Способи верифікації (підтвердження) гіпотези

безпосередній

(безпосереднє сприймання) факту)

опосередкований

пряме доведення

непряме доведення

Фальсифікація (від лат. falsificatio – підробка) гіпотези полягає у знаходженні фактів, які б суперечили наслідкам, що випливають з гіпотези.

Контрольні запитання:

1. Що таке гіпотеза? У чому полягає її логічна природа?

2. За яких умов формується гіпотеза?

3. Які види гіпотез Ви знаєте?

4. Яку роль відіграє гіпотеза у пізнанні та науковому передбаченні?

Рекомендована література:

1. Жеребкін В.Е. Логіка. – Харків; К., 1998. – Розд. ХІІІ.

2. Руденко К.П. Логіка. – К., 1976. – Розд. VІ.

3. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2002. – Розд. VІІ.

ТЕМА: Основи теорії аргументації

1. Сутність і структура аргументації.

2. Логічне доведення та його види.

3. Спростування.

4. Правила та помилки в доведенні та спростуванні.

Основні поняття: аргументація, доведення, спростування, пряма аргументація, апагогічна аргументація, теза, антитеза, аргументи, демонстрація.

1. Сутність і структура аргументації

Аргументація – це процес обґрунтування певного положення (твердження, гіпотези, концепції) з метою переконання в його істинності, доцільності.

Теза – це положення, яке необхідно обґрунтувати.

Аргументи – це твердження, за допомогою яких обґрунтовується теза.

Демонстрація – це спосіб (або форма) зв’язку аргументів і тези.

А

Аргументація

ргументація

Доказова

Недоказова

1. Аргументи – достовірні судження.

2. Демонстрація побудована відповідно до логічних законів і правил.

3. Теза – достовірне судження

І

1. Аргументи – правдоподібні висловлювання.

2. Демонстрація побудована відповідно до законів і правил логіки.

3. Теза – правдоподібне міркування

ІІ

ІІІ

1. Аргументи – достовірні висловлювання.

2. Демонстрація містить логічні помилки.

3. Теза – правдоподібне висловлювання

1. Аргументи – недостовірні висловлювання.

2. Демонстрація не відповідає законам і правилам логіки.

3. Теза – правдоподібне висловлювання

2. Логічне доведення та його види

Доказова аргументація називається доведення.

Доведення – це процес думки, що полягає в обґрунтуванні істинності якогось положення за допомогою інших положень, істинність яких встановлена раніше.

Прямим доведенням називається доведення, в якому теза обґрунтовується безпосередньо аргументами.

Непрямим доведенням називається таке доведення, в якому істинність тези обґрунтовується за допомогою доказу хибності антитези.

Антитезою називається судження, що суперечить тезі.

Форми аргументації

Пряма аргументація

Непряма аргументація

А₁

А₂

.

.

.

Аn

T

апагогічна аргументація

розділова аргументація

А₁

А₂

.

.

.

An

~T

.

.

.

В

~B

T

Tv A₁v A₂v…v An

~A₁

~A₂

.

.

.

~An

T

Прямою називається аргументація, в якій міркування спрямоване від аргументів до тези.

У непрямій (апагогічній) аргументації істинність тези обґрунтовується шляхом встановлення хибності антитези.

Розділова аргументація – це обґрунтування тези, яка є членом диз’юнкції висловлювань шляхом встановлення хибності та виключення всіх інших конкуруючих з тезою положень – членів цієї диз’юнкції.