Логіка в таблицях і визначеннях тема: Предмет та значення логіки як науки

1. Логіка як наука про мислення.

2. Предмет логіки.

3. Правильність та істинність міркувань. Софізми й паралогізми.

4. Роль логіки у вихованні культури мислення.

Основні поняття: логіка, мислення, абстрактне мислення, логічна форма, логічний закон, софізм, паралогізм, істинне міркування, правильне міркування.

1. Логіка як наука про мислення

“Логос” (від давньогрецьк. Logos) – “слово”, “висловлювання”, “закон”, “смисл”.

Основні застосування терміну “логіка” в наш час:

1. Використовується для визначення взаємозв’язків, взаємозалежностей подій, дій людини. Вказує на певну закономірність, послідовність речей та явищ (“логіка речей”, “логіка подій”, “логіка суспільного розвитку” та ін.);

2. Вживається для позначення обґрунтованості, доведеності положень, які висуває людина (“логіка мислення”, “залізна логіка”, “жіноча логіка” та ін.);

3. Термін “логіка” вживається для позначення певної науки, що вивчає мислення.

Мислення – це активний процес діяльності людського мозку.

Свідомість – це процес ідеального відображення дійсності. Вона об’єднує мислення, знання, емоції, інтуїцію, пам’ять, волю.

Абстрактне мислення – це один із ступенів процесу пізнання, якому передує чуттєвий ступінь пізнання. Форми чуттєвого пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Характерні особливості абстрактного мислення: узагальненість, опосередкованість, нерозривний зв’язок з мовою.

Узагальнення – це така риса абстрактного мислення, яка розкриває його здатність характеризувати предмети і явища через сукупність їх суттєвих ознак.

Логіка вивчає структуру мислення, зв’язок його елементів і відношення між ними

Психологія вивчає мислення як один із психічних процесів

Філософія вивчає відношення мислення до оточуючого світу

Мислення як об’єкт дослідження

Кібернетика виявляє загальні закономірності управління і зв’язки в живому організмі та мисленні людини, пов’язані перш за все з управлінською діяльністю

Фізіологія вищої нервової діяльності розкриває фізіологічний процес, що відбувається у корі головного мозку людини, фізичні та біологічні механізми мислення

Лінгвістика розкриває способи вираження думок за допомогою мовних засобів

Опосередкованість – це риса абстрактного мислення, яка фіксує факт незалежності знання від предмета пізнання. Мова є безпосередньою реальністю думки.

2. Предмет логіки

Логіка – це наука про закони і форми правильного мислення , що веде до істини. Вона вивчає структуру мислення, правила та закони здобуття вивідного знання незалежно від змісту думок, а також засоби і методи формалізації мислення.

Абстрактне мислення має властиві йому форми і підпорядковується відповідним законам. Формами абстрактного мислення є поняття, судження, умовивід.

Логічна форма думки – це спосіб зв’язку структурних елементів або складових частин думки. Форма думки інваріантна, незалежна від змісту думки.

Логічні форми – це види мисленнєвих структур, які не залежать від конкретного змісту думки. Змістом думки є те, про що ми мислимо.

Ефективні міркування дає лише та сукупність понять, суджень, умовиводів, де між ними (формами мислення) є послідовний, несуперечливий, обґрунтований зв’язок.

Логічним законом називають внутрішній суттєвий, необхідний зв’язок між логічними формами у процесі побудови міркувань.

Головні логічні закони: закон тотожності, закон суперечності, закон виключеного третього, закон достатньої підстави.

Свідоме слідування законам логіки дисциплінує мислення, робить його більш аргументованим, ефективним і продуктивним, допомагає уникнути помилок.

Значення логіки особливо зросло в сучасному житті, що зумовлено низкою причин:

1. Потреба чітко користуватися термінологією, поняттями різноманітних галузей науки, мистецтва, політичного життя, нових ринкових умов функціонування економіки.

2. Сучасну епоху характеризують як епоху діалогу, який вимагає від співрозмовників вміння доводити та переконувати, аргументовано відстоювати свою позицію, знаходити компроміси в складних умовах переговорного процесу, домовлятися.

3. Знання логіки, завдяки яким формуються вміння та навички правильного мислення, перетворюються в надійний імунітет проти всіляких домислів, помилок, софістичних прийомів.

4. Впровадження нових технологій у промисловість та навчання, широке використання в різних сферах діяльності людини інформатики та обчислювальної техніки пов’язане з розширеним застосуванням логіки, із значним підвищенням її ролі в науці та техніці.

5. Вивчення логіки значно підвищує загальний рівень інтелектуальної культури. Необхідність її освоєння пояснюється ще й тією обставиною, що вона досліджує загальнолюдські закони мислення, які діють у всіх галузях науки. Висока логічна культура громадян сприяє прогресу країни в усіх сферах життя.