- •Тема 1: надзвичайні ситуації (нс) мирного та воєнного часів та їх вплив на життєдіяльність населення україни……………………………………………………………………………….…4
- •Тема 2: характеристика осередків ураження, що виникають при надзвичайних ситуаціях……………….....7
- •Тема 3: оцінка радіаційної і хімічної обстановки при надзвичайних ситуаціях………………………………………23
- •Тема 4: Захист населення і персоналу підприємств при нс……….32
- •1.1.2 Природні нс
- •1.1.3 Екологічні нс
- •1.1.4 Антропогенні нс
- •1.1.5 Соціально-політичні та соціально-психологічні нс
- •Тема 2 : характеристика осередків ураження, що виникають при надзвичайних ситуаціях
- •Осередок ураження при вибухах бензо-повітряних і вуглецево-водневих паливних сумішей
- •2.1.1 Дія ударної хвилі на людину
- •Вплив ударної хвилі на устаткування
- •2.2 Осередок ураження при пожежах
- •2.2.1 Фактори, що уражають людину при пожежах
- •2.2.2 Фактори, що впливають на масштаби і характер пожеж
- •2.3 Осередок ураження при радіаційних аваріях
- •2.3.1 Фактори, що впливають на масштаби і характер радіоактивного зараження при аваріях на аес
- •6. Наявність і характер рослинності й водойм.
- •2.4 Осередок ураження при хімічних аваріях
- •2.4.1 Можливі джерела хімічного забруднення місцевості
- •2.4.2 Фактори, що впливають на масштаби й характер хімічного зараження
- •2.5 Осередок ураження при застосуванні зброї масового ураження (зму)
- •2.5.1 Осередок ядерного ураження
- •2.5.2 Осередок бактеріологічного ураження
- •2.5.3 Осередок хімічного ураження
- •Характеристика основних отруйливих речовин
- •Тема 3: оцінка радіаційної і хімічної обстановки при надзвичайних ситуаціях
- •3.1 Фізичні основи радіаційної безпеки
- •Дозиметричні прилади
- •3.3 Прилади хімічної розвідки й хімічного контролю
- •3.4 Методика оцінки радіаційної обстановки при радіаційних аваріях
- •3.5 Рішення задач з оцінки радіаційної обстановки
- •3.6 Біологічний вплив радіації на людину
- •3.6.1 Променева хвороба людини
- •3.7 Організація дозиметричного контролю на підприємстві
- •Тема 4 : захист населення і персоналу підприємств при нс
- •4.1 Організація оповіщення
- •4.2 Засоби індивідуального захисту
- •4.2.1 Засоби захисту органів дихання
- •4.2.2 Засоби захисту шкіри
- •4.3 Захисні споруди цивільного захисту
- •4.4 Евакуація й розосередження населення
- •4.5 Завдання і сили цз України
- •4.6 Заходи, що проводяться при загрозі або виникненні хімічного зараження:
- •Тема 5: стійкість роботи об'єктів господарювання (ог) в надзвичайних умовах
- •5.1 Порядок проведення дослідження стійкості об'єкта
- •5.2 Склад і завдання дослідницьких груп
- •Тема 6: організація і проведення аварійно -рятувальних та інших невідкладних робіт (р та інр) у зонах нс
- •6.1 Машини та механізми, застосовувані при проведенні аварійно-рятувальних робіт
- •Тема 7: знезаражування транспорту, техніки, бу-динків і споруджень, доріг і місцевості. Санітарна об-
- •7.1 Дезактивація
- •7.1.1 Речовини й розчини, що дезактивують
- •7.2 Дегазація
- •7.3 Дезинфекція
- •Тема 8: організація автомобільних перевезень в умовах надзвичайних ситуацій (нс)
- •8.1 Планування і організація управління автомобільними перевезеннями в умовах нс
- •8.2.1 Організація автоколони
- •8.2.2 Керування автоколонами
- •8.2.3 Наказ на марш
- •8.2.4 Правила руху автоколон
6. Наявність і характер рослинності й водойм.
