
- •Передмова
- •Логіка в таблицях і визначеннях тема: Предмет та значення логіки як науки
- •1. Логіка як наука про мислення
- •2. Предмет логіки
- •3. Правильність та істинність міркувань. Софізми й паралогізми
- •4. Роль логіки у вихованні культури мислення
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема: Метод формальної логіки
- •Мова як знакова система
- •Рівні семіотичного аналізу мови
- •Формалізація як метод логіки
- •Тема: Історичний розвиток логічного знання
- •IV ст. До н.Е. – друга пол. XIX ст. Засновник
- •Логіка Давнього Китаю
- •Логіка Давньої Греції
- •Середньовічна логіка
- •Логіка епохи Відродження
- •Логіка Нового часу
- •Сучасна логіка
- •Логіка у вітчизняній науці
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема: Поняття
- •1. Поняття як форма думки
- •2. Структура поняття
- •Види понять
- •Види понять за обсягом
- •Непорожні
- •Види понять за змістом
- •Логічні відношення між поняттями
- •Поняття
- •5. Логічні операції над поняттями
- •5.1. Узагальнення
- •5.2. Поділ поняття та правила поділу
- •Види поділу
- •5.3. Визначення поняття та правила визначення
- •Види визначення
- •Номінальне
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема: Судження
- •Загальна характеристика судження
- •2. Види суджень
- •Судження
- •Імплікативні
- •Судження еквівалентності
- •Логічні відношення між простими категоричними судженнями (“Логічний квадрат”)
- •4. Модальні судження
- •Модальні
- •Достовірні судження Розподіленість термінів у судженнях
- •5. Складні судження та умови їх істинності
- •Складні судження
- •Порівнювані
- •Контрольні питання:
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
- •Тема: Умовивід
- •Умовивід як форма думки. Його структура
- •2. Безпосередні умовиводи
- •3. Дедуктивні умовиводи
- •Дедуктивні умовиводи
- •Правила і модуси фігур
- •Модуси розділово-категоричного силогізму:
- •Індуктивні умовиводи
- •Індукція
- •5. Умовивід за аналогією
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
- •Тема: Гіпотеза
- •1. Сутність гіпотези та її структура
- •2. Види гіпотез
- •Види гіпотез
- •Способи верифікації (підтвердження) гіпотези
- •Аргументація
- •2. Логічне доведення та його види
- •Форми аргументації
- •3. Спростування
- •Види критики
- •Критика тези
- •Критика аргументів
- •4. Правила та помилки в доведені та спростуванні Правила аргументації щодо тези
- •Правила аргументації щодо аргументів
- •Правила щодо демонстрації
- •Тема: Культура мислення та культура спілкування
- •1. Комунікація, її мета і структура
- •2. Діалог як універсальна форма спілкування
- •Види діалогу
- •3. Запитання та їх види
- •В иди запитань
- •Некоректні запитання
- •4. Відповіді
- •6. Логічна культура як чинник формування культури спілкування
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
- •Завдання і вправи тема: Предмет, метод та значення формальної логіки
- •Тема: Предмет, метод та значення формальної логіки
- •Тема: Поняття як форма мислення
- •Тема: Судження
- •Тема: Закони логіки
- •Тема: Умовивід
- •Тема: Основи теорії аргументації
- •Тема: Культура мислення та культура спілкування
- •Тест до теми: Гіпотеза Завдання 1. Серед запропонованих визначень вкажіть правильне визначення гіпотези:
- •Тест до теми: Культура мислення та культура спілкування
- •Запитання до заліку
- •Словник основних логічних термінів
- •Українсько-російський словник логічних термінів
- •Література і. Основна
- •Іі. Додаткова
- •Ііі. Збірники вправ
- •Навчальне видання Тетяна Іванівна Бондар
- •Навчальний посібник
- •Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв
- •01015, Київ, вул. Січневого повстання, 21
3. Спростування
Спростування – це обґрунтування безпідставності процесу аргументації, який відбувався раніше.
Види критики
Критика демонстраціїКритика тези
Критика аргументів
Пряма критика
(метод “зведення до абсурду”)
Непряма критика
(шляхом
обґрунтування антитези)
Критика тези – це вид критики, спрямований на обґрунтування безпідставності тези.
Критика аргументів – це вид критики, спрямований на обґрунтування безпідставності (хибності) аргументів, які застосовує опонент для обґрунтування тези.
Критика демонстрації – це вид критики, спрямований на обґрунтування безпідставності форми аргументації, яку застосовує опонент.
4. Правила та помилки в доведені та спростуванні Правила аргументації щодо тези
Правила |
Помилки |
1. Теза повинна бути сформульована чітко та ясно |
1. Висування невизначеної, неясної, нечіткої тези |
2. Теза повинна залишатись незмінною протягом усієї аргументації, критики |
2. “Підміна тези”; а) “підміна тези більш слабким твердженням”; б) “втрата тези” |
Правила аргументації щодо аргументів
Правила |
Помилки |
1. Аргументи повинні бути сформульовані чітко і ясно |
1. Висування неясних і нечітких аргументів
|
2. Аргументи повинні бути повністю або частково обґрунтованими висловлюваннями |
2. Необґрунтований аргумент: а) “хибний аргумент”; б) “брехливий аргумент”; в) “випередження основи”; г) “підміна критики тези критикою аргументів” |
3. Обґрунтування аргументів повинно проводитися незалежно від тези |
3. “Коло в обґрунтуванні”: аргументи обґрунтовуються за допомогою тези
|
4. Аргументи повинні бути достатніми для обґрунтування тези |
а) “Надмірне обґрунтування”; б) “Поспішне обґрунтування”. |
Правила щодо демонстрації
Правила |
Помилки |
Між аргументами і тезою повинно бути, принаймі, відношення підтвердження |
“Не підтверджує” |
Тема: Культура мислення та культура спілкування
Комунікація, її мета і структура.
Діалог як універсальна форма спілкування.
Запитання та їх види.
Відповіді.
Дискусія, суперечка, полеміка.
Логічна культура як чинник формування культури спілкування.
Основні поняття: культура мислення, культура спілкування, комунікація, діалог, імператив, запитання, контекст запитання, пресупозиція запитання, відповідь, дискусія, суперечка, полеміка.
1. Комунікація, її мета і структура
Комунікація (від лат. communicatio – зв’язок, повідомлення, передача) – це процес спілкування, обміну інформацією, знаннями, думками, ідеями і т. ін.
Необхідні умови успішної комунікації – вміння логічно мислити, грамотно використовувати закони логіки під час відбору, аналізу, передачі інформації, в організації комунікативного процесу.
Головна мета комунікативного процесу – забезпечення розуміння інформації, що є предметом обміну, та отримання нової інформації.
Базові елементи процесу комунікації:
1. Відправник – той , хто генерує ідеї або збирає інформацію і передає її.
2. Повідомлення – інформація, закодована за допомогою символів.
3. Канал – засіб передачі інформації.
4. Адресат – той, кому адресована інформація і хто інтерпретує її.
Для забезпечення взаєморозуміння відправник інформації і той, кому вона адресована повинні спиратися на закони та правила викладу інформації – логічні закони.
Необхідними умовами взаєморозуміння суб’єктів комунікації є логічність викладу в поєднанні з професійністю мови, концентрування уваги, врахування рівня інтелекту, повноти інформації, особливостей предмета обговорення.
Ділова бесіда – усний контакт між партнерами (співбесідниками), які мають необхідні повноваження з боку своїх організацій для проведення і вирішення конкретних проблем.