- •Запитання
- •Умови рівноваги тіл, які перебувають під дією просторової системи сил. Урахування сил тертя
- •2. Осьовий розтяг і стиск. Напруження та деформації. Розрахунок на міцність елементів конструкцій
- •3. Зсув (зріз). Напруження та деформації. Розрахунки на міцність
- •4. Кручення. Напруження та деформації. Розрахунки на міцність і жорсткість
- •5. Згин. Напруження та деформації. Розрахунок на міцність по нормальних напруженнях
- •6. Міцність при змінних навантаженнях. Крива витривалості. Фактори, що впливають на втомну міцність
- •7. Фрикційні передачі. Основні параметри, переваги та недоліки. Розрахунок котків на міцність
- •8. Пасові передачі. Основні параметри передачі, передаточне відношення, переваги і недоліки пасових передач
- •9. Ланцюгові передачі. Будова, основні параметри
- •10. Зубчаста циліндрична прямозуба передача. Основні параметри, передаточне число, переваги і недоліки. Способи виготовлення зубчастих коліс
- •11. Черв’ячні передачі. Основні геометричні та кінематичні параметри, коефіцієнт корисної дії. Особливості розрахунку черв’ячних передач
- •12. Осі та вали, їх призначення і конструктивні види. Принципи розрахунку осей і валів
- •13. Підшипники ковзання. Основні типи. Визначення діаметра та довжини вкладиша
- •14. Підшипники кочення. Класифікація, переваги і недоліки, принцип підбору підшипників кочення
- •15. Різьбові з’єднання. Основні геометричні параметри різьб. Основи розрахунку болтових з’єднань
- •16. Види нерознімних з’єднань. Загальна характеристика, переваги, недоліки та застосування. Розрахунок зварних і заклепкових з’єднань
- •17. Підйомні машини. Характеристика, основні види, їх конструкції та застосування
- •18.Конвейєри. Основні види, їх характеристика. Конструкції конвейєрів, галузі використання
- •19. Гідравлічні машини, їх класифікація та галузі використання. Гідравлічний удар. Явище кавітації
Умови рівноваги тіл, які перебувають під дією просторової системи сил. Урахування сил тертя
Довільну
систему сил, прикладених до абсолютно
твердого тіла, можна звести до однієї
сили
,
яка дорівнює головному вектору системи
сил і прикладена в центрі зведення О,
і однієї пари з моментом
,
який дорівнює головному моменту системи
сил відносно центра О.
Головним вектором системи сил називається величина , що дорівнює геометричній сумі всіх сил системи; головним моментом системи сил відносно центра О називається величина , що дорівнює сумі моментів всіх сил відносно цього центра О:
;
.
Звідси
необхідні й достатні умови рівноваги
будь-якої системи сил виражаються
рівностями
.
Але вектори
і
дорівнюють нулю тільки тоді, коли
і
,
тобто коли:
Таким чином, для рівноваги довільної просторової системи сил необхідно і достатньо, щоб суми проекцій всіх сил на кожну з трьох координатних осей і алгебраїчні суми їх моментів відносно цих осей дорівнювали нулю.
Якщо при розв’язанні задачі необхідно врахувати силу тертя, то до записаних вище рівнянь рівноваги додають рівність:
Fтр=ƒ N,
де ƒ – коефіцієнт тертя ковзання, величина безрозмірна. Він визначається експериментально й залежить від матеріалу тіл, що дотикаються, а також від їх стану; N – сила нормального тиску.
Рис.1.4. Сила тертя
Сила
тертя
має напрямок, протилежний рушійній силі
(рис.1.4). Сила ваги
напрямлена вертикально вниз.
2. Осьовий розтяг і стиск. Напруження та деформації. Розрахунок на міцність елементів конструкцій
Розтяг-стиск – одна з простих і найбільш поширених деформацій бруса. На розтяг, наприклад, працюють троси, болти, елементи будівельних конструкцій, лопатки осьових турбін та компресорів; на стиск – колони споруд, елементи остовів, шатуни в двигунах внутрішнього згорання.
Розтяг або стиск бруса здійснюється зрівноваженими зовнішніми силами, що діють уздовж його осі. Під дією цих сил у поперечних перерізах бруса (стержня) виникає внутрішнє зусилля – поздовжня (нормальна) сила N. У відповідності до методу перерізів внутрішня поздовжня сила у перерізі дорівнює алгебраїчній сумі проекцій на поздовжню вісь z всіх зовнішніх сил, що лежать з одного боку від перерізу, що розглядається, і має такий вираз:
,
Рис.1.5. До визначення напружень при осьовому розтязі
У поперечних перерізах виникають нормальні напруження, які в усіх точках перерізу однакові й визначаються за формулою:
,
де N – поздовжня сила в перерізі; A – площа поперечного перерізу бруса (рис.1.5).
Знак
відповідає знаку N
(при
розтязі – „+”, при стиску – „–”).
Розмірність напруження – Па (паскаль), 1Па=Н/м2. Абсолютна деформація ділянки бруса визначається за формулою:
Δl=l1– l,
де l – відстань між двома поперечними перерізами тіла до прикладання сили; l1 – відстань після її прикладання.
Відносна
деформація
.
Закон
Гука при осьовому розтязі-стиску,
встановлений експериментально, має
вигляд
,
тобто нормальне напруження прямо
пропорційне відносному подовженню-укороченню.
Стала E
називається модулем пружності першого
роду або модулем Юнга. Він характеризує
жорсткість матеріалу, його здатність
чинити опір розтягу:
.
Закон Гука справедливий лише до певної
величини нормального напруження, яка
називається границею пропорційності
матеріалу і позначається через
.
Абсолютну деформацію ділянки при розтязі
(стиску) в межах пружності обчислюють
за законом Гука :
.
Добуток EA називається жорсткістю перерізу при розтязі (стиску).
Розрахунок на міцність. Умова міцності при розтязі-стиску має вигляд:
,
де
[
]
– допустиме напруження матеріалу. Для
пластичного матеріалу допустиме
напруження на розтяг і стиск однакові,
[
]=[
]=[
]
:
[
]=
,
де
– границя текучості матеріалу; [n]
– нормативний коефіцієнт запасу
міцності. У більшості випадків
[n]=1,4...1,6.
Для крихкого матеріалу [ +] і [ –] різні. Тому умови міцності для розтягнутої і стиснутої частин стержня записують окремо:
max.
р
,
max.
с
.
За допомогою умови міцності розв’язують три типи задач.
1. Підбір поперечного перерізу. Потрібний розмір площі перерізу :
.
2. Перевірка міцності. Обчислюють max і порівнюють з [ ]:
.
Якщо
max
[
],
міцність елемента забезпечена.
3. Визначення вантажопідйомності бруса:
.
