Види понять за змістом

конкретні

абстрактні

безвідносні

співвідносні

позитивні

негативні

Конкретним називається поняття, в обсязі якого узагальнюються предмети в їх цілісності, сукупності їх ознак (“сучасник”, “книга”, “держава”).

Абстрактним є таке поняття, яке відображає не предмет, а його властивості чи відношення, взяті як самостійний об’єкт думки (“провина”, “суспільність”, “хоробрість”, “відповідальність”).

Позитивним називається поняття, зміст якого вказує на наявність ознак у предмета чи явища (“дисциплінований”, “прогресивний”).

Негативним є таке поняття, зміст якого вказує на наявність негативних ознак у предмета чи явища, або ж на відсутність якоїсь ознаки (“безвідповідальність”, “некрасивий”, “іногородній”).

Співвідносним називається поняття, зміст якого відображає предмети, існування яких немислиме без інших предметів (“позивач” і “відповідач”, “батьки” і “діти”).

Безвідносним називається поняття, що має самостійний, автономний зміст (“університет”, “злочин”).

3. Логічні відношення між поняттями

Логічними відношеннями між поняттями називають основні типи відношень між змістом та обсягом понять.

Типологія понять за логічними відношеннями:

Поняття

Порівнювані

Непорівнювані

Сумісні

Несумісні

тотожності

підпорядкування

перехрещення

суперечності

протилежності

супідрядності

Порівнюваними називаються такі поняття, які відображають предмети однієї предметної області, мають спільну частину обсягу і тотожні ознаки у змісті (“право“ і “мораль“; “троянда“ і “фіалка“; “студент“ і “відмінник“).

Непорівнювані поняття не мають найближчого спільного родового поняття, оскільки вони відображають предмети різних віддалених предметних областей (“норма права“ і “рослина“, “атом“ і “держава“).

Сумісні поняття – це такі поняття, обсяги яких цілком або частково збігаються. Зміст вони мають різний, але деякі ознаки можуть бути спільними (“книга“ – “підручник“, “актор“ – “депутат“).

Несумісні поняття – це поняття, обсяги яких не збігаються в жодній своїй частині. Їх родова ознака є спільною, а видові ознаки одного поняття виключають видові ознаки іншого (“гуманітарні науки“ – “природничі науки“).

У відношенні тотожності (рівнозначності) перебувають поняття, що мають спільний обсяг і різний зміст.

А – столиця України

А В В – Київ

Відношення підпорядкування існує між такими поняттями, обсяг одного з яких входить як частина до обсягу другого.

В – підпорядковуюче поняття

В А – підпорядковане А

Відношення перехрещення (часткового збігу, перетину) існує між поняттями, що мають частину спільного обсягу, але різний зміст.

А – спортсмен

В – композитор

А В

Відношення суперечності існує між такими двома поняттями, одне з яких має певні ознаки, а друге заперечує ці ознаки, не стверджуючи нових.

А – винний

не А – невинний

А не А

Відношення протилежності (супротивності) існує між двома поняттями, одне з яких заперечує інше завдяки ствердженню нових ознак, несумісних з ознаками заперечуваного поняття.

В – високий

С – низький

В А С

У відношенні супідрядності ( співпідпорядкування) перебувають поняття, обсяги яких входять у більш широке родове поняття, якому вони однаковою мірою підпорядковуються.

А – мистецтво

А В – живопис

С – хореографія

В С