2.Порядок обчислення процесуальних строків.

Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду.

Точною календарною датою, як правило, визначаються строки, що призначаються господарським судом (дата проведення засідання, подання документів, вчинення окремих процесуальних дій.)

Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Це означає, що річний строк, який розпочався, наприклад, 10 січня 2005 року закінчується 10 січня 2006 року.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. Тобто двомісячний строк, який розпочався 15 січня, закінчується 15 березня. Якщо закінчення строку припадає на день, якого в календарі не існує (наприклад 31 квітня), строк закінчується в останній день цього місяця. Тобто, якщо закінчення мало би припадати на 31 квітня, строк закінчується 30 квітня.

У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Ст. Кодексу законів про працю встановлює, що загальним вихідним днем є неділя. У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Однак. У тому випадку, коли процесуальну дію слід учинити в господарському суд або в іншому державному органі чи на підприємстві, установі, організації, процесуальний строк закінчується із закінченням робочого дня.

Якщо процесуальна дія полягає у вчиненні грошової операції, закінчення строку буде обумовлене закінченням операційного дня у банківський установі.

3. Зупинення, відновлення, продовження і перерва процесуальних строків. Правові наслідки недотримання процесуальних строків.

Перебіг усіх незакінчених процесуальних строків зупиняється із зупиненням провадження у справі.

З дня поновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Призначені господарським судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи.

Пропуск процесуального строку має певні процесуальні наслідки. Наприклад, апеляційна скарга подана після закінчення строку на оскарження залишається без розгляду.

За заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених Кодексом.

Ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку може бути оскаржено.

ГПК не пов’язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили цей пропуск строку. Отже у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин оцінити докази, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин його пропуску.