2. Рівні семіотичного аналізу мови

Відношення, притаманні знакам і знаковим системам:

1) синтаксичне – між знаками в знаковій системі (від грецьк. sintaxis – складання, побудова, порядок);

2) семантичне відношення існує між знаком і позначуваним об’єктом (від грецьк. semantikos – позначуваний);

3) прагматичне – між суб’єктом, який використовує знакову систему та самою знаковою системою (від грецьк. pragmaticus – практичний).

Семіотика – наука про знаки, яка вивчає синтаксичні, семантичні та прагматичні відношення (семіотичні відношення) та надає методологію побудови знакових систем. Засновник семіотики – американський філософ і логік Чарльз Пірс (ХIХ ст.).

Синтаксис – це розділ семіотики, який вивчає систему правил побудови того чи іншого числення. В синтаксисі формалізованої мови вивчається алфавіт формальної системи.

Семантика – розділ семіотики, в якому вивчається смислова сторона, смислове значення слів і позначуваних ними понять і суджень.

Прагматика – розділ семіотики, який вивчає те, як людина, що використовує знакову систему, відноситься до самої знакової системи.

3. Формалізація як метод логіки

Формалізація – метод логіки, виявлення структури наших думок.

Логічна форма міркування – це його структура, яка виявляється в результаті абстрагування від змісту термінів.

Формалізована мова (мова символів) – це будь-яка сукупність спеціалізованих мовних засобів із суворо фіксованими правилами утворення різноманітних виразів і правилами приписування цим виразам певних значень.

Формалізована мова логіки – це формальна система разом з її інтерпретацією або інтерпретоване числення.

Об’єкт-мова (предметна мова) – це сукупність правильно побудованих формул, в яких фіксується, відображається, кодується певний фрагмент наукової теорії або контексту природної мови.

Метамова – це мова, засобами якої досліджуються властивості об’єктної мови.

Основні логічні символи:

S – суб’єкт

P – предикат

 – зв’язка є

– зв’язка не є

- , – заперечення

– диз’юнкція

– строга диз’юнкція

 або  – імплікація

або – еквіваленція

є – належність до множини

Логічні знаки модальностей:

 – необхідно

– випадково ◊ – можливо

 ◊ – неможливо

_х – квантор загальності

_х – квантор існування

Значення формалізованої мови:

1) забезпечує оптимальну передачу, стислий виклад необхідної інформації в будь-якій сфері людської діяльності;

2) дає можливість за зовнішніми ознаками (за формою символів) оцінювати характер досліджуваних відношень, предметів;

3) допомагає ефективно фіксувати логічну структуру мовних виразів.

Контрольні питання

1. Дефініція поняття “мова”.

2. Типологія мови.

3. Мова як знакова система. Види знаків.

4. Рівні семіотичного аналізу мови.

5. Формалізація як загальнонауковий феномен.

6. Формалізована мова логіки.

7. Порівняльна характеристика природної та формалізованої мови.

8. Типологія логічних термінів.

Рекомендована література

1. Арутюнова Н.Д. От образа к знаку // Мислення, когнітивні науки, штучний інтелект. – М., 1983. – С. 147-161.

2. Васильев С.А. Синтез смысла при создании и понимании текста. – К., 1988.

3. Семиотика. – М., 1983.

4. Смирнова Е.Д. Основы логической семантики. – М., 1990.

5. Степанов Ю.С. Семиотика. – М., 1973.

6. Конверський А.Є. Логіка. – К., 1999. – Розд. 2, 3.

7. Хоменко І.В. Логіка для юристів. – К.: Юрінком Інтер., 2001. – Розд. 2.