Загальна характеристика судження
Судження – це така форма думки, в якій стверджується або заперечується наявність властивостей у предметів, відношень між ними.
Істинне судження вірно відображає дійсність.
Хибне судження не відповідає дійсності.
Структурними елементами судження є суб’єкт, предикат і зв’язка
Суб’єкт судження – це те, про що йдеться в судженні (S).
Предикат судження – те, що стверджується про предмет думки (Р).
Зв’язка відображує існуючий зв’язок між S i P (“є” або “не є”).
Висловлювання – це мовний вираз, що є неподільним цілим і розглядається лише з боку його істиннісного значення.
2. Види суджень
Судження
Прості
Кон’юнктивні
(єднальні)
За
змістом предиката
За
кількісною та якісною характеристикою
Диз’юнктивні
(розділові)
АтрибутивніІмплікативні
Складні
Судження
відношенняСудження еквівалентності
А – Загальностверджувальні
І – Частковостверджувальні
Е – Загальнозаперечні
О – Частковозаперечні
Судження
існування
Простим називається судження, яке не має самостійних частин.
Складним називається судження, що складається з двох чи більше простих, пов’язаних логічними сполучниками.
Атрибутивним називається таке судження, в якому стверджується або заперечується належність предмету певної властивості чи ознаки.
Судження відношення – це судження, що відображає відношення між окремими предметами або їх ознаками.
Судження існування – це такі судження, в яких утверджується або заперечується сам факт існування або неіснування предмета.
Одиничним називається таке атрибутивне судження, суб’єктом якого є одиничне поняття.
Загальним називається таке атрибутивне судження, суб’єктом якого є весь клас предметів (всі S є (не є) P).
Частковим називається атрибутивне судження, суб’єкт якого представляє частину класу досліджуваних предметів (деякі S (не є) Р).
Логічні відношення між простими категоричними судженнями (“Логічний квадрат”)
Категоричним називається судження, в якому щось стверджується або заперечується в безумовній формі, незалежно від будь-яких обставин.
ASP відношення протилежності ESP
вс
вс
вс
вс
ISP відношення підпротилежності OSP
вс – відношення суперечності
Порівнюваними називаються такі атрибутивні судження, які мають однакові дескриптивні терміни (S i P), але відрізняються логічними термінами.
Непорівнюваними судженнями називаються такі атрибутивні судження, які мають різні дескриптивні терміни.
Сумісними є судження, які можуть бути одночасно істинними, але не можуть бути одночасно хибними.
Несумісними називаються судження, які не можуть бути одночасно істинними.
Суть відношення підпорядкування полягає у тому, що за умови істинності ASP (ESP) обов’язково буде істинним ISP (OSP), а за умови хибності ASP (ESP) судження ISP (OSP) можуть бути будь-якими.
Суть відношення протилежності полягає у тому, що судження ASP та ISP не можуть бути разом істинними. Одне з них, а то й обидва будуть хибними.
Відношення підпротилежності має місце між судженнями ISP та OSP. Вони можуть бути разом істинними, а хибними – ні.
Відношення суперечності передбачає, що з двох суперечливих суджень одне обов’язково буде істинними, а друге обов’язково буде хибним (між судженнями (АSP – OSP) та (ISP – ESP).