
- •Тема 1. Предмет політології: основні парадигми політології План:
- •1. Політика як суспільне явище: сутність, види, функції та властивості.
- •2. Політологія: визначення, структура, категорії, методологічна база.
- •Контрольні питання
- •Основні поняття
- •Література
- •Тема 2. Історія світової політичної думки План:
- •1. Зародження політичних ідей та їх розвиток у стародавньому світі.
- •2. Політична думка епохи Середньовіччя.
- •3. Основні напрями розвитку політичної науки нового й новітнього часу.
- •Контрольні питання
- •Основні поняття
- •Література
- •Тема 3. Зародження й еволюція провідних політичних концепцій і доктрин План
- •1. Соціально-політична доктрина: визначення, суть та функції.
- •2. Політологічний аналіз основних політичних теорій і доктрин.
- •Контрольні питання
- •Основні поняття
- •Література
- •Тема 4. Розвиток політичної думки в Україні: історія і сучасність План
- •1. Перші уявлення про політику в ранньодержавний період та політичні ідеї княжої доби.
- •2. Проблеми держави та суспільних відносин в часи польсько-литовської зверхності та боротьби за відновлення української державності.
- •3. Основні напрямки розвитку вітчизняної політичної думки хіх-хх ст. І в роки державної незалежності.
- •Контрольні питання
- •Основні поняття
- •Література
- •Тема 5. Політична влада План
- •1. Сутність і види влади.
- •2. Політична влада: характерні риси, чинники ефективності, шляхи досягнення та норми реалізації.
- •3. Політичний режим як засіб здійснення політичної влади.
- •Контрольні питання
- •Основні поняття
- •Література
- •Тема 6. Політична система суспільства. План
- •1. Сутність, структура та функції політичної системи.
- •2. Типологія і закономірності розвитку політичних систем.
- •3. Політична система сучасної України.
- •Контрольні питання
- •Основні поняття
- •Література
- •Тема 7. Держава – базовий інститут політичної системи. План
- •1. Сутність, основні ознаки та функції держави.
- •2. Типи і форми держави.
- •3. Громадянське суспільство: особливості, структура та взаємозв’язок з державою.
- •Контрольні питання
- •Основні поняття
- •Література
- •Тема 8. Демократія як спосіб організації суспільно-політичного життя. План
- •1. Сутність, зміст та витоки демократії.
- •2. Основні концепції і принципи демократії.
- •3. Сучасні форми демократії.
- •Контрольні питання
- •Основні поняття
- •Література
- •Тема 9. Політичні партії та партійні системи План:
- •1. Сутність, характерні ознаки та основні завдання політичних партій.
- •2. Типи та функції політичних партій.
- •3. Партійні системи: суть та типологія.
- •Контрольні питання
- •Основні поняття
- •Література
- •Тема 10. Громадсько-політичні організації та рухи План
- •1. Визначення, типологія, мета та функції громадсько-політичних організацій.
- •2. Способи здійснення впливу громадсько-політичними організаціями.
- •3. Суспільно-політичні рухи: причини виникнення, типологія та етапи розвитку.
- •Контрольні питання
- •Основні поняття
- •Література
- •Тема 11. Політичні відносини План
- •1. Політичні відносини як вид суспільних відносин.
- •2. Соціальні групи і політика.
- •3. Суть і причини суспільних конфліктів.
- •Уникнення конфлікту
- •Контрольні питання
- •Основні поняття
- •Література
- •Тема 12. Політична свідомість і політична культура. План
- •1. Місце і роль політичної свідомості у владних відносинах.
- •2. Поняття, структура і типологія політичних культур.
- •3. Проблеми формування української політичної культури.
- •Контрольні питання
- •Основні поняття
- •Література
- •Тема 13: Особа в політичному житті суспільства План
- •1. Особа як первинний суб’єкт політики.
- •Типи політичної соціалізації
- •2. Політична участь особи.
- •3. Політична поведінка особи та її різновиди.
- •Контрольні питання
- •Основні поняття
- •Література
- •Тема 14. Політична еліта і політичне лідерство План
- •1. Поняття та особливості політичних еліт.
- •2. Сутність та головні риси політичного лідерства.
- •3. Типологія політичного лідерства.
- •Контрольні питання
- •Основні поняття
- •Література
- •Тема 15. Глобальні проблеми людства План
- •1. Політична глобалістика і процеси глобалізації: предмет, структура, категорії.
- •2. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності.
- •Контрольні питання
- •Основні поняття
- •Література
- •Тема 16. Геополітичний вимір світу План
- •1. Зовнішня політика та міжнародні відносини.
- •2. Геополітика та основні геополітичні концепції.
- •3. Геополітичні орієнтири сучасної України.
- •Контрольні питання
- •Основні поняття
- •Література
- •Тема 17. Політичне прогнозування План
- •1. Сутність політичного прогнозування та його основні етапи.
- •2. Принципи і методи політичного прогнозування.
- •3. Політичний прогноз і футурологія.
- •Контрольні питання
- •Основні поняття
- •Література
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Використана література
2. Геополітика та основні геополітичні концепції.
