Рекомендована література
Конверський А.Є. Логіка. – К., 1999. – Розд. 7.
Маковельський А.О. Історія логіки. – М., 1961.
Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2002. – Розд. 10.
Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 2001.
Тема: Поняття
1. Поняття як форма думки.
2. Структура поняття.
3. Види понять.
4. Логічні відношення між поняттями.
5. Логічні операції над поняттями:
5.1. Обмеження та узагальнення поняття.
5.2. Поділ поняття.
5.3. Визначення поняття.
Основні поняття: поняття, суттєва ознака, несуттєва ознака, зміст, обсяг, сумісні поняття, несумісні поняття, узагальнення понять, обмеження понять, визначення, поділ поняття.
1. Поняття як форма думки
Поняття – це форма думки, яка є результатом узагальнення і виділення предметів певного класу за загальними та специфічними для них ознаками.
Ознакою називається все те, в чому предмети схожі між собою або чим вони відрізняються.
Ознаки
суттєві
несуттєві
основні
похідні
родові
видові
Суттєвими називають ознаки, які визначають природу предмета, що відображається в понятті. Наприклад: суттєві ознаки квадрата – “бути прямокутником, у якого всі сторони рівні“.
Несуттєвими є ознаки, що не являються визначальними щодо якісної специфіки узагальнених у понятті предметів. Для квадрата несуттєвою є довжина сторін.
Основні суттєві ознаки відображають сутність предмета, вони є вихідними. Похідні ознаки випливають із основних. Наприклад, у понятті “студент“ основна суттєва ознака – “навчатися у вищому навчальному закладі“, похідна – “вивчати якусь науку“.
Родова ознака – це ознака, що притаманна предметам певного класу, в межах якого знаходяться предмети, що відображені в даному понятті. Родова ознака для цих предметів не є розрізнювальною.
Видова ознака – це розрізнювальна ознака для предметів, узагальнених у понятті. Наприклад: для поняття “метал“ родовою ознакою є “бути простою речовиною”, а видовою – “мати вільні електрони“.
2. Структура поняття
Змістом поняття називається сукупність ознак, на підставі яких узагальнюються й виділяються в понятті предмети певного класу. Наприклад, до змісту поняття “крадіжка“ входять такі ознаки: 1) таємне; 2) присвоєння; 3)особистого майна громадян.
Обсягом поняття є множина предметів, кожний з яких має ознаки, відображені у змісті.
Закон зворотного зв’язку між змістом і обсягом поняття: зі збільшенням змісту поняття зменшується його обсяг і зі збільшенням обсягу поняття зменшується його зміст.
Н
априклад:
А
– лірична пісня
В
– пісня
С – музичний твір
Види понять
Поняття поділяються на види за особливостями їх структурних елементів – обсягу та змісту. Об’єктивною основою поділу понять на види за обсягом є та кількість предметів, що утворює множину, відображену в даному понятті.
Види понять за обсягом
Порожні (нульові)Непорожні
Одиничні
Загальні
Логічно
хибні
Фактично
хибні
індивідуальні
збірні
реєструючі
нереєструючі
збірні
незбірні
збірні
незбірні
Порожнім (нульовим) поняттям називається таке поняття, в обсязі якого немає жодного елемента (“русалка“, “кентавр“, “абсолютно тверде тіло“, “вічний двигун“).
Фактично хибне поняття – це таке поняття, в якому ознаки, що складають його зміст не можуть належати предметам, що узагальнюються (“житель Місяця“, “електропровідне дерево“).
Логічно хибне поняття – це поняття, в якому між ознаками, що входять до змісту є відношення логічної суперечності (“круглий квадрат”).
Одиничним називається поняття, обсяг якого складається з одного предмета (“Україна”, “місто Київ“, “Велика Вітчизняна Війна”).
Загальне поняття – це поняття, обсяг якого складається більш ніж з одного предмета (“держава”, “людина”, “художній твір”).
Реєструючим – називається таке поняття, до обсягу якого входить чітко визначена кількість предметів, яка підлягає обліку (“планета сонячної системи”, “близький родич потерпілого”).
Нереєструючим є таке поняття, в обсяг якого входить необмежена кількість предметів, які не можна перелічити (“подія”, “книга”, “вулиця”).
Збірні поняття відображають ознаки певної сукупності однорідних предметів, що мисляться як одне ціле.
Загальним збірним називається поняття, що узагальнює певну множину сукупностей предметів (“збори”, “партія”, “бібліотека”, “ліс”).
Одиничним збірним називається поняття, в якому мислиться якась одна, окремо взята сукупність предметів (“Голосіївський ліс, “сузір’я Великої Ведмедиці”).