Об'єкти, які не визнаються винаходом

Поряд з об'єктами винаходу в Законі України міститься перелік результатів інтелектуальної творчої діяльності, які не визнаються патентоспроможними винаходами. До них, зокрема, належать:

• наукові відкриття, наукові теорії та математичні методи;

• методи організації та управління господарством;

• плани, умовні позначення, розклади, правила;

• методи виконання розумових операцій;

• комп'ютерні програми;

• результати художнього конструювання;

• топографії інтегральних мікросхем;

• сорти рослин і породи тварин.

Це не означає, що згадані об'єкти взагалі виключаються зі сфери правової охорони. Навпаки, більшість із них за відповідності встановленим у законодавстві критеріям одержують правову охорону, однак не як винаходи, а як інші об'єкти прав інтелектуальної власності. Так, рішення, що визначають зовнішній вигляд виробів, можуть бути визнані промисловими зразками. Нові сорти рослин одержують правову охорону згідно із законодавством про охорону прав на сорти рослин. Законодавець лише наголошує, що зазначені об'єкти прав інтелектуальної власності не визнаються винаходами. Основною підставою цьому слугує те, що вони не є технологічними або технічними рішеннями задачі, тобто не охоплюються поняттям продукту чи способу.

Окремо варто спинитися на рішеннях, яким не надається правова охорона через їх невідповідність суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі. На відміну від інших об'єктів, що не визнаються винаходами, ці рішення відповідають усім критеріям патентоспроможності, однак не охороняються через пряме зазначення закону. При віднесенні рішень до таких, що суперечать суспільним інтересам, самі суспільні інтереси мають бути відображені в тих чи інших правилах, встановлених від імені суспільства уповноваженими на те органами (наприклад, заборона використання речовин, в яких виявлено канцерогенні властивості). Інакше посилання на суспільні інтереси могло б слугувати підставою для відмови у патентуванні більшості рішень, що заявляються як винаходи.

Що стосується винаходів, які визнаються у встановленому порядку секретними, то питання, пов'язані з набуттям, здійсненням та захистом прав на них, регулюються законами України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та "Про державну таємницю".

Критерії патентоспроможності. Новизна винаходу.

Ми відмічали вище, що для признання винаходу як об’єкта права інтелектуальної власності в першу чергу повинні бути наявні три критерія патентоспроможності - новизна винаходу, винахідницький рівень винаходу і промислова придатність винаходу.

Новизна винаходу як перший та неодмінний критерій його патентоспроможності завжди була характерним критерієм патентоспроможності винаходів і в Україні і за кордоном.

В Законі України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" передбачається, що винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Поняття «рівень техніки» включає всі відомості, що стали загально доступними у світі до дати подання заявки до Патентного відомства України або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

Таке формулювання дає змогу акцентувати увагу на чотирьох моментах.

Перший. При дослідженні новизни заявленого рішення використовуються лише загальнодоступні відомості. Під ними розуміють відомості, що містяться у джерелах, з якими будь-яка особа мала можливість ознайомитися сама або про зміст яких їй могло бути законним чином повідомлено. Жодна закрита інформація до уваги не береться.

Другий. До рівня техніки включаються будь-які відомості, що розкривають суть винаходу незалежно від того, в якій формі (усній, письмовій, офіційній, неофіційній) вони стали доступними публіці.

Третій. Ідеться про відомості, які стали загальнодоступними не тільки в Україні, а й у зарубіжних країнах. Тобто новизна винаходу має бути світовою.

Четвертий. При визначенні новизни можуть використовуватися тільки ті відомості, що стали загальнодоступними до дати подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

При визначенні рівня техніки використовуються відомості, які задовольняють умовам загальнодоступності і представлені, зокрема, у таких джерелах інформації:

• опубліковані описи до охоронних документів;

• українські видання;

• інші видання;

• депоновані рукописи статей, оглядів, монографій та інших матеріалів;

• звіти про науково-дослідні роботи, пояснювальні записки до дослідно-конструкторських робіт та інша конструкторська, технологічна і проектна документація, що є в органах науково - технічної інформації;

• нормативно-технічна документація (ДСТ, ТУ тощо);

• матеріали дисертацій та автореферати дисертацій, видані на правах рукопису;

• прийняті на конкурс роботи;

• джерела інформації, що сприймаються візуально (плакати, проспекти, креслення, схеми, фотознімки, моделі, вироби то що);

• експонати, розміщені на виставці;

• усні доповіді, лекції, виступи;

• повідомлення за допомогою радіо, телебачення, кіно то що;

• відомості про технологічні або технічні засоби, що стали відомими в результаті їх використання у виробничому процесі, в продукції, що виготовлена чи експлуатується, у тому числі в дослідному зразку, переданому до експлуатації, або в результаті іншого введення у цивільний оборот.

Як уже зазначалося, новизна винаходу встановлюється стосовно рівня техніки, який у свою чергу визначається на дату по дання заявки або, якщо заявлено пріоритет, на дату її пріоритету.

Винахідницький рівень винаходу

Другим критерієм патентоспроможності винаходу є винахідницький рівень. Необхідність особливого критерію, що дасть змогу визнавати патентоспроможними лише такі винаходи, які роблять внесок у науково-технічний прогрес, ніким не ставиться під сумнів. На перший погляд, цю функцію може виконувати критерій новизни, який теж виражає суть творчості. Проте далеко не кожне нове рішення може вважатися таким, що робить внесок у рівень техніки. Наприклад, володіючи певними знання ми в тій чи іншій галузі техніки, будь-який фахівець може скласти велику кількість комбінацій відомих рішень, кожне з яких буде новим, але навряд чи завжди означатиме вихід за вже відоме в науці і техніці.

Відповідно до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки.

Визначення новизни винаходу здійснюється шляхом порівняння сукупності його істотних ознак з ознаками об'єктів того ж призначення, які відомі з рівня техніки. Інакше кажучи, при аналізі рівня техніки під час перевірки новизни заявленого винаходу виявляються аналоги винаходу. Порівняння здійснюється з кожним з аналогів окремо.

Винахід відповідає критерію винахідницького рівня, якщо не виявлені рішення, які мають ознаки, що збігаються з його відмінними ознаками, або такі рішення виявлені, але не підтверджена відомість впливу цих ознак на вказаний заявником результат.

Винахідницький рівень (як і новизна) встановлюється на дату подання заявки до Патентного відомства України чи на дату пріоритету, якщо він заявляється. Відомості, що стали загальнодоступними після дати подання заявки, до уваги не беруться.

Виходячи з викладеного вище, можна зробити висновок про те, що не відповідають критерію винахідницького рівня такі рішення, як:

• доповнення відомого рішення яким-небудь відомим елементом або дією, що приєднуються до нього за відомими правилами, для досягнення результату, стосовно якого встановлений вплив саме таких доповнень;

• виключення якого-небудь елемента або дії рішення з одночасним виключенням функції, що зумовлена наявністю цього елемента чи дії рішення, і за умови досягнення при цьому зви чайного для такого виключення результату (спрощення, зменшення маси, габаритів, матеріалоємності тощо);

• збільшення кількості однотипних елементів або дій рішення для посилення результату, зумовленого наявністю в рішенні саме таких елементів чи дій.