
- •Передмова
- •Логіка в таблицях і визначеннях тема: Предмет та значення логіки як науки
- •1. Логіка як наука про мислення
- •2. Предмет логіки
- •3. Правильність та істинність міркувань. Софізми й паралогізми
- •4. Роль логіки у вихованні культури мислення
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема: Метод формальної логіки
- •Мова як знакова система
- •Рівні семіотичного аналізу мови
- •Формалізація як метод логіки
- •Тема: Історичний розвиток логічного знання
- •IV ст. До н.Е. – друга пол. XIX ст. Засновник
- •Логіка Давнього Китаю
- •Логіка Давньої Греції
- •Середньовічна логіка
- •Логіка епохи Відродження
- •Логіка Нового часу
- •Сучасна логіка
- •Логіка у вітчизняній науці
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема: Поняття
- •1. Поняття як форма думки
- •2. Структура поняття
- •Види понять
- •Види понять за обсягом
- •Непорожні
- •Види понять за змістом
- •Логічні відношення між поняттями
- •Поняття
- •5. Логічні операції над поняттями
- •5.1. Узагальнення
- •5.2. Поділ поняття та правила поділу
- •Види поділу
- •5.3. Визначення поняття та правила визначення
- •Види визначення
- •Номінальне
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
- •Тема: Судження
- •Загальна характеристика судження
- •2. Види суджень
- •Судження
- •Імплікативні
- •Судження еквівалентності
- •Логічні відношення між простими категоричними судженнями (“Логічний квадрат”)
- •4. Модальні судження
- •Модальні
- •Достовірні судження Розподіленість термінів у судженнях
- •5. Складні судження та умови їх істинності
- •Складні судження
- •Порівнювані
- •Контрольні питання:
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
- •Тема: Умовивід
- •Умовивід як форма думки. Його структура
- •2. Безпосередні умовиводи
- •3. Дедуктивні умовиводи
- •Дедуктивні умовиводи
- •Правила і модуси фігур
- •Модуси розділово-категоричного силогізму:
- •Індуктивні умовиводи
- •Індукція
- •5. Умовивід за аналогією
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
- •Тема: Гіпотеза
- •1. Сутність гіпотези та її структура
- •2. Види гіпотез
- •Види гіпотез
- •Способи верифікації (підтвердження) гіпотези
- •Аргументація
- •2. Логічне доведення та його види
- •Форми аргументації
- •3. Спростування
- •Види критики
- •Критика тези
- •Критика аргументів
- •4. Правила та помилки в доведені та спростуванні Правила аргументації щодо тези
- •Правила аргументації щодо аргументів
- •Правила щодо демонстрації
- •Тема: Культура мислення та культура спілкування
- •1. Комунікація, її мета і структура
- •2. Діалог як універсальна форма спілкування
- •Види діалогу
- •3. Запитання та їх види
- •В иди запитань
- •Некоректні запитання
- •4. Відповіді
- •6. Логічна культура як чинник формування культури спілкування
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
- •Завдання і вправи тема: Предмет, метод та значення формальної логіки
- •Тема: Предмет, метод та значення формальної логіки
- •Тема: Поняття як форма мислення
- •Тема: Судження
- •Тема: Закони логіки
- •Тема: Умовивід
- •Тема: Основи теорії аргументації
- •Тема: Культура мислення та культура спілкування
- •Тест до теми: Гіпотеза Завдання 1. Серед запропонованих визначень вкажіть правильне визначення гіпотези:
- •Тест до теми: Культура мислення та культура спілкування
- •Запитання до заліку
- •Словник основних логічних термінів
- •Українсько-російський словник логічних термінів
- •Література і. Основна
- •Іі. Додаткова
- •Ііі. Збірники вправ
- •Навчальне видання Тетяна Іванівна Бондар
- •Навчальний посібник
- •Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв
- •01015, Київ, вул. Січневого повстання, 21
5.3. Визначення поняття та правила визначення
Визначенням поняття називається логічна операція, що розкриває зміст поняття.
Dfd (definiendum) дефінієндум – визначуване поняття.
Dfn (definiens) дефінієнс – визначальне поняття.
Види визначення
РеальнеНомінальне
явне
неявне
через рід і видові
ознаки
генетичне
остенсивне
аксіоматичне
індуктивне
Реальним називається таке визначення, яке розкриває саму суть речі, її істотні та головні ознаки.
За допомогою номінального визначення розкривається значення імені речі, не торкаючись її суті, уточнюється, вводиться значення термінів.
Визначення через рід і видові ознаки – це знаходження найближчого роду щодо визначуваного поняття і відмітних ознак, які належать тільки даному предмету і яких немає в інших видів цієї множини.
Генетичне визначення – таке визначення, в якому видова ознака вказує на спосіб походження, побудови предмета.
Явним – називається визначення, в якому визначуване поняття відоме, а рід і видові ознаки необхідно встановити.
Неявне визначення – це таке визначення, в якому Dfd не даний безпосередньо, а визначається через контекст.
Правила визначення |
Можливі помилки |
1. Визначення повинно бути співмірним (А = Вс) |
Надто широке визначення (АВс) “Логіка – це наука, що вивчає мислення”. Надто вузьке визначення (АВс) “Логіка – це наука, предметом вивчення якої є умовиводи” |
2. Визначення не повинне робити кола |
Коло у визначенні “Естетика – це наука про естетичне освоєння людиною дійсності”. Тавтологія |
3. Визначення повинне бути чітким, виразним, вільним від двозначності |
Застосування метафор і образних порівнянь “Архітектура – це застигла музика” |
4. Визначення не повинне бути заперечувальним |
“Алхімія – не наука” |
Контрольні запитання
Дайте визначення поняття як форми мислення.
В якому зв’язку перебувають поняття і слова?
Що становить собою зміст поняття?
В якому відношенні перебувають зміст та обсяг поняття?
Що характерне для сумісних понять?
Які види сумісних понять ви знаєте?
Які є види несумісних понять?
Як змінюється обсяг і зміст поняття в процесі узагальнення?
Яка структура операції поділу поняття? Види поділу.
Сформулюйте основні правила поділу.
Що таке визначення поняття? Які є види визначення?
Сформулюйте основні правила визначення та вкажіть можливі помилки.
Рекомендована література
Гладунський В.Н. Логіка. – Львів: Афіша, 2004. – Розд. 2.
Ивин А.А. Практическая логика. – М., 2002. – Гл. 5-6.
Конверський А.Е. Логіка. – К., 1999. – Розд. 8.
Руденко К.П. Логіка – К., 1976. – Розд. 2.
Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2002. – Розд. 2.
Тема: Судження
1. Загальна характеристика судження.
2. Види суджень.
3. Логічні відношення між простими категоричними судженнями.
4. Модальні судження.
5. Складні судження та умови їх істинності.
Основні поняття: судження, висловлювання, суб’єкт судження, предикат, зв’язка, атрибутивне судження, судження існування, судження відношення, модальне судження.