- •Передмова
- •Логіка в таблицях і визначеннях тема: Предмет та значення логіки як науки
- •1. Логіка як наука про мислення
- •2. Предмет логіки
- •3. Правильність та істинність міркувань. Софізми й паралогізми
- •4. Роль логіки у вихованні культури мислення
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема: Метод формальної логіки
- •Мова як знакова система
- •Рівні семіотичного аналізу мови
- •Формалізація як метод логіки
- •Тема: Історичний розвиток логічного знання
- •IV ст. До н.Е. – друга пол. XIX ст. Засновник
- •Логіка Давнього Китаю
- •Логіка Давньої Греції
- •Середньовічна логіка
- •Логіка епохи Відродження
- •Логіка Нового часу
- •Сучасна логіка
- •Логіка у вітчизняній науці
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема: Поняття
- •1. Поняття як форма думки
- •2. Структура поняття
- •Види понять
- •Види понять за обсягом
- •Непорожні
- •Види понять за змістом
- •Логічні відношення між поняттями
- •Поняття
- •5. Логічні операції над поняттями
- •5.1. Узагальнення
- •5.2. Поділ поняття та правила поділу
- •Види поділу
- •5.3. Визначення поняття та правила визначення
- •Види визначення
- •Номінальне
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема: Судження
- •Загальна характеристика судження
- •2. Види суджень
- •Судження
- •Імплікативні
- •Судження еквівалентності
- •Логічні відношення між простими категоричними судженнями (“Логічний квадрат”)
- •4. Модальні судження
- •Модальні
- •Достовірні судження Розподіленість термінів у судженнях
- •5. Складні судження та умови їх істинності
- •Складні судження
- •Порівнювані
- •Контрольні питання:
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
- •Тема: Умовивід
- •Умовивід як форма думки. Його структура
- •2. Безпосередні умовиводи
- •3. Дедуктивні умовиводи
- •Дедуктивні умовиводи
- •Правила і модуси фігур
- •Модуси розділово-категоричного силогізму:
- •Індуктивні умовиводи
- •Індукція
- •5. Умовивід за аналогією
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
- •Тема: Гіпотеза
- •1. Сутність гіпотези та її структура
- •2. Види гіпотез
- •Види гіпотез
- •Способи верифікації (підтвердження) гіпотези
- •Аргументація
- •2. Логічне доведення та його види
- •Форми аргументації
- •3. Спростування
- •Види критики
- •Критика тези
- •Критика аргументів
- •4. Правила та помилки в доведені та спростуванні Правила аргументації щодо тези
- •Правила аргументації щодо аргументів
- •Правила щодо демонстрації
- •Тема: Культура мислення та культура спілкування
- •1. Комунікація, її мета і структура
- •2. Діалог як універсальна форма спілкування
- •Види діалогу
- •3. Запитання та їх види
- •В иди запитань
- •Некоректні запитання
- •4. Відповіді
- •6. Логічна культура як чинник формування культури спілкування
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
- •Завдання і вправи тема: Предмет, метод та значення формальної логіки
- •Тема: Предмет, метод та значення формальної логіки
- •Тема: Поняття як форма мислення
- •Тема: Судження
- •Тема: Закони логіки
- •Тема: Умовивід
- •Тема: Основи теорії аргументації
- •Тема: Культура мислення та культура спілкування
- •Тест до теми: Гіпотеза Завдання 1. Серед запропонованих визначень вкажіть правильне визначення гіпотези:
- •Тест до теми: Культура мислення та культура спілкування
- •Запитання до заліку
- •Словник основних логічних термінів
- •Українсько-російський словник логічних термінів
- •Література і. Основна
- •Іі. Додаткова
- •Ііі. Збірники вправ
- •Навчальне видання Тетяна Іванівна Бондар
- •Навчальний посібник
- •Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв
- •01015, Київ, вул. Січневого повстання, 21
4. Відповіді
Відповідь – це та інформація, що надається на поставлене запитання.
Правильною називається відповідь, яка повністю або частково усуває пізнавальну невизначеність, наявну у запитанні. Сильна відповідь повністю усуває цю невизначеність, а слабка – частково. Наприклад: “Хто автор опери “Запорожець за Дунаєм?” “Автор – цієї опери – Гулак-Артемовський” – сильна відповідь, а “Автором цієї опери є український композитор” – слабка.
Релевантною називається відповідь, що стосується суті поставленого запитання. Нерелевантна відповідь суті поставленого запитання не стосується. Наприклад: “Хто заснував логіку?” – “Логіка була заснована в Давній Греції”.
5. Дискусія, суперечка, полеміка
Суперечка – процес обговорення певного питання двома чи більше особами, що мають різні точки зору.
дискусія
диспут полеміка
дебати
за формою
діалог
усна
Види
суперечки
з а кількістю осіб за способом ведення
за
метою
полілог
письмова
заради істини заради суперечки
заради переконання заради перемоги
Дискусія (від лат.discussio – розгляд, дослідження) – це обговорення певної проблеми або групи питань з метою досягнення істини. Один зі способів пізнання.
Види дискусії (за
метою)
Наукова (мета
– розв’язання наукової проблеми)
Ділова (мета
– вироблення загально прийнятного
рішення)
Полеміка (від грецьк. polemikos – військовий, ворожий) – обговорення важливої проблеми чи окремого питання шляхом зіткнення різних поглядів з метою утвердження точки зору однієї із сторін, хоча і на шкоду істині. Це суперечка, в якій наявна конфронтація поглядів.
Диспут (від лат. disputo – досліджую, сперечаюсь) – це заздалегідь підготовлена та проведена у певний час, на обрану тему (наукову, політичну, літературну тощо) публічна суперечка між попередньо визначеними опонентами.
Дебати (від фр. debattre – сперечатися) – це представлення своїх ідей, поглядів, концепцій, свого бачення розв’язання важливих державних, громадських проблем на противагу іншій стороні дебатів.
6. Логічна культура як чинник формування культури спілкування
Культура мислення – це сукупність навичок оперування поняттями та судженнями, вміння робити умовиводи, доводити та спростовувати, переконувати, ставити запитання та вірно на них відповідати.
Культура спілкування – явище багатоаспектне. Логічний аспект культури спілкування визначається рівнем логічної культури суб’єктів комунікації.
Вдосконалення культури мислення особистості формує і вдосконалює культуру спілкування та сприяє:
– здатності виражати думки чітко, послідовно, обґрунтовано;
– ефективно знаходити шляхи розуміння і взаєморозуміння в процесі спілкування;
– будувати логічно правильні, а отже й конструктивні діалоги;
– пошуку істини шліхом творчих і плідних дискусій;
– оволодінню риторичними прийомами і т. ін.
