Тема: Предмет, метод та значення формальної логіки

1. а) Дане міркування буде неправильним, оскільки на підставі знання про наявність певної ознаки у частини предметів класу не можна зробити достовірного висновку про наявність цієї ознаки у всіх предметів класу. Чим менша кількість предметів знання про які становлять підставу висновку, тим меншою буде його вірогідність. У даному прикладі висновок щодо всієї множини людей, що є надзвичайно великою, зроблено лише на підставі знання про трьох членів цієї множини. Такий висновок є хибним.

2. а) З’ясовуючи, які помилки є логічними, а які фактичними, треба брати до уваги, що фактичні помилки стосуються істинності чи хибності думок (насамперед, суджень), а логічні – правильності чи неправильності зв’язків між думками у формі міркувань. Так, судження “Місяць – штучний супутник Землі” містить фактичну помилку, оскільки ця думка не відповідає дійсності.

3. а) Для того, щоб виявити логічну форму думки, необхідно встановити предмет думки (S) і те, що мовиться про нього (Р), а також зв’язок між ними. В даному прикладі предмет думки “студенти”, про них стверджується, що вони є талановитими. Отже, логічну форму цієї думки можна записати так: Деякі S є Р.

4. а) Щоб виявити логічну форму думок, виражених складними реченнями, необхідно кожне просте речення представити як висловлювання і з’ясувати вид зв’язку між ними, позначивши відповідним логічним сполучником. В даному випадку логічну форму запропонованої думки можна виразити так: (АВ).

5. а) Предметним значенням знака називається об’єкт, який позначається цим знаком. Отже предметним значенням виразу “автор роману “Прапороносці” є ім’я автора – Олесь Гончар. Смислом знаку є та інформація, яку несе знак про предмет. Отже, смисл виразу полягає в тому, що роман “Прапороносці” має автора, автор його відомий.

6. а) Дана вправа виконується аналогічно до вправи 4. Логічну форму виразу можна написати так: A В.

7. а) У даному випадку порушено закон суперечності, оскільки він наголошує, що в один і той же час в одному і тому ж відношенні про один і той же предмет не можна щось стверджувати і заперечувати. Твердження про те, що подруга побувала в Єгипті і разом з тим вона не була за кордоном є суперечними твердженнями.

Тема: Поняття як форма мислення

1. Поняття “юридична особа” є загальним, незбірним, конкретним та безвідносним.

2. “Людина, яка не визнає пізнаваності світу – агностик”.

3. Оскільки обсяг поняття “пора року” складається з чотирьох елементів, то воно буде загальним і реєструючим.

4. А – кава;

В – бразильська кава;

С – чилійська кава;

D – дорога кава.

Поняття “бразильська кава” і “чілійська кава” є супідрядними поняттями, оскільки їх обсяги включаються в обсяг родового поняття “кава”, не співпадаючи між собою. З поняттям “дорога кава” вони знаходяться у відношенні часткового співпадання (перехрещування).

5. У результаті логічної операції обмеження поняття відбувається перехід від поняття з більшим обсягом до поняття з меншим обсягом (від родового до видового поняття), а в результаті узагальнення – навпаки. Тому перехід від поняття “кохання” до поняття “палке кохання” є обмеженням його, а до поняття “почуття” – узагальненням.

6. Перехід від поняття “держава” до поняття “парламент” не є обмеженням поняття, оскільки ці поняття знаходяться не у відношенні роду й виду, а у відношенні частини та цілого.

7. Поняттям, більш загальним по відношенню до поняття “столиця” буде “місто”.

8. Узагальнення поняття передбачає перехід від поняття з ширшим обсягом (родового) до поняття з вужчим обсягом (видового). Поняття “Верховна Рада” не є родовим по відношенню до поняття “депутат”, тому в даному випадку операція узагальнення відсутня.

9. а) Дане визначення є реальним визначенням через рід і видову ознаку. Визначення правильне, оскільки дотримано всіх правил визначення.

10. а) Це поділ за видозмінюваною ознакою. Всіх правил поділу поняття тут дотримано, отже він є правильним.