
- •TТема 1. Господарське процесуальне право: поняття, джерела, принципи. План лекції
- •Поняття господарського процесуального права як галузі права. Його система. Господарське процесуальне право як наука і навчальна дисципліна.
- •Джерела господарського процесуального права. Роль судової практики в розвитку господарського процесуального права і законодавства.
- •5. Міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана вру
- •7. Міжнародні торгові звичаї.
- •Принципи гпп. Система принципів гпп. Основні класифікації принципів гпп. Характеристика окремих принципів гпп.
- •Стадії господарського процесу
- •Тема 2. Господарські суди України: система, склад, структура, повноваження. План лекції
- •2. Правовий статус судді господарського суду.
- •Тема 3. Досудове врегулювання спорів План лекції
- •Правова природа досудового врегулювання господарських спорів і його значення. Основні положення досудового врегулювання господарських спорів.
- •2. Врегулювання розбіжностей, що виникають при укладенні, зміні і розірванні господарських договорів (Ст.10,11 гпк).
- •3. Правові наслідки порушення порядку пред’явлення і розгляду претензій, врегулювання розбіжностей за договорами.
- •Тема 4. Підвідомчість і підсудність справ господарським судам України План лекції
- •Поняття підвідомчості справ господарським судам і її значення.
- •2. Підсудність справ господарським судам України: поняття, види, ознаки, розмежування.
- •Тема 5. Учасники судового процесу. План лекції
- •1. Поняття і склад учасників судового процесу. Загальна характеристика учасників судового процесу.
- •2. Процесуальне положення судді господарського суду. Підстави і порядок відводу судді.
- •4. Треті особи в господарському процесі (ст.26-27 гпку)
- •5. Участь прокурора в господарському процесі. (ст. 29 гпку, зу «Про прокуратуру»)
- •6. Правове становище інших учасників господарського процесу.
- •Тема 6. Судові витрати. План лекції
- •Поняття і склад судових витрат. Судовийзбір, його ставки, порядок сплати. Звільнення від сплати та повернення судового збору.
- •2. Витрати, пов’язані з розглядом справи в господарському суді. Склад витрат, пов’язаних з розглядом справи в господарському суді.
- •3. Розподіл між сторонами і відшкодування судових витрат. Відстрочення або розстрочка сплати судових витрат.
- •Тема 7. Доказування і докази в судовому процесі План лекції
- •1. Поняття доказування в господарському процесі. Суб'єкти доказування. Розподіл обов'язків по доказуванню.
- •2.Предмет доказування. Факти, що звільняються від доказування.
- •4.Оцінка доказів в господарському процесі.
- •Тема 8. Процесуальні строки План лекції
- •1. Поняття, види і значення процесуальних строків. Строки, встановлені законом. Строки, що визначаються господарським судом.
- •2.Порядок обчислення процесуальних строків.
- •3. Зупинення, відновлення, продовження і перерва процесуальних строків. Правові наслідки недотримання процесуальних строків.
- •Тема 9. Запобіжні заходи в господарському процесі План лекції
- •Запобіжні заходи в господарському процесі: поняття, види, підстави застосування.
- •Заява про застосування запобіжних заходів: її зміст, порядок подання і розгляду. Ухвала господарського суду про застосування запобіжних заходів, її зміст.
- •Застава як засіб забезпечення вимоги заявника про застосування запобіжних заходів.
- •Наслідки подачі заяви про застосування запобіжних заходів, що не відповідає вимогам закону.
- •Виконання ухвали про застосування запобіжних заходів, порядок її відміни та оскарження.
- •6. Підстави і порядок зупинення застосування запобіжних заходів.
- •7. Відшкодування шкоди, завданої застосуванням запобіжних заходів.
5. Участь прокурора в господарському процесі. (ст. 29 гпку, зу «Про прокуратуру»)
Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, є однією з функцій прокуратури.
Ст. 34 ЗУ «Про прокуратуру» визначає завдання прокурора в судовому процесі. Прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі.
Прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.
Питанню участі прокурора у господарському судочинстві присвячено рішення КСУ у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 р. №3-рп/99. У рішенні зазначається, що для вирішення справи суттєвим вбачається з’ясування поняття «інтереси держави». Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступнику кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Прокурори подають позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім із інтересами державних органів, підприємств та організацій, до того, держава може вбачати свої інтереси у діяльності приватних підприємств.
Особливістю господарського процесу є те, що прокурор вступає у справу як правило для захисту інтересів держави, а не громадянина.
Формами участі прокурора є:
- Участь у розгляді справ за його позовами;
- Вступ за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб на будь-якій стадії її розгляду.
Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб’єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації. Зокрема, воно ґрунтується безпосередньо на КУ, тоді як усі інші види представництва здійснюються на основі доручення, адміністративного акту, закону.
Іншими важливими відмінностями прокурорського представництва є те:
- воно здійснюється особливим правоохоронним органом, який не має «власної зацікавленості»;
- прокурор може вступати в справу без погодження з особою, від імені якої він діє;
- особа, від імені якої виступає прокурор, не може відмовитися від його представництва;
- закон окремо встановлює права прокурора, які не зводяться до прав особи, яку він представляє.
Особливості участі прокурора у розгляді справи полягають в тому:
- Не має у справі матеріально-правового інтересу і тому матеріально-правова сила судового рішення на нього не поширюється,
- Не сплачує судові витрати,
- До нього не може бути подано зустрічного позову,
- Суд, прийнявши позов прокурора, мусить залучити до справи як сторону ту особу, на захист прав якої подано позов. Отже, повинен бути залучений позивач, матеріальні права якого повинен захистити суд.
У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.
Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті.
Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.