3.6 Біологічний вплив радіації на людину

Розрізняють три шляхи впливу радіації на людину:

- зовнішнє опромінення від джерел, що перебувають за межами тіла (викли-кає променеву хворобу, злоякісні захворювання шкіри й крові, катаракту);

- внутрішнє опромінення від радіонуклідів, що потрапили в організм (зло-

якісні захворювання крові й внутрішніх органів);

- контактне опромінення від радіонуклідів, що потрапили на шкіру (радіа-ційні опіки, злоякісні захворювання шкіри).

На клітинному рівні вплив іде двома шляхами:

1. Хімічний шлях: радіоліз молекул води й утворення вільних радикалів

2. Фізичний: розщеплення молекул білка, порушення міжклітинних зв'язків, порушення функцій регенерації кліток.

3.6.1 Променева хвороба людини

Залежно від швидкості накопичення дози в людини можуть виникнути 2 форми променевої хвороби:

32

1) гостра –виникає при опроміненні великими дозами за короткий час;

2) хронічна – при опроміненні невеликими дозами протягом тривалого часу.

Залежно від отриманої дози можуть виникнути 3 види променевої хво-роби:

1) Церебральна при величині поглиненої дози Д ≥ 50 Гр (5000 рад).

Не виліковується.

2) кишкова при величині поглиненої дози Д = 10...50 Гр (1000...5000 рад). Не виліковується.

3) кістково-мозкова при величині поглиненої дози Д < 1000 рад. Умовно виліковується.

Кістково-мозкова променева хвороба за ступенем важкості ділиться на 4 види:

- легка при дозі Д = 1...2 Гр, смертельних випадків не буває, виліковує-ться за 1-2 місяці;

- середня при дозі Д = 2...3 Гр, смертність до 20%, виліковується за 2-3 місяці;

- важка при дозі Д = 3...5 Гр, смертність 50 - 80 %, виліковується за 4...6 місяців.

- украй важка при дозі Д = 5...6 Гр, смертність 98%, строк лікування 8...9 місяців.

На протязі променевої хвороби виділяється 4 стадії:

1. Поява перших ознак опромінення (1-3 дні).

2. Латентний (прихований) період (1 … 3 тижні при легкій формі, при важкій цього періоду взагалі може не бути).

3. Розпал хвороби (від одного тижня до одного місяця).

4. Результат хвороби – людина або одужує або помирає.

3.7 Організація дозиметричного контролю на підприємстві

Дозиметричний контроль включає контроль опромінення й контроль радіоактивного зараження.

При контролі радіоактивного опромінення визначається величина по-глиненої дози радіоактивного опромінення людей за час перебування на зара-женій місцевості. Контроль опромінення ділиться на груповий й інди-відуальний.

Груповий контроль проводиться командиром по бригадах з метою оде-ржання даних про середні дози опромінення для оцінки й визначення їхньої категорії працездатності.

Доза опромінення особового складу формувань цивільної оборони, ро-бітників та службовців визначається за допомогою приладів (вимірів дози: ІД-1 або дозиметрів ДКП-50А з комплексів ДП-24 і ДП-22В), а непра-цюючого населення - розрахунковим методом. Дози опромінення населення,

33

яке знаходиться в зоні радіоактивного зараження, розраховується за форму-лою

Д = (Р_ср*Т)/К_осл.,

де Т - тривалість опромінення, год;

К_осл. – коефіцієнт ослаблення радіації будинком, де перебувають люди;

Р_ср – середній рівень радіації в місці перебування людей, Р/год,

Р_ср= (Р₁+Р₂+…+Р_n)/n.

де Р₁,Р₂,…,Р_n – рівні радіації, обмірювані через рівні проміжки часу.

Індивідуальний контроль проводиться з метою одержання даних про дози опромінення кожної людини, які необхідні для первинної діагностики ступеня важкості гострої променевої хвороби.

34