Тема 9. Запобіжні заходи в господарському процесі План лекції

1. Запобіжні заходи в господарському процесі: поняття, види, підстави застосування.

2. Заява про застосування запобіжних заходів: її зміст, порядок подання і розгляду.

3. Застава як засіб забезпечення вимоги заявника про застосування запобіжних заходів. Ухвала господарського суду про застосування запобіжних заходів, її зміст.

4. Наслідки подачі заяви про застосування запобіжних заходів, що не відповідає вимогам закону.

5. Виконання ухвали про застосування запобіжних заходів, порядок її відміни і оскарження.

6. Підстави і порядок зупинення застосування запобіжних заходів.

7. Відшкодування шкоди, заподіяної застосуванням запобіжних заходів.

• ГПКУ

• Інформаційний лист ВГСУ від 20 квітня 2007 р.№ 01-8/251 «Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів»

• Пленум ВГСУ Постанова від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»

1. Запобіжні заходи в господарському процесі: поняття, види, підстави застосування.

Інститут запобіжних заходів уведений у господарсько-процесуальне законодавство в 2003 році.

Поняття, види, підстави застосування.

Особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.

Запобіжні заходи забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову, та надають додаткову гарантію збереження доказів чи реальності виконання рішення суду. Ефект запобіжних заходів досягається завдяки несподіваності цих заходів для порушника прав заявника.

Запобіжні заходи уживають за прискореною процедурою, при дослідженні обмеженого кола доказів і без обов’язкового виклику другої сторони.

Із заявою про вжиття запобіжних заходів можуть звернутися особи, які мають право звернення до господарського суду відповідно до ст. 1 ГПК. За змістом статті 1 ГПК право на звернення до господарського суду для вжиття передбачених Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають виключно особи, зазначені в частині першій цієї статті, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Види запобіжних заходів (ст. 43-2 ГПК України):

1) витребування доказів;

2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав;

3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб. (Призначене забезпечити відновлення порушеного права під час виконання рішення суду. Арешт може бути накладено на будь-яке майно, зокрема й на те, яке не пов’язано із тим порушенням права або загрозою порушення, про яке зазначається в заяві. Тобто законодавець не обмежує кола речей, на які може бути накладено арешт. Арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби – в обмеженні права користування майном або його вилучення в боржника та передачі на зберігання іншим особам.)

Перелік є вичерпним.

Може бути застосовано як один із перелічених запобіжних заходів, так і кілька одночасно.