4. Охарактеризуйте принципи та зміст екологічного виховання дітей дошкільного віку

Природа — це невичерпне джерело всебічного розвитку дитини, ефективний засіб формування її світогляду, виховання почуттів.

Екологічне виховання - систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури.

Екологічне виховання. Має на меті формування основ екологічної культури дитини, навичок природоохоронної діяльності;

Екологічне виховання дошкільників, як відомо, ґрунтується на за­своєнні дітьми системи знань про природу, про існуючі в ній зв'язки і Залежності, на усвідомленні впливу діяльності людини на природу. Але щоб виховати у дітей гуманне ставлення до природи, важливі не лише знання, а й виховання гуманних почуттів, позитивного досвіду у спілку­ванні з природою. В.Сухомлинський наголошував на необхідності вводити малюка в навколишній світ природи так, щоб кожний день він відкривав в ньому для себе щось нове, щоб ріс дослідником, щоб кожен крок його був мандрівкою до живих джерел природи, облагороджував серце і за­гартовував волю.

Екологічне виховання дітей дошкільного віку передбачає:

-Виховання гуманного ставлення до природи (моральне виховання);

-Формування системи екологічних знань і уявлень (інтелектуальний розвиток);

-Розвиток естетичних почуттів (уміння побачити і відчути красу природи, захопитися нею, бажання зберегти її).

-Участь дітей у посильній для них діяльності по догляду за рослинами і тваринами, з охорони і захисту природи.

За В. О. Сухомлинським метою екологічного виховання є цілеспрямоване формування у кожній дитині міцних екологічних знань, розуміння взаємозв’язку і єдності дитини з природою; ролі навколишнього середовища у житті та потреби його охорони.

Спілкування з природою повинно відбуватися в різних формах: через працю, споглядання, творчість, науковий пошук, спостереження, милування. Головним у екологічному вихованні є створення умов, за якими дитина могла торкнутися природи не тільки рукою, а й розумом, серцем і душею. "Маленька людина, в якої відкрилися очі на світ, бачить корінь, стебло, листя і міркує про те, як взаємопов’язані ці частини рослини як єдиного цілого".

Екологічне виховання має великий вплив на дитину, бо засіває в маленькій душі добро, людяність, любов до природи, потребу примножувати красу рідного краю і оберігати її. Діти у початкових класах, за словами В. О. Сухомлинського, більше відчувають ніж розуміють.

Саме методам безпосереднього ознайомлення дітей з природою В. О. Сухомлинський надавав першочергового значення. "Ведіть дітей у ліс, до річки, на луг, – писав він, – відкрийте перед ними джерело, без якого неможливе повноцінне духовне життя, і ви побачите, як діти стануть розумними, спостережливими, кмітливими".

5. Розкрийте значення методів вивчення умов виховання дитини в сім’ї й співпраці з батьками у вирішенні завдань виховання дітей.

Сім'я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження і передання культурних цінностей від покоління до покоління.

У своїй праці «Про батьківський авторитет» А. Макаренко наводить приклади таких видів негативного авторитету батьків: «авторитет придушення», який базується на примусі, залякуванні, і як наслідок — формування у дітей брехливості, жорстокості, агресивності; «авторитет віддалі» — батьки намагаються тримати дітей на відстані від себе, розмовляють з ними зверхньо, холодно; «авторитет чванства», коли батьки вихваляються своєю винятковістю, принижуючи при цьому своїх колег чи опонентів; «авторитет педантизму» — батьки вимагають кожне мовлене ними слово вважати наказом, карають за найменшу провину; «авторитет резонерства» — батьки вдаються до моралізування з будь-якого приводу; «авторитет любові» — так звана сліпа любов, усепрощення, надмірні пестощі; «авторитет доброти» — батьки в усьому поступаються дітям, готові на будь-які жертви, аби їм було добре; «авторитет дружби» — відповідна поведінка дитини чи дії оплачуються подарунками, обіцянками. Цим не вичерпується перелік фальшивих авторитетів, на які можна натрапити в сімейному вихованні.

Всіма батьками використовуються загальні методи сімейного виховання: переконання (пояснення, навіювання, рада); особистий приклад; заохочення (похвала, подарунки, цікава для дітей перспектива), покарання (позбавлення задоволень, відмови від дружби, тілесні покарання). У деяких сім'ях за порадою педагогів створюються та використовуються виховні ситуації.

Одним із важливих завдань дошкільного закладу є пропагування педагогічних знань для батьків. Сучасна педагогіка пропонує різноманітні дійові форми і методи такої роботи, що уможливлюють досягнення оптимальних результатів.

У роботі дошкільного закладу особливе місце посідають педагогічні (ігрові) ситуації, що дають можливість удосконалювати педагогічні вміння батьків, поглиблювати їхні знання з конкретних проблем виховання, формують уміння аналізувати свою діяльність для прогнозування поведінки дітей у різних життєвих ситуаціях і добирати відповідні методичні прийоми впливу на них.

Для вивчення труднощів, з якими стикаються батьки у вихованні, доцільно проводити з ними індивідуальні бесіди, анкетування. В дошкільному закладі варто відвести кімнату, де батьки могли б з користю для себе провести час, очікуючи на дитину. Тут бажано помістити методичну й художню літературу. До обладнання такої кімнати або батьківського куточка слід залучити й батьків.

Показовим щодо цього є дитячий заклад №278 м. Києва. У координаційному плані спільних заходів педагогів дошкільного закладу і батьків передбачено розгляд загальних питань для батьків усіх дітей і конкретно для кожної вікової групи. Він охоплює різні методи і форми роботи з батьками.

У дошкільному закладі є чудово обладнана «родинна світлиця», де батьки можуть поспілкуватися, обмінятися досвідом, отримати консультацію лікаря, психолога. Педагоги випускають рукописний журнал «Родинна світлиця». Консультації психологів, педагогів чергуються з розповідями про народні звичаї, обряди, народну педагогіку, передбачено поради лікаря, обмін рецептами українських страв тощо.

Загальні збори, конференції відходять у минуле. Взаємообмін інформацією доцільніше здійснювати під час «круглих столів», вечорів запитань і відповідей, ділових ігор.

Професійні вміння батьків корисно використовувати в освітньо-виховному процесі. Зокрема, тато, мама або інші члени родини можуть проводити з дітьми заняття зі свого фаху (кондитерство, декоративно-ужиткове мистецтво тощо).

Близьке знайомство з батьками дає можливість запровадити анкетування як метод подальшого вивчення сім’ї. Анкетування має на меті отримати додаткові відомості про умови й особливості виховання дитини. Недоцільно проводити анкетування, зовсім не знаючи сім’ї. Анкетне опитування за змістом відповідає передусім бесіді. Його мета - уточнити й поглибити здобуті відомості. Анкета може бути складена вихователем під керівництвом методиста дошкільного закладу. Формулювання запитань має бути чітким, передбачати однозначні відповіді.