Тема 3. Інститут авторських і суміжних прав. Права на виконання, фонограми, відеограми та передачі (програми) організацій мовлення - суміжні права. Захист авторських і суміжних прав.

Розділ 1. Права на виконання, фонограми, відеограми та передачі(програми) організацій мовлення (суміжні права). Загальні положення.

Похідність і самостійність суміжних прав. Засоби сповіщення третіх осіб власника суміжних прав про свої права. Строк дії суміжних прав. Немайнові і майнові права власників суміжних прав.

Права на виконання. Виконавці творів (визначення). Права на фонограми і відеограми. Права на передачі (програми) організацій мовлення.

Вільне використання об’єктів суміжних прав.

Розділ 2. Захист авторських і суміжних прав. Юрисдикційна і неюрисдикційна форми захисту авторських і суміжних прав. Способи цивільно-правового захисту авторських і суміжних прав. Кримінальна відповідальність за порушення авторських і суміжних прав.

Розділ 1. Права на виконання, фонограми, відеограми та передачі(програми) організацій мовлення (суміжні права). Загальні положення.

Поряд з охороною прав на твори науки, літератури і мистецтва українське законодавство охороняє права на виконання, фонограми, відеограми, а також передачі (програми) організацій мовлення. Це є так звані «суміжні права».

Власником суміжних прав є виконавець, передусім літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів. Крім виконавців, до власників суміжних прав законодавець відніс виробників фонограм та відеограм, а також організації мовлення. Зазначених власників суміжних прав поєднує те, що саме завдяки їхній діяльності твори, призначені для публічного виконання, стають доступними не тільки безпосереднім слухачам і глядачам, а й більш широкій публіці, що в основному відповідає інтересам самих авторів. Крім того, при використанні творів інтереси цих трьох груп власників суміжних прав, а також авторів творів настільки тісно переплітаються.

Істотною особливістю більшості суміжних прав є їх похідність і залежність від прав авторів творів. За загальним же правилом, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення здійснюють надані їм права в тих межах, що визначені договорами з виконавцем та автором записаного на фонограму, відеограму чи публічно сповіщеного іншим чином твору. Визнані за виконавцем права користуються правовою охороною за умови дотримання ним прав автора твору, що виконується.

Для виникнення та здійснення суміжних прав українське законодавство не вимагає дотримання будь-яких формальностей. Права на виконання, фонограми чи відеограми породжує сам факт створення відповідного звуко- або відеозапису. Разом з тим власник суміжних прав для оповіщення третіх осіб про свої права і запобігання їх порушенню вправі використовувати знак охорони суміжних прав, який міститься на кожному примірнику фонограми чи відеограми і (або) на кожному футлярі, що вміщує їх. Цей знак складається з трьох елементів:

- латинської літери «Р», обведеної колом;

- імені або назви власника суміжних прав на ці фонограми чи відеограми;

- року першої публікації фонограми чи відеограми.

Відсутність знака охорони не позбавляє власника суміжних

прав можливості їх захисту, однак нерідко утруднює процес до ведення їх порушення.

Коло конкретних правомочностей власників суміжних прав трохи вужче того кола авторських прав, власниками яких є автори творів або інші власники авторських прав на них. При цьому виконавці, чия діяльність має творчий характер, є власниками як особистих немайнових, так і майнових прав. Права виробників фонограм, виробників відеограм та організацій мовлення, чий внесок є технічним, охоплюють лише майнову сферу. Значно звужені часові рамки дії суміжних прав. Вони за загальним правилом діють протягом 50-ти років від дати першого:

• запису виконання (права на виконання);

• опублікування фонограми чи відеограми або їх першого звуко- чи відеозапису, якщо фонограма чи відеограма не була опублікована протягом зазначеного часу (права на фонограми і відеограми);

• публічного сповіщення передачі організації мовлення, тобто першої передачі в ефір чи по кабелю (права на передачі організацій мовлення).

У зв'язку з тим, що раніше суміжні права на території України не охоронялися, важливе значення має питання про те, з якого моменту права виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм та організацій мовлення стали охоронятися законом.

Норми законодавства, що стосуються охорони суміжних прав, мають зворотну силу. З цього випливає, що правовою охороною користуються не тільки ті об'єкти суміжних прав, які були створені чи вперше оприлюднені після введення в дію Закону України, а й об'єкти, створені раніше, якщо на дату введення зазначеного Закону в дію не минув 50-річний термін прав на них.