Контрольні запитання:

1. Що називається законом логіки?

2. Які Ви знаєте типи законів?

3. Як формулюється закон тотожності? Які помилки виникають у мисленні в разі порушення цього закону?

4. В чому полягає суть закону суперечності (несуперечності) та виключеного третього?

5. Яку вимогу висуває закон достатньої підстави? Які помилки виникають при порушенні цього закону?

Рекомендована література:

1. Ивин А.А. Практическая логика. – М., 2002. – Гл. 2.

2. Конверський А.Є. Логіка. – К., 1999. – Розд. І.

3. Кондаков Н.М. Логический словарь. – М., 1971.

4. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2002. – Розд. 4.

5. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 1999.

Тема: Умовивід

1. Умовивід як форма думки. Його структура.

2 Безпосередні умовиводи:

а) безпосередні умовиводи з простих суджень;

б) безпосередні умовиводи зі складних суджень.

3. Дедуктивні умовиводи:

а) простий категоричний силогізм;

б) складні і складноскорочені силогізми;

в) дедуктивні умовиводи зі складних суджень.

4. Індуктивні умовиводи.

5. Умовивід за аналогією.

Основні поняття: умовивід, безпосередні умовиводи, дедукція, індукція, умовивід за аналогією.

1. Умовивід як форма думки. Його структура

Умовиводом називається така форма мислення, за допомогою якої із одного або декількох суджень отримують нове судження, що містить в собі нове знання.

Вихідне знання – наявне знання, з якого за допомогою правил логіки отримують знання з новим змістом.

Вивідне знання – це знання, отримане за допомогою логічних правил із знання вихідного.

Умовиводи

безпосередні

опосередковані

дедуктивні

недедуктивні

індуктивні

умовиводи за аналогією

2. Безпосередні умовиводи

Безпосередні умовиводи

перетворення

обернення

протиставлення предикату

Безпосередніми називаються умовиводи, в яких висновок отримують із одного засновку. Вони базуються на перебудові логічної структури суджень.

Опосередкованими умовиводами називаються такі умовиводи, в яких висновок отримують із двох і більше засновків.

Перетворенням називається така логічна операція, внаслідок якої судження стає судженням, рівнозначним за змістом вихідному, але іншим за якістю:

S є Р

S не є не Р

Оберненням називається така логічна операція, коли суб`єкт вихідного судження стає предикатом, а предикат – суб`єктом вихідного судження:

S є Р

Р є S

Протиставленням предикату називається висновок такого нового судження, суб`єктом котрого є поняття, що суперечить предикату вихідного судження, а предикатом – суб`єкт вихідного судження:

S є Р

не-Р не є S