Сучасний світ стрімко змінюється, змінюються й політичні системи, й розстановка політичних сил на міжнародній арені. Останнє десятиліття ХХ століття ознаменувалося серйозними політичними подіями: розпадом Радянського союзу, об’єднанням Німеччини та «парадом суверенітетів» - появою цілої низки незалежних держав у Східній Європі, ліквідацією воєнно-політичного блоку країн-учасниць Варшавського договору та переорієнтацією цілей Північноатлантичного Альянсу. Із закінченням «холодної війни» світ, що тривалий час сприймався як двополюсний, став втрачати звичні обриси. На політичну арену прагнуть вийти нові «гравці» - могутні держави і новостворені державні утворення, укладаються нові союзи і альянси.
Події, що відбуваються на міжнародній арені, не залишаються без уваги політичної науки. Вивченням проблем світового співтовариства, пов’язаних із пошуком і здійсненням політичної стратегії на глобальному та регіональному рівнях, займається спеціальна галузь політичного знання – геополітика.
Термін “геополітика” у науковий обіг вперше було введено шведським вченим Р.Челленом. Він розумів під ним науку, яка розглядає державу як географічний організм. Першу спробу пов’язати політику і географію належить німецькому вченому Ф.Ратцелю. Він вивчав політику різних держав, виходячи з їх географічного положення. Саме йому належить відомий вислів “життєвий простір”, який є центральним у німецькій геополітичній школі. Ідеї німецького вченого К. Хаусхоффера про забезпечення державами свого життєвого простору шляхом розширення сфери панування, зокрема, за рахунок територіальної експансії, були вміло обіграні нацистською пропагандою в 30-40 рр. ХХ століття, яка зробила їх основою зовнішньополітичної доктрини Третього рейху.
Геополітика – політологічна концепція, що виходить із визнання залежності політичних процесів від територіально-просторового розташування держав, вона вивчає вплив географічних факторів (географічних границь, клімату, розміру території, кількості населення, наявності природних ресурсів та ін.) на стан і еволюцію економічної, політичної та соціальної систем суспільства.
Геополітику часто порівнюють із грою в шахи ( зумовленість сучасної політики географічними факторами розглядається за допомогою визначення її «центрального поля», «вертикалей», «горизонталей», «діагоналей», позначенням «сильних позицій» та «потенційних слабких місць»). Такі порівняння політичних подій, що відбуваються на міжнародній арені, з боями на шахівниці, зовсім не випадкові. У сучасному світі, так само як і на шахових полях, встановлюється панування тих або інших впливових сил, у певний історичний момент на перший план виходять окремі активні «фігури», розігруються мудрі комбінації, реалізуються стратегічні плани різних «гравців», встановлюється контроль над певними територіями та ін.
До середини ХХ століття геополітика остаточно оформляється як самостійна область політичної науки зі своїм предметом дослідження та категоріальним апаратом. До основних понять і категорій, що використовуються в геополітичних дослідженнях, можна віднести такі, як геостратегія (основні напрямки діяльності держав), геостратегічні лінії (порядок просторової організації основних політичних сил), геостратегічні регіони ( зони контролю і впливу регіоноутворюючих держав), геополітичні регіони ( зони стійких політичних, економічних і культурних зв’язків між державами) та ін.
Розрізняють дві основні концепції геополітики ( за Ф.М. Кирилюком, А.Є. Конверським та іншими) : телурократична, або євразійство і таласократична, або атлантизм.
Телурократична концепція в основі своїй ставить принцип континентальної могутності держав. Представниками євразійства є англійський дослідник М.Маккіндер та американський вчений З.Бжезинський.
М.Маккіндеру належить концепція “хартленду”, або серединної землі, якою є Євразія. Євразія у цій концепції вважається непроникною міццю, непроникною для морських держав. Вона багата природними ресурсами і являється “віссю світової політики”. Маккіндер М. Викладає основну теорію могутності: хто контролює Східну Європу, той контролює Євразію, а отже і Світовий острів (Євразія і Африка), хто контролює Світовий острів, той контролює увесь світ.
Основні положення своєї геополітичної концепції стратегії США З.Бжезинський викладає у праці “Велика шахівниця. Панування Америки та її геостратегічні орієнтири” (1997). На думку вченого головною метою цієї країни є Євразія, політичні впливи на неї. Євразія є великою шахівницею, головними гравцями – Німеччина та Франція; Китай; Індія; Росія. Головною нагородою у цій грі, на думку З.Бжезинського є простір, який займають колишні республіки СРСР – Росія, Україна, Білорусь. Мета США у їх політиці стосовно шахівниці - конфронтація між колишніми республіками, розкол між претендентами на геополітичні впливи. В його інтерв’ю часопису «Тайм» під час розпочатого конфлікту між Грузією та Росією може постраждати Україна. За словами екс-радника президента США, члена правління Центру стратегічних і міжнародних досліджень Америки Збігнева Бжезінського, російську агресію проти Грузії не слід розглядати як якийсь ізольований інцидент, оскільки в Росії не сприймають пострадянську реальність, під загрозою незалежність пострадянських країн, у тому числі і України.
Таласократична, або атлантизм. Основу концепції становить принцип морської могутності держав. До представників Атлантизму належать американські вчені А.Мехен і М. Спайкмен.
Американський вчений А.Мехен присвятив підтвердженню цієї концепції працю «Вплив морської сили на історію». Тут він формулює формулу морської могутності держав.
Морська могутність = військовий флот + торговельний флот + військово-морські бази.
Інший американський вчений М.Спайкмен вважає, що континенти беруть енергію з морського узбережжя, берегових зон.