуцульським діалектом. Зокрема тут ми можемо зустріти такі давньоруські слова: імити, борзо, черлений, студений (зловити, швидко, червоний, холодний). Наприклад: Чоловік борзо зайшов до хати (с. 149); Також присутні і залишки двоїни: дві годині, чотири добі. Наприклад: Даємо легіню дві годині, а потому знов нам будеш грати (с. 162).

Для гуцульського діалекту властива певна форма вживання іменників з прийменниками: т’хаті, д’горі, д’мені. Наприклад: По тих танцях вона піде собі т хаті (с. 152).

Загалом у казках вжито 22 діалектних форми обставин. Серед них є такі: на полудне, навкірки,парцелю, мусово, супрахом,бричками, гостуватися, до помочи, дві годині, отепер, перед столиці, на фіру, на похоронку, до печери, перед брами, дома, при горбикові, під яблінкою та ін. Це можна побачити в таких реченнях:

Той чоловік стоїть під сивною яблінкою та все трясе та й їсть тих яблук, та й їсть (с. 168);

Іде він степами, дивиться над дорогою при горбикови сидить чоловік та й тримає палець до носа притиснений (с. 168);

В мене мама дома сама (с. 162);

Вийдемо надвір, сядеш на приспу та й на приспі заграєш (с. 160);

Дідусь собі вернувся додому, а мати осталася дома (с. 160);

Приїхав перед залізної брами і крикнув згорда (с. 150);

І поїхав він у ліс, до тої самої печери, про яку розказував йому бідний чоловік (с. 150);

І я був на тому похоронку (с. 156);

Це була неділя, але не гріхувався багая, різав свині й на фіру тягав (с. 150);

Ади, гезде перед столиці підлога зготовлена (с. 161);

Цар дався на села, помежи люди (с. 151);

Я зроду не чув такої музики, як чув отепер недавно (с. 164);

Даємо легіню дві годині, а потому знов нам будеш грати (с. 162);

Назавтра ввечер принесу більше взуття (с. 151);

Будьте ласкаві, приходіть завтра на полудне на весілля (с. 155).

Підсумувавши, варто сказати, що в «Казках Гуцульщини» найчисельнішими групами є обставини місця, часу, способу дії. Менш чисельно представлені обставини мети, міри і ступеня, причини, допустовості. Вони виражені прислівниками, іменниками, дієприслівниками, інфінітивом, фразеологізмами та синтаксично нерозкладними словосполученнями. У казках також представлені діалектні форми обставин.