2.4 Осередок ураження при хімічних аваріях
2.4.1 Можливі джерела хімічного забруднення місцевості
При хімічних аваріях може утворитися хімічне зараження місцевості
за рахунок викиду в навколишнє середовище небезпечних отруйних речовин (НХР)
До небезпечних хімічних речовини (НХР) належать:
СДОР - це хімічні речовини й з'єднання, здатні в концентраціях, що перевищують гранично-допустимі концентрації (ГДК), викликати масові ураження людей і тварин.
15
Промислові отрути (ПО).
Бойові отруйні речовини (БОР).
Сільськогосподарські отрутохімікати (СГОХ).
Предмети побутової хімії.
ГДК – це такі найбільші концентрації НХР, при вдиханні яких необмежено довго не погіршиться стан здоров’я людини ні відразу ні потім.
Наприклад, для аміаку ГДКРЗ – у робочій зоні дорівнює 20 мг/л, а
ГДКСД – середньодобова: NH3 = 0,2 мг/л.
За характером протікання процесу хімічні аварії діляться на 3 види:
1. Вибух парової хмари.
2. Стійке горіння небезпечної хімічної речовини (НХР).
3. Токсична дія НХР.
Сильнодіюча отруйна речовина (СДОР) – це хімічна речовина, застосовувана в народногосподарських цілях, що при виливі або викиді може привести до зараження повітря концентраціями, що уражають.
Зона хімічного зараження – це територія, над якою поширилася хмара зараженого повітря із концентраціями, що уражають та смертельними концентраціями.
Осередок хімічного ураження – це територія, у межах якої можуть відбутися масові токсичні поразки людей, тварин і рослин у результаті аварійного викиду СДЯВ.
Токсодоза – це кількісна характеристика СДОР, що відповідає при інгаляційних ураженнях добутку концентрації речовини в повітрі на час перебування людини в зараженій атмосфері. Токсодоза може бути трьох видів:
1. Порогова токсодоза- це така токсодоза, при якій у 50% людей виникають початкові симптоми ураження (подразнення слизових оболонок, сльозотеча. нудота та ін.).
2. Токсодоза що уражає – це така токсодоза, при якій буде уражено і вийде з ладу 50% людей.
3. Смертельна токсодоза – це така токсодоза, при якій загине 50% уражених.
Первинна хмара зараженого повітря – це хмара СДОР, що утвориться у перші 3 хвилини при викиді СДОР в атмосферу в результаті руйнування ємності, що містить зріджені або стиснені гази. Рідкі СДОР, що мають температуру кипіння вище температури навколишнього середовища, практично первинної хмари не утворюють.
Вторинна хмара зараженого повітря – це хмара СДОР, що утвориться в результаті випаровування розлитих при аварії рідких або зріджених СДЯВ.
Коефіцієнт еквівалентності – це коефіцієнт, що чисельно дорівнює такій кількості СДОР, яка при аварійному викиді (виливі) створить у повітрі уражаючі (або смертельні) концентрації на тім же віддаленні, що й одна тонна хлору за однакових умов.
16
Коефіцієнт випаровування – це відношення часу випаровування даної СДОР до часу випаровування еталона (хлору) за однакових умов.
Відкрита місцевість –це така місцевість, коли між хімічно-небез-печним об’єктом і конкретною точкою місцевості знаходиться поле, степ, пустеля й т.п.
Закрита місцевість - це така місцевість, коли між хімічно-небезпеч-ним об’єктом і конкретною точкою місцевості знаходяться житлові або виробничі будівлі, ліс, гори й т.п..
Всі НХР у залежності від величини коефіцієнта можливого інгаляційного отруєння (КМІО) діляться на 4 класи хімічної небезпеки
КМІО = С20mах / СL50, (2.15)
де С20mах – максимальна концентрація НХР, що може утворитися при
температурі повітря + 200 С;
СL50 – середня смертельна концентрація НХР.
клас при КМІО ≥ 300 - високонебезпечні.
клас при КМІО =300…30 - небезпечні.
клас при КМІО =30…3 - помірковано небезпечні.
клас при КМІО ≤ 3 - малонебезпечні.
За характером дії на людину НХР діляться на наступні групи:
а) речовини дратівної дії (аміак);
б) речовини припікальної дії (кислоти);
в) речовини задушливої дії (фосген);
г) речовини загальнотоксичної дії (сірководень, акролеїин);
д) речовини наркотичної дії (формальдегід